Олександр Васякін: що відомо про життя автора більшості скульптур Кривого Рогу

Олександр Васякін

Олександр Васякін

На честь Олександра Васякіна названа вулиця у Металургійному районі Кривого Рогу, а також художня школа №1 на вулиці Героїв АТО. Його роботи встановлені у чотирьох столицях  - Києві, Варшаві, Ватикані та Москві. Так, скульптор відомий далеко за межами міста

Олександр Васякін (1925 - 2015) - скульптор, Заслужений Художник УРСР, Почесний громадянин Кривого Рогу. На честь скульптора у Кривому Розі названа вулиця у Металургійному районі.

Олександр Васякін народився у жовтні 1925 року у селі Стрельнікове в Росії. Його батько був поштовим службовцем, мати працювала у сільському господарстві. У 1930 році сім’я переїхала до Ленінграду (зараз - Санкт-Петербург). Там Олександр у 1933 році пішов у школу №56. Через 4 роки у Ленінграді відкрили перший Палац піонерів, і Васякін став відвідувати мистецьку студію при ньому.

У 1935 році з відзнакою закінчив скульптурний факультет Ленінградського художнього училища імені Сєрова (зараз - імені Рєріха). 

Я постійно малював у школі стінівки. І мені порадили піти у мистецьку студію, яка була у Палаці. Студією керував професор Академії мистецтв Альфред Еберлінг. Він помітив мене і запросив колись до себе у студію. Я це дуже добре запам’ятав: вона була двоповерхова, і сам художник із дружиною жили на другому поверсі. А на першому у великій кімнаті у художника займалися аспіранти. Наші зустрічі були дуже душевними: я часто залишався у них на вечерю, і Еберлінг показував мені свої роботи.

Таке навчання Олександра Васякіна тривало до 1940 року.

На формування моїх естетичних смаків дуже впливала культурна атмосфера самого міста (Санкт-Петербурга - авт.): і пам’ятники, і скульптури, роботи дизайнерів. Я пам’ятаю, як перед фільмами у кінотеатрах грала професійна жива музика: Чайковський, Мусоргський… Коли я навчався у школі, дуже любив літературу, писав власні твори. У мого кращого друга вдома був фотоапарат - рідкість для того часу. Ми з ним дуже часто гуляли містом.

Коли у 1941 році почалася блокада Ленінграда німецькими, фінськими та іспанськими військами, Олександру Васякіну було 16 років. Пізніше працював над цією темою у творах. Цикл його робіт “Блокадний Ленінград” налічує понад 50 проєктів. У березні 1942 року сім’я Васякіних евакуювалася у рідне село Стрельніково. Через декілька місяців, у грудні, Олександра забрали в армію. 
Мені в армії пропонували стати снайпером - я добре стріляв, - згадував Олександр Васякін.

фото: veskr.com.ua

З 1943 року був зв’язковим, за участь у бойовій операції отримав орден Червоної Зірки. 9 травня 1945 року Олександр Васякін зустрів у землянці з іншими радістами. Після війни Васякіну дали відпустку. У 1945 році у Дніпропетровську (нині - Дніпро) познайомився із Еммою Пароль-Рахович. Вони одружилися через 8 років у Ленінграді і прожили у шлюбі 55 років.

фото: esu.com.ua

Після армії вступив до Ленінградського художнього училища на відділення живопису. Через деякий час Васякін прийняв рішення перейти на нове відділення училища - скульптурне. З 1948 до 1953 року навчався у скульпторів Ігнатьєва і Сичова.  

фото: rudana.com.ua

У травні 1954 року Олександр Васякін переїхав у Кривий Ріг і став працювати скульптором у Криворізькій художній майстерні. 13 років митець працював у Спілці художників. Першим його замовленням у нашому місті була скульптура “Батьківщина”, яку встановили на даху однойменного кінотеатру.

У Кривому Розі виконав також пам’ятники Олександру Полю (у сквері Поля у Центрально-Міському районі), Миколі Лермонтову на вулиці Лермонтова, Льву Толстому у Тернівському районі, Олександру Пушкіну на вулиці Пушкіна, Данко біля колишнього “Сучасника”, Козаку Рогу та інші. За 60 років роботи у Кривому Розі Олександр Васякін створив понад 3 000 творів мистецтва.

Данко

 

У 1959 році у подружжя Васякіних народився син. З 1960 року почав працювати над циклом портретів сучасників. За рекомендацією української художниці Тетяни Яблонської Олександра Васякіна прийняли до складу Ради Художників СРСР. У 1964 році почав працював над темою війни. 

З 1961 до 1972 року вважався головним митцем Кривого Рогу. З 1971 до 1985 року організовував щорічні виставки.  

Олександр Васякін - автор другого криворізького герба зразка 1975 року та значків, присвячених Криворіжжю. 

У 1967 році його прийняли до Спілки художників СРСР за серію скульптурних портретів. У 1975 році першим у Кривому Розі отримав звання Заслужений Художник УРСР. 
Над проєктом козака Рога Васякін працював із 1970-х років. Загальна висота пам’ятника - 5,3 метра, висота бронзової скульптури - 3 метри. Висота кам’яної брили - 1,7 метра, вага - 62 тонни. Цей пам’ятник відкрили у травні 2011 року.

У травні 2005 року отримав звання “Почесний громадянин міста Кривий Ріг”, а у 2007 році отримав Почесний знак “За заслуги перед містом II ступеню”. В останні роки життя продовжував працювати у художній школі №1. Помер у вересні 2015 року за місяць до 90-річчя.

Його пам'ятник Іоанну Павлу II в співавторстві з російським скульпторами відкрили в Москві, а пізніше копію встановили і у Ватикані.

Монумент “Козак Ріг” виготовлений таким, як заповів сам Васякін, а в розробці брав участь його учень. На честь нього в місті названа художня школа № 1, де все життя пропрацював Олександр Васильович.

У Криворізькому краєзнавчому музеї зберігаються роботи Васякіна, подаровані ним музею, а також передані із дитячої художньої школи №1 після смерті художника. А ще тут можна побачити щоденники скульптора, де він робив ескізи своїх майбутніх робіт.

Пам’ятник Олександру Васякіну відкрили 7 травня 2019 року на Центральному кладовищі Кривого Рогу

Під час підготовки матеріалу використані цитування із відео “Олександр Васякін” на Фейсбук-сторінці “Твоя бібліотека”, а також з каналу Леоніда Давиденка.
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Картини криворізького художника Івана Авраменка

Олександр Васякін в майстерні

Автор першого пам'ятника Олександру Полю Борис Едвардс

Відео на тему

Григорій Синиця (коротке відео з найяскравішими моментами біографії)

Анастасія Рак: остарбайтерство, картини на склі і виставка у Парижі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Хто такий Володимир Полубоярцев: довідка

Володимир Полубоярцев був відомим у Кривому Розі актором театру і помер у 2020 році.

Вони вбили всіх євреїв у моєму рідному селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

У листопаді 2022 року Любові Мойсеївні Петуховій виповнюється 100 років. Жінка родом із Вінничини, проте вже декілька десятків років живе у Кривому Розі, де працювала більшу частину життя

Про що співали криворіжці: жартівливі пісні, коломийки та частівки

Значною складовою криворізького фольклору є пісні. Під час роботи,на свята та відпочиваючи, часто можна було почути витвори народної фантазії. Варто зазначати, що пісні не тільки відображають побут, а ще й викривають певні соціальні проблеми. Пропоную добірку жартівливих місцевих пісень, а ви вже думайте: є прихований сенс чи ні.