Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Мершавцев народився у 1835 році. Юного Федір Мершавцев навчався у Санкт-Петербурзі у морському кадетському корпусі. 

Джерело фото: Вікіпедія

У 19 років Федір став юнкером чорноморського флоту. Юнкер — доброволець із дворян, який, прослуживши певний термін і після складання іспиту міг стати офіцером.

У севастопольському гарнізоні Федір Мершавцев перебував приблизно місяць. Після Кримської війни продовжував службу у Миколаєві. 

Після Кримської війни служив на Чорноморському флоті, зокрема в Миколаївській військовій морській базі.

В 1884 році подав у відставку, на той момент мав чин капітан-лейтенанта. 

У 1884 році Федора Мершавцева запросила в гості рідна тітка, яка жила у Кривому Розі. Так у віці 49-ти років Мершавцев опинився у Кривому Розі, де залишився жити.

Кривий Ріг на початку XX століття. Джерело фото: Дніпро культура 

Міський сад, атракціони, човнова станція

У 1854 році побудував перший двоповерховий будинок в Кривому Розі з червоної цегли, який знаходився на вулиці Грабовського,9.

джерело фото: kryvyi-rih.name

Наразі ця будівля зруйнована. На ділянці, де у 2022 році знаходиться криворізьке музичне училище, Мершавцев почав розбивати сад. Уздовж ріки Інгулець за розпорядженням Мершавцева висаджували дерева з усієї Європи - берест, вербу, акацію, груші, яблуні, абрикоси, сливи і десятки сортів вишні.

У центрі парку була алея шириною у 4 метри, засаджена лише вишнями. Вона тягнулася від будинку Мершавцева до берега ріки. Він продовжував займатися садівництвом до самої смерті у 1903 році, а також  побудував у містечку фонтан і атракціони: каруселі, гойдалки, човнову станцію.

Вид на човнову станцію парка Мершавцева. Фото А. Запарі
У 1917 році після лютневої революції парк-сад перейшов в розпорядження міського господарства в недоглянутому стані. Зараз він зветься “міським садом” і розташований у парку Мершавцева. 

Упродовж 1921-1923 років криворіжці вирубали майже всі фруктові дерева.

У 1925 році його здали в оренду товариству по експлуатації. Повторне відкриття саду відбулося в травні 1926 року. Тоді встановили й плату за вхід: парк для відвідувачів відкривався о 17-й годині. Містяни любили цей парк і за можливість побувати у першому в місті літньому кінотеатрі.

У 1927 році товариство «Аерохім», яке експлуатувало сад, відмовилося від оренди. Щоб заохотити потенційних орендарів, міська влада втричі зменшила податок.

До 1931 року парк-сад Федора Мершавцева був основним місцем проведення спортивних змагань — тут побудували окружний стадіон і спортмайданчик.

У 1932 році парк перейменували, він став зватись імені газети “Правда”, площа якого сягала 72 гектарів. Власне сад Мершавцева займав максимум 2 гектари. 

До наших часів зберіглись залишки будинку Мершавцева, який у 1978 році визнали як пам’ятку архітектури. 

джерело фото: kryvyi-rih.name

Кругосвітні подорожі

Мершавцев був моряком. Вперше кругосвітню подорож він здійснив, бувши юнгою, другу – мічманом (прапорщиком). Враження із подорожей він записував. Відомо, що під час плавань Федір Мершавцев дуже любив відвідувати парки й ботанічні сади, знайомився з ботаніками.

Після кругосвітніх подорожей Мершавцев брав участь у Кримській війні. Морський офіцер був свідком затоплення чорноморської ескадри. У боях він отримав поранення. Пізніше його нагородили орденами – святої Анни III ступеню і святого Станіслава III ступеню, а ще срібною медаллю «За захист Севастополя» та бронзову – за участь у Кримській війні. 

У матеріалі використане цитування з матеріалу "Єднання поколінь"