Корній Речмидило

Корній Речмидило пам'ятна дошка

Корній Речмидило — кому встановлено пам'ятну дошку біля виконкому

Влітку 2021 біля місьвиконкому встановили пам'ятну дошку одному криворізькому діячу. Ким він був — у статті

У Кривому Розі 14 листопада вшановують пам'ять першого депутата Кривого Рогу, який у 1917 році підняв над містом український прапор. 14 листопада його вбили більшовики, скинувши тіло у шурф однієї з виведених з експлуатації криворізьких шахт.

Корній Миронович Речмидило був курінним отаманом Вільного козацтва Криворіжжя, а також криворізьким депутатом і членом правління профспілкового об’єднання «Горнотруд».

3 травня 1917 року його обрали до Криворізької ради робітничих, селянських і солдатських депутатів.


Влітку 2021 року біля будівлі міськради у Кривому Розі з'явилась пам'ятна дошка. Її містяни встановили за ініціативи громадського діяча Юрія Настусенка за підтримки громадської організації «Криворізька асоціація учасників бойових дій та учасників АТО».

Інформація про Речмидила є також у місцевому краєзнавчому музеї за адресою вулиця Каунаська, 16А.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Павло Глазовий: як майстер гуморесок і народних "усмішок" пов'язаний із Кривим Рогом

У Кривому Розі є вулиця Павла Глазового. Як український поет-гуморист і сатирик, заслужений діяч мистецтв України пов'язаний із Кривим Рогом — читайте у матеріалі.

Хто такий Володимир Полубоярцев: довідка

Володимир Полубоярцев був відомим у Кривому Розі актором театру і помер у 2020 році.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.