«Кривбаспроект»: довідка з історії Кривого Рогу
У 1936 році «Кривбаспроект» увійшов до складу інституту «Південдіпроруда» як Криворізька філія. Вирішувалися проблеми реконструкції рудників, їх проєктування. За 1933–1934 роки виконані проєкти реконструкції рудників імені Леніна (1933), Червоногвардійського (1932), Кагановича (1933), Жовтневої революції (1933), Фрунзе (1933), К. Лібкнехта (1933), Кірова (1933), імені Дзержинського (1934).
У 1933 працювало 40 людей. За період із 1921 по 1941 видобуто 185 мільйонів тонн руди. Уперше в СРСР створювалися схеми розробок родовищ на глибині 300–500 метрів, системи провітрювання, будівництва копрів, надшахтних споруд із металу, цегли, бетону.
Джерело головного фото: з фейсбук-спільноти Криворізька старовина
Джерело фотографій у статті: з фейсбук-спільноти Криворізька старовина
Джерело інформації: «Енциклопедія Криворіжжя» у 2 т., т. 2, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
21-02-2022 14:50
Марія ПунтусШахта №5, Гданцівка, рудник Карла Лібкнехта — місця наймасовіших вбивств євреїв за часів окупації Кривого Рогу
Найбільшими місцями розстрілів єврейського населення були шахта №5 рудоуправління імені Фрунзе, біля концтаборів (особливо на Гданцівці), на руднику Карла Лібкнехта. Убитих вивозили у рови неподалік, скидали у кар’єри цегельного заводу.