Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Ірина Шевченко (1960 - 2009) — криворізька композиторка, викладачка, громадська діячка, кандидатка філософських наук, доцентка, була заступницею декана факультету мистецтв Криворізького педагогічного університету, керувала музично-педагогічним відділом, який знаходився на вулиці Рокосовського до 2009 року.

Ірина Шевченко народилася у 1960 році у Кривому Розі. Закінчила дитячу музичну школу №4, що на вулиці Матусевича (до декомунізації - XXII партз'їзду), також навчалася у Криворізькому музичному училищі.  Продовжила навчання на композиторському відділенні історико-теоретичного факультету Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського (зараз - Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського).

У 1984 році Ірина Шевченко почала викладати на музично-педагогічному факультеті (сьогодні – музично-хореографічне відділення факультету мистецтв).
На початку своєї роботи на факультеті мистецтв пані Ірина проводила лекційні, практичні й лабораторні заняття з предметів «Теорія музики», «Введення в гармонію», «Гармонія» і «Сольфеджіо», а також давала індивідуальні уроки з фортепіано. Пізніше вступила до аспірантури КДПУ за спеціальністю соціальна філософія та філософія історії. Стала заступницею декана факультету мистецтв музично-хореографічного відділення. У 2005 році стала доценткою кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах. 

Коли у 2000-му році міська рада оголосила конкурс на написання гімну міста, участь у ньому взяла і Ірина Шевченко. Вона написала музику до твору “Криворізький вальс” Віктора Удовенка, тогочасного директора театру ляльок і головного режисера святкування Дня міста Кривого Рогу.
За цей твір авторка музики була нагороджена нагрудним знаком «За заслуги перед містом», але навіть у 2020 році, через 11 років після смерті пані Ірини, тривають обговорення теми порушення прав на інтелектуальну власність міською владою.

29 липня 2020 року екс-депутатка Криворізької міської ради Людмила Бурман написала на своїй сторінці у Фейсбуці:

На завершення 62 сесії міської ради не пролунав гімн Кривого Рогу, як це було у попередні 4 роки. Автор тексту Віктор Удовенко заявив права на використання його інтелектуальної власності. Увага, питання! Чому впродовж вісімнадцяти років офіційного використання пісні … не були впорядковані юридичні права авторів музики і тексту. Питання доброчесності міської влади вкотре поставлене під сумнів”.

Гордость и самолюбие не позволяют говорить об этом, - говорить Віктор Удовенко журналістам газети "Днепр Вечерний", - но иногда все-таки обидно. Мой гимн звучит на городских мероприятиях, на железнодорожном вокзале при отбытии поездов на Киев, открывает сессии горсовета, но за использование моей интеллектуальной собственности я ничего не получаю. Кстати, за минуту звучания гимна в одной из передач 95-го квартала авторам полагалось три тысячи гривен. Мне заплатили полторы, а муж умершей Шевченко вообще ничего не получил, не было прав за умершую жену. Справедливо ли это? Вот в прошлом году я отмечал 75-летие, но городская власть об этом почему-то забыла. 

У 2020 році бандурист-аматор Арсеній Янович створив інструментальну обробку «Криворізького вальсу» для бандури.

Композиторка писала камерні, інструментальні та вокальні музичні твори. Крім цього, Ірина Шевченко писала музику і на замовлення: гімни і марші (зокрема, гімн Обласного педагогічного ліцею). 

Її хоровий твір «Псалом № 50» (з 6 хвилини) було визнано кращим твором-прем'єрою ХІ Всеукраїнського хорового конкурсу імені Миколи Леонтовича.
У віці 49 років Ірина Шевченко померла внаслідок раптової хвороби. 


 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Навантаження руди

Поштово-телеграфна контора

Залізна дорога у Криворізькому рудничному районі

Санкт-Петербурзький Міжнародний Комерційний Банк

Вулиця Гетьманська (Іллічівська)

Відео на тему

Історія міста Кривий Ріг

СРСР-бунт у Кривому Розі

Кривий Ріг історія виникнення

Історія Кривого Рогу в особах

"Поіменно" Випуск 6. Євген Прокоп'єв

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Олександр Поль: найвідоміша історична постать, першовідкривач руди?

Що Ви знаєте про Олександра Поля, пам’ятник якому є у сквері Центрально-Міського району? Саме йому криворіжці завдячують першому практичному застосуванню руди і залученню капіталу у нікому тоді нецікаве містечко. Протягом життя Поль мав колосальні статки, а помер майже банкротом. Як жив Олександр Поль - у матеріалі history.1kr.ua

Спільники степового вітру

100 років тому в нерівному бою з чекістськими та військовими підрозділами більшовицької окупаційної армії загинув видатний діяч повстанського визвольного руху отаман Григорій Іванов (Тишанін).

Перші археологічні розкопки Криворіжжя та як археологи визначають вік знахідок

Студенти Криворізького педагогічного давно досліджують городище скіфського часу в Холодному Яру в межах польової археологічної практики. Базою практики є Скіфська Правобережна експедиція, яку очолює науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук Олександр Могилов