Перекази про походження назви Кривий Ріг: міські легенди

Перекази про походження назви Кривий Ріг: міські легенди

У тексті подано кілька легендарних версій походження назви Кривого Рогу, що пов’язані з козаками, чумаками та першими поселенцями краю.

1. Переказ про Івана Рогова

За царювання Петра І на уральських заводах працювали майстри із заліза Рогови. Молодший з них — Іван — через конфлікт із заводовласником був відданий у солдати. Під час війни зі Швецією він брав участь у боях і був важко поранений. Його врятували місцеві жителі, але після одужання він залишився кульгавим. Почувши про запорозьких козаків, Іван вирушив у дорогу, однак змушений був зупинитися в балці біля річки, де оселився, займався полюванням і знайшов залізну руду. Він почав плавити метал і виготовляти вироби для чумаків. Його продукція стала відомою, а місце почали називати Кривий Ріг. Згодом тут виникло поселення.

2. Переказ про чумацьку корчму

За чумацьких часів біля невеликого села на шляху чумаків з’явилася корчма. Господар зустрічав подорожніх гостинно і пригощав їх із великого кривого баранячого рогу, бо не мав звичайного посуду. Сам господар також мав фізичну ваду, через що його називали кривим. Чумакам сподобалося це місце, і вони часто зупинялися тут. З часом за цим місцем закріпилася назва “Кривий Ріг”, яка перейшла і на село.

3. Переказ про козацький ріг місцевості

У давнину на місці злиття річок Інгульця та Саксагані простягався дикий степ. Козаки, побачивши форму місцевості, назвали її “кривим рогом”. Місце їм сподобалося, і деякі вирішили оселитися тут. Згодом тут з’явився зимівник, а назва закріпилася серед запорожців і подорожніх.

4. Переказ про козака Рога

За часів Запорозької Січі козак Ріг оселився на місці злиття двох річок. Він був поранений у боях і втратив одне око, через що його прозвали Кривим Рогом. Козак жив гостинно, і до нього часто заїжджали чумаки. Згодом навколо його оселі почали селитися люди, і виникло село, яке отримало назву Кривий Ріг.

 

Джерело: В. О. Комаров. Історія Криворіжжя: навчальний посібник з історії для учнів 8–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Газета «Известия», 20 вересня, 1945 рік

Пляж у парку імені Федора Мершавцева

Фотографічна листівка Інгулецького мосту

Дореволюційна водокачка залізничної станції "Вечірній Кут"

Річка Саксагань на Юності, 1985 рік

Відео на тему

Як Генгулець став Інгульцем?

На розі вулиць | МОПР

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Степан Тільга: Криворіжсталь, шахти і політика

У місті Кривий Ріг є вулиця, названа на честь Степана Тільги. Ким була ця людина? Чому на його честь названа вулиця?

Печеніги на Криворіжжі: історіографічний аспект

Стаття присвячена перебуванню печенігів на території Криворіжжя у IX–XI століттях. На основі писемних джерел, історичних досліджень та археологічних знахідок автор доводить, що межиріччя Інгульця й Саксагані входило до ареалу кочування печенізького племені Йавдієртим. Автор статті: Ігор Панафідін

Скіф із Широкого (до 150-річчя з дня народження В. О. Біднова)

Василь Біднов (1874–1935) — уродженець містечка Широке на Криворіжжі, видатний український історик, дослідник Запорозької Січі, історик церкви, педагог і громадський діяч. Упродовж життя він присвятив себе вивченню української історії, розвитку національної освіти та діяльності «Просвіти», став професором Кам'янець-Подільського державного українського університету й Українського вільного університету в Празі. Наукова спадщина Василя Біднова зробила вагомий внесок у дослідження історії українського козацтва, православної церкви та національного відродження, а його праці й сьогодні залишаються важливим джерелом для української історичної науки. Автор статті: Андрій Чубенко