Поль, Мершавцев і Шмаков: як пов'язані між собою чоловіки, що у війшли в історію Кривого Рогу

Поль, Мершавцев і Шмаков: як пов'язані між собою чоловіки, що у війшли в історію Кривого Рогу

У Кривому Розі є залізнична станція ШмакОве, а у Дніпропетровській області є навіть село з такою ж назвою. Назва топонімів пов’язана із прізвищами місцевих поміщиків, дворян Шмакових. У них Олександр Поль орендував дві ділянки землі

У 1872 році рудопромисловець Олександр Поль викупив Дубову балку й розпочав геологічну розвідку, розраховуючи розбагатіти спочатку на аспіді, а потім на залізній руді. Марія Матвіївна Мершавцева, дружина власника цих земель Олександра Шмакова була рідною сестрою мирового судді Федора Мершавцева.

Після смерті Мершавцева його дружина писала: “Федір Матвійович Мершавцев народився у 1835 році, а помер у 1903. Він виховувався у морському кадетському корпусі Санкт-Петербурга. У 1854 році був юнкером флоту у Севастополі. У 1884 році Федора звільнено зі служби”.

Ім’я Мершавцева знайшлося у “Списку дворян Херсонської губернії 1828 року” (Кривий Ріг тоді входив у склад Херсонської губернії - авт.). Батьку Федора, поміщику Матвію Мершавцеву, тоді належало село Новогеоргіївка та невелике селище на 12 дворів, яке отримало назву “Мар’янівка” на річці Висунь. 

В юності Федір Мершавцев служив у Чорноморському флоті в Севастополі. Отримавши звання капітана-лейтенанта, він пішов зі служби. За 30 років отримав 3 нагороди. Незадовго до відставки з військової служби отримав звання “гласного” (той, що мав право голосу - авт.) Херсонського земського зібрання. 

Частина криворіжців вважає засновником парку у Центрально-Міському районі саме Федора Мершавцева. Це твердження може бути помилковим, — пише письменник Григорій Гусейнов у своїй книзі “Кривий Ріг. Ukraine”.. За словами письменника, мировий суддя Федір Мершавцев не засновував жодного громадського парку або саду, а також не мав будинку на вулиці Садовій (він належав лікарю Шинявському). 

Після смерті поміщика Олександра Шмакова його вдова Марія Матвіївна (рідна сестра Мершавцева) отримала сьому частину його володінь. Все інше отримав у спадок їхній син Лев Шмаков і господарював на руднику. Пізніше Марія Матвіївна вдруге вийшла заміж, і у неї народилася донька. У 1890 році помер Лев Шмаков, і жінка стала господарювати на руднику. 

Таким чином, першовідкривач руди Поль орендував землі поміщика Шмакова, дружиною якого була рідна сестра мирового судді Мершавцева.

У матеріалі процитовано книгу Григорія Гусейнова “Кривий Ріг. Ukraine”

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Скульптура у парку Федора Мершавцева

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Дворянин, статський радник, камер-юнкер Євген Львович Шмаков

Парк Мершавцева. 1948 рік

Кінна прогулянка польської родини Войневич

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені газети "Правда" / імені Федора Мершавцева СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк Мершавцева/Правди Частина 2 СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк Мершавцева / Правди Частина 3 КІНОХРОНІКА!

Ні, Олександр Поль не одразу займався рудою

На розі вулиць | Парк Правди

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Які розваги мали криворіжці та німці під час окупації

У культурному й освітньому житті Кривого Рогу доби окупації можна виділити два етапи. На першому етапі (осінь 1941 — зима 1942 років) вплив на життя міста мала патріотично налаштована частина криворізької інтелігенції з-поміж членів ОУН(б) або її симпатиків. Другий етап (середина 1942 — кінець 1943 років) характеризується продовженням репресій влади проти українських націоналістів, а також відвертим німецьким шовінізмом та антисемітизмом.

Як жили у Кривому Розі католики

Костел Святої Бригітти, Гданцівка і поляки

Останній хан з династії Кунгартів: заслання в Кривий Ріг, робота на шахті і смерть

Саїд Абдулла-хан був останнім ханом Держави Хорезм, правитель з узбецької династії. Він прийшов до влади після вбивства його рідного брата. Саїд Абдулла-хан не мав реальної влади, а був маріонеткою військового візира держави, який встановив в державі військову диктатуру. Останні роки свого життя Саїд провів у Кривому Розі, де й був ймовірно похований