Євромайдан у Кривому Розі: спогади до Дня Гідності та Свободи

Євромайдан у Кривому Розі: спогади до Дня Гідності та Свободи

«Студенти за європейську інтеграцію», «Кривий Ріг - за європейський вибір», «Зека - геть»: так звучав Кривий Ріг 29 листопада 2013 року. До цього у місті пройшло ще декілька мітингів

Події в Україні з 29 листопада 2013 до лютого 2014 року називають Революцією гідності

Одними з головних причин протестів, на які виходила сотня тисяч громадян лише у Києві, стали відмова від курсу на євроінтеграцію президентом Віктором Януковичем й надмірна концентрація влади в його руках. 

21 листопада 2013 року уряд Миколи Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Угоду, яку готували до підписання з 1998 року, мали підписати 28 листопада 2013 року. Але після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі влада України відмовилась від підписання.

Кривий Ріг, як би міська влада тому не перешкоджала, брав участь у народному повстанні. 

Студенти Криворізького педагогічного університету на мітингу

Кореспонденти "Першого Криворізького" з 21 листопада 2013 року стежили за подіями у місті: мітингами, заявами політиків, «тітушками», підвозами людей на «антимайдан».

Щодня, наприкінці листопада, сотня-дві криворіжців збирались на площі Молодіжній, 1 (тоді Радянська,1) — між міськвиконкомом і квітковим годинником.

Так, наприклад, 22 листопада 2013 року у Кривому Розі пройшов мітинг проти зупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Мітингувальники зібралися ввечері біля будівлі Криворізької міської ради.

Криворіжці тримали плакати: «Україна в ЄС!», «Зек до Європи не веде, а тільки на нари», «Криворіжці за євроінтеграцію», «Україна та ЄС – сильніше разом!», «Стоп зек», співали українських пісень. 

Читайте також: Як відбувався Євромайдан у Кривому Розі: спогади криворіжців

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Павло Глазовий: як майстер гуморесок і народних "усмішок" пов'язаний із Кривим Рогом

У Кривому Розі є вулиця Павла Глазового. Як український поет-гуморист і сатирик, заслужений діяч мистецтв України пов'язаний із Кривим Рогом — читайте у матеріалі.

Хто такий Володимир Полубоярцев: довідка

Володимир Полубоярцев був відомим у Кривому Розі актором театру і помер у 2020 році.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.