Данко: світло для інших ціною власного життя

Цей пам’ятник присвячений міфічному герою легенди про Данко із твору “Стара Ізергіль”. У творі Горького розповідь про Данко побудована як алегорія шляху людей до кращого життя, в пошуку шляху до світла. 

У творі йдеться про те, як Данко розірвав собі груди руками і вирвав із них серце, щоб освітити шлях для людей у темному лісі.

Скульптура Данко у Кривому Розі - робота Олександра Васякіна. Данко зображений напівоголеним, з високо піднятим у правій рукі серцем, яке горить. Спрямованість вперед символізує готовність дати людям щастя навіть ціною свого життя. На травень 2022 року "Данко" стоїть на місці поруч з колишнім кінотеатром "Сучасник", який рік тому було знесено. Наразі на території кінотеатру супермаркет та інші магазини. 

Погруддя вилите з чугуна, встановили його на чотиригранному постаменті з чернового граніта, на лицьовій грані якого висічені слова Горького. Висота скульптури - 5 метрів. 

Джерело головного фото: українська вікіпедія

“Данко” встановили у 1965 році на 95 кварталі (площа Горького) на постаменті. Після реконструкції вулиці його прибрали. Коли побудували кінотеатр “Сучасник”, скульптуру перенесли туди. Побудований пам’ятник у літейному цеху криворізького металургійного заводу “Криворіжсталь”. Формувала і відливала його бригада формовщиків-літейників під керівництвом Миколи Репнікова. 

Цікаво, що до Васякіна пам’ятники у місті ніхто з металу не робив. Їх сюди завозили вже готовими. Коли з’ясувалось, що можна їх відливати на місцевому заводі, Васякін, використавши старі професійні зв’язки, домовився на одному із заводів у тодішньому Ленінграді, щоб криворізькі літейники пройшли стажування там. 
Горький через сімнадцять років після виходу «Старої Ізергіль» пояснив, що прототипом Данко був шведський літератор Август Стріндберг — шведський письменник-прозаїк, драматург і живописець, основоположник сучасної шведської літератури та сучасного театру (XIX та XX століть).