Корній Речмидило

Корній Речмидило пам'ятна дошка

Корній Речмидило — кому встановлено пам'ятну дошку біля виконкому

Влітку 2021 біля місьвиконкому встановили пам'ятну дошку одному криворізькому діячу. Ким він був — у статті

У Кривому Розі 14 листопада вшановують пам'ять першого депутата Кривого Рогу, який у 1917 році підняв над містом український прапор. 14 листопада його вбили більшовики, скинувши тіло у шурф однієї з виведених з експлуатації криворізьких шахт.

Корній Миронович Речмидило був курінним отаманом Вільного козацтва Криворіжжя, а також криворізьким депутатом і членом правління профспілкового об’єднання «Горнотруд».

3 травня 1917 року його обрали до Криворізької ради робітничих, селянських і солдатських депутатів.


Влітку 2021 року біля будівлі міськради у Кривому Розі з'явилась пам'ятна дошка. Її містяни встановили за ініціативи громадського діяча Юрія Настусенка за підтримки громадської організації «Криворізька асоціація учасників бойових дій та учасників АТО».

Інформація про Речмидила є також у місцевому краєзнавчому музеї за адресою вулиця Каунаська, 16А.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Делегація харківських робітників на Криворіжжі, 1927 рік

Делегація харківських робітників відвідала єврейські переселенські колонії Криворіжжя, ознайомившись з умовами життя, ходом господарського будівництва та першими результатами "радянської національної політики" у селах.

Топ цікавих фактів про гімн Кривого Рогу | 25 років з дня написання

Гімн Кривого Рогу, відомий як «Кривий Ріг — моє місто», є символом гордості та єдності мешканців цього індустріального міста. Його створення пов'язане зі святкуванням 225-річчя міста у 2000 році.​

Ресторани, казино та «люгер»: як німецькі окупанти жили в Кривому Розі

Удень охороняють військовополонених, eвечері грають у казино. Ночують і живуть у будівлях місцевої школи та ясел, після кіно обідають у ресторані й гуляють у парку. Катують місцевих, а водночас друкують Шевченка в газетах.