Що відомо про селище Широке на Криворіжжі: довідка

Територія сучасного Широкого лежить у долині річки Інгулець, яка з давніх часів була природною артерією степового півдня. Завдяки воді, родючим чорноземам і великим пасовищам ця місцевість була придатною для життя задовго до появи сучасного поселення. Археологи виявили тут сліди поселень епохи неоліту, кургани бронзової доби, а також пам’ятки скіфського та сарматського часу, що свідчить про безперервне освоєння території впродовж тисячоліть [1]. У районі Широкого також знайдено поселення доби пізньої бронзи (XIV–XII ст. до н.е.), виявлене у 1955 році [1].

У добу Нової Запорозької Січі землі вздовж Інгульця входили до Інгулецької паланки. Тут виникали козацькі зимівники — сезонні господарські поселення, де запорожці займалися випасом худоби, рибальством, мисливством, бджільництвом і землеробством [1]. Саме як такий зимівник, за більшістю історичних версій, і виникло Широке. 1787 рік вважається роком першої письмової згадки про поселення [2].

Назву «Широке» традиційно пов’язують із географічними особливостями місцевості — широкою долиною Інгульця, степовими просторами та розлогими балками навколо поселення [1]. Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 році територія почала активно заселятися колишніми козаками, селянами та переселенцями з центральних губерній [1][2]. Наприкінці XVIII століття Широке вже формувалося як постійний населений пункт.

На початку XIX століття поселення швидко зростало. У 1804 році Широке отримало статус містечка, що суттєво підвищило його адміністративне значення [1]. Особливий період у його історії настав після царського указу 1828 року, коли жителів перевели до системи військових поселень Бузької уланської дивізії. Це означало поєднання цивільного життя з військовою службою [2]. У Широкому збудували кам’яні казарми, лазарет, манежі, стайні, магазини та хлібосховища. Уже в 1836 році Широке стало волосним центром військових поселень [2]. У 1842 році сюди додатково переселили понад 200 осіб із Києво-Подільського військового поселення.

У XIX столітті основу місцевої економіки становили землеробство і тваринництво. Мешканці вирощували пшеницю, ячмінь, овес, просо, соняшник; утримували коней, волів, корів, овець [1][2]. Значну роль відігравали вітряні та водяні млини, що забезпечували переробку зерна. Активно розвивалися ремесла — ковальство, теслярство, гончарство, шкіряне виробництво. Широке поступово ставало економічним центром навколишніх хуторів.

Важливою частиною життя були ярмарки та базари, куди з’їжджалися жителі з усього південного Криворіжжя. Тут торгували зерном, борошном, худобою, вовною, ремісничими товарами та побутовими виробами [1]. Через вигідне розташування поселення перетворювалося на місцевий торговельний вузол.

Наприкінці XIX — на початку XX століття Широке мало вже розвинену інфраструктуру. У містечку діяли православна церква, школи, поштове відділення, лікарня, крамниці, ремісничі майстерні [1]. Формувалося активне громадське життя, зростала чисельність населення та кількість дворів. До 1923 року Широке було центром Широківської волості Херсонського повіту [2].

Події XX століття стали для селища надзвичайно складними. Революція 1917 року, громадянська війна, радянські реформи, колективізація та репресії кардинально змінили життя мешканців. Однією з найтрагічніших сторінок став Голодомор 1932–1933 років, який забрав життя багатьох широчан [1].

У 1938 році Широке отримало статус селища міського типу, що закріпило його адміністративний розвиток [2].

Під час Другої світової війни Широке опинилося під німецькою окупацією. У роки окупації населення зазнало репресій, примусових робіт і терору. Одним із найтрагічніших фактів стало існування єврейського гетто: нацисти утримували близько 340 євреїв у приміщенні колишньої колгоспної конюшні перед подальшими репресіями [1]. Багато жителів селища воювали на фронті та брали участь у визволенні регіону. Широке було звільнене 29 лютого 1944 року під час Нікопольсько-Криворізької наступальної операції.

Після війни почалася масштабна відбудова. Відновлювали житло, дороги, господарство, соціальні заклади. У радянський період тут працювали хлібозавод, комбікормове виробництво, завод продтоварів, великий свиновідгодівельний комплекс, розвивалися колгоспи та освітні заклади [2]. Широке остаточно закріпилося як важливий районний центр південного Криворіжжя.

Сьогодні історія Широкого відображає багатовіковий шлях степової України — від скіфських курганів і козацьких зимівників до сучасного населеного пункту, який зберігає пам’ять про своє минуле.

Джерела:

[1] Ганенко В., Бай Л. Широківщина. Нариси з історії краю. — Кривий Ріг: Видавництво «І.В.І.», 2001. — 264 с.
[2] Мельник О.О. Населені місця Криворіжжя (1750–1925): Криворізький і Широківський райони. — Кривий Ріг, 2015.