День Соборності України: як криворіжці святкують цей день останні шість років

День Соборності України: як криворіжці святкують цей день останні шість років

22 січня 2023 року в усій Україні відзначають День Соборності і 104 річницю проголошення Акту Злуки Української  та Західно­української Народних Республік

День Соборності України — свято, яке відзначається щороку у день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки та Західно­української Народної Республіки, яке відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. 

Як День Соборності України святкували у Кривому Розі останні 6 років:
У 2017 році на 95-му кварталі зібрались понад 200 криворіжців, які вишикувались в єдиний ланцюг і заспівали Гімн України. 


У 2018 році студенти педуніверситету у День Соборності зустрілись із криворізьким скульптором Олександром Фурманом


У 2019 році криворіжці вийшли на мітинг до Дня Соборності з прапорами УПА і України.


У 2020 році криворіжці зібралися на святкування біля пам'ятника Козаку Рогу. 

У 2021 році сотня криворіжців вийшла на ходу вулицею Соборності. 

У 2022 році на честь свята утворили криворіжці Ланцюг Єднання. 

Історія Дня Соборності в Україні

У пам’яті учасників історичного дійства День Злуки залишився особливим. Очевидець тієї події Левко Лукасевич у своїй книзі «На схилку віку» писав:

Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто має святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На балконах будинків розвішано килими й полотна з яскравими українськими малюнками. На балконах портрети і погруддя Тараса Шевченка, прибрані національними стрічками, і також прапори. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі старовинні герби Східної України і Галичини. Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці. Чимало з присутніх забралися на дерева, щоб звідти краще побачити дійство.

Цього дня, 22 січня, прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше - 22 січня 1918 року. Тоді відбулося прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.

…Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу, - сказано в Універсалі Директорії Української Народної Республіки.

Але вже через 3 тижні після проголошення незалежності і суверенності Української Народної Республіки більшовики захопили Київ. За тиждень окупації загинуло близько тисячі українських офіцерів і солдат. Директорія евакуювалася на захід України. Пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехо-Словаччина зайняла Закарпаття.

Але варто сказати, що у січня 1939 року  в столиці Карпатської України Хусті відбулося перше офіційне святкування Дня Соборності. Тоді на демонстрацію вийшло 30 тисяч людей. Через 2 місяці Карпатська Україна проголосила незалежність.

Під час панування радянського тоталітарного режиму в Україні будь-які національні свята заборонялися. 

На згадку про ці історичні події 21 січня 1990 року, на сімдесят першу річницю Акта Злуки українці та українки організували «живий ланцюг», об’єднавши Київ і Львів. Це символізувало непорушну єдність сходу і заходу України. За різними оцінками, участь в акції взяли від 1 до 3 мільйонів українців
 


У грудні 2011 року указом четвертого президента України Віктора Януковича День Соборності було скасовано, а натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Вже після втечі Януковича, 13 листопада 2014 року свято було відновлене.
Як День Соборності відзначали студенти-історики

Викладачка Криворізького педагогічного університету Тетяна Мак на своїй особистій сторінці складає хронологію цього дня щодо студентів-істориків. 

Ви бачите – круглий стіл -2017 – за яким – студенти, воїни і студенти-воїни. Які говорять про сьогодення України. Вже серед них Герої, що мають відзнаку Президента – за збереження територіальної цілісності України. Цілісності. України. Сто років потому.

2018 рік – імпровізоване віче. Коло, де кожен міг сказати як він знає, відчуває свою Україну.4

2019 рік – середмістя. Чиновники з гвоздиками і кошиками. Не промовивши жодного слова. 

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія Довгинцівського району Кривого Рогу

Ще на початку ХІХ століття у розпорядження капітана Долгінцева надали досить велику ділянку землі неподалік Кривого Рогу, який на той час був військовим поселенням, а з 1857 року - містечком. Населений пункт, де оселився капітан Долгінцев та його кріпосні, розрісся у село, яке називали Катеринівкою. Але з часом прізвище генерала стало і власною назвою поселення, яке назвали Долгінцевим (у радянскі часи закріпилась назва Довгинцеве)

Історія Криворізького ботанічного саду

Криворізький ботанічний сад — доволі молода установа, але має надзвичайно багату колекцію рідкісних рослин, серед них близько двохсот видів лікарських рослин і майже тисяча квіткових

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Першу виставку цієї художниці, роботи якої порівнюють із картинами найвідоміших українських художниць, організували коли їй було 68 років. Анастасія Рак - українська художниця - не мала мистецької освіти, проте її живописом захоплювалися на виставках у Франції, Бразилії, Канаді… Вона переїхала у Кривий Ріг у 40 років і працювала у дитячому садочку вихователькою 20 років. А трохи пізніше вона навчала живопису дітей у Парижі, маючи персональні виставки.