Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Ірина Шевченко (1960 - 2009) — криворізька композиторка, викладачка, громадська діячка, кандидатка філософських наук, доцентка, була заступницею декана факультету мистецтв Криворізького педагогічного університету, керувала музично-педагогічним відділом, який знаходився на вулиці Рокосовського до 2009 року.

Ірина Шевченко народилася у 1960 році у Кривому Розі. Закінчила дитячу музичну школу №4, що на вулиці Матусевича (до декомунізації - XXII партз'їзду), також навчалася у Криворізькому музичному училищі.  Продовжила навчання на композиторському відділенні історико-теоретичного факультету Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського (зараз - Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського).

У 1984 році Ірина Шевченко почала викладати на музично-педагогічному факультеті (сьогодні – музично-хореографічне відділення факультету мистецтв).
На початку своєї роботи на факультеті мистецтв пані Ірина проводила лекційні, практичні й лабораторні заняття з предметів «Теорія музики», «Введення в гармонію», «Гармонія» і «Сольфеджіо», а також давала індивідуальні уроки з фортепіано. Пізніше вступила до аспірантури КДПУ за спеціальністю соціальна філософія та філософія історії. Стала заступницею декана факультету мистецтв музично-хореографічного відділення. У 2005 році стала доценткою кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах. 

Коли у 2000-му році міська рада оголосила конкурс на написання гімну міста, участь у ньому взяла і Ірина Шевченко. Вона написала музику до твору “Криворізький вальс” Віктора Удовенка, тогочасного директора театру ляльок і головного режисера святкування Дня міста Кривого Рогу.
За цей твір авторка музики була нагороджена нагрудним знаком «За заслуги перед містом», але навіть у 2020 році, через 11 років після смерті пані Ірини, тривають обговорення теми порушення прав на інтелектуальну власність міською владою.

29 липня 2020 року екс-депутатка Криворізької міської ради Людмила Бурман написала на своїй сторінці у Фейсбуці:

На завершення 62 сесії міської ради не пролунав гімн Кривого Рогу, як це було у попередні 4 роки. Автор тексту Віктор Удовенко заявив права на використання його інтелектуальної власності. Увага, питання! Чому впродовж вісімнадцяти років офіційного використання пісні … не були впорядковані юридичні права авторів музики і тексту. Питання доброчесності міської влади вкотре поставлене під сумнів”.

Гордость и самолюбие не позволяют говорить об этом, - говорить Віктор Удовенко журналістам газети "Днепр Вечерний", - но иногда все-таки обидно. Мой гимн звучит на городских мероприятиях, на железнодорожном вокзале при отбытии поездов на Киев, открывает сессии горсовета, но за использование моей интеллектуальной собственности я ничего не получаю. Кстати, за минуту звучания гимна в одной из передач 95-го квартала авторам полагалось три тысячи гривен. Мне заплатили полторы, а муж умершей Шевченко вообще ничего не получил, не было прав за умершую жену. Справедливо ли это? Вот в прошлом году я отмечал 75-летие, но городская власть об этом почему-то забыла. 

У 2020 році бандурист-аматор Арсеній Янович створив інструментальну обробку «Криворізького вальсу» для бандури.

Композиторка писала камерні, інструментальні та вокальні музичні твори. Крім цього, Ірина Шевченко писала музику і на замовлення: гімни і марші (зокрема, гімн Обласного педагогічного ліцею). 

Її хоровий твір «Псалом № 50» (з 6 хвилини) було визнано кращим твором-прем'єрою ХІ Всеукраїнського хорового конкурсу імені Миколи Леонтовича.
У віці 49 років Ірина Шевченко померла внаслідок раптової хвороби. 


 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта Більшовик

Залізна дорога у Криворізькому рудничному районі

Готель "Європейські номери"

Вулиця Гетьманська (Іллічівська)

Поштово-телеграфна контора

Відео на тему

Кривий Ріг історія виникнення

Скільки років вокзалу Кривий Ріг-Головний?

Кривий Ріг з висоти

Ювілейна із висоти.

Криворізький метротрам — унікальний в усій Україні

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як з'явився театр Шевченка

Будівництво почалося у 1946 році, і дуже затягнулося через проблеми з документацією, нестачу коштів і робочих.

Кривий Ріг у роки Першої світової війни: як військовополонені видобували руду і водночас виборювали незалежність України

Кривий Ріг не був епіцентром воєнних дій під час Першої світової. Як за сучасної війни з Росією, так і тоді, у Кривому Розі погіршилась економічна ситуація, припинили роботу деякі підприємства, а чоловіків мобілізували до армії. Щоправда, зараз Україна має власну державу і розуміє, з ким і навіщо воює. А тоді, понад 100 років тому, українцям із боку Австро-Угорщини доводилось воювати проти українців у складі армії Російської імперії

Яків Весник: учасник Першої світової війни, перший директор Криворізького металургійного заводу

У травні 2022 року у Кривому Розі демонтували пам'ятник Якову Веснику. Ця участь минула пам'ятник на початку декомунізації, проте зараз його прибрали з очей криворіжців. Ким був Яків Весник: його біографія й історія будівництва криворізького металургійного заводу