Голодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків

Голодомори на Дніпропетровщині: спогади свідків й оцінки істориків

Голодомор – це геноцид українців, вчинений тоталітарним комуністичним режимом у 1932–1933 роках. Спланована конфіскація врожаю зернових та інших продуктів у селян призвела до мільйонів смертей. Згадуємо про ці часи зі свідками голодоморів на Дніпропетровщині

Криворізька історикиня Наталя Романець вивчає тему колективізації, селянського спротиву і голодомору понад 30 років.
Готуючись до проведення колективізації, більшовики з 1925 року починали здійснювати поступову зачистку українського села. Крім розкуркулення та інших репресій, у селян забирали зброю і придушували їх беззбройні постання — волинки.
У 1932-1933 роках селяни вже не бойкотували — були зайняті виживанням. Сотні тисяч людей помирали, сотні тисяч людей сиділи у тюрмах. Тоді Дніпропетровська й Одеська області України виробляли найбільше хліба в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (далі - УРСР). Саме туди через кілька місяців голоду більшовики спрямували продовольчу допомогу. Зробили вони це з меркантильною метою: треба були живі люди, щоб засівали і прибирали поля. 

 Щодо Кривого Рогу та інших міст: тоді у міста приїжджали селяни, які рятувались від голодної смерті, влаштовувались на підприємства. Але і в місті їх спіткав голод, — говорить історикиня Наталя Романець. — Є цвинтарі, на які звозили трупи селян без імен.

Що таке волинки і чому за них карали селян

Узимку-навесні 1930 року селянські протести і повстання стали масовими й охопили всю Україну. Селяни виходили з колгоспів, забирали своє майно.

Основною формою протестів тоді були мирні демонстрації, які організовували переважно жінки. Більшовики зневажливо називали ці повстання волинками від слова "волинити", тобто ухилятись від роботи. Влада обзивала ці виступи ще “баб’їми бунтами” або “баб’ячими виступами”.

На Дніпропетровщині волинки відбувались у січні, лютому, березні 1930 року — під час колективізації і розкуркулення.

Чорні дошки

Під час хлібозаготівлі 1931-1933 років використовувались різноманітні форми репресій. На Дніпропетровщині на чорну дошку занесли 228 колгоспів, і цей засіб не припинили й після завершення хлібозаготівель. Перед селами поставили ще завдання зібрати посівні фонди, виконати хлібозаготівлі, і лише після цього обіцяли зняти їх з чорної дошки.

Голодоморів в України було три: у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Слово "голодомор" означає масовий, навмисно організований владою голод.

Наймасштабніший з них — Голодомор 1932-33 років — був організований навмисно і забрав найбільше життів: від 4,5 до 10 мільйонів життів.

Свідки Голодоморів

Криворожанка Лідія Федорівна Куревська народилася у 1943 році. Дитиною вона чула розмови дорослих про Голодомор, який забрав життя її родичів. Маленьких дітей довелось відвести у дитячий будинок з надією, що їх нагодують, але діти просто зникли. В родині однієї вчительки з Веселих Тернів від голоду вмирав дід. Щоб діти не бачили його смерті, діда спустили в погріб. 

Криворіжець Анатолій Григорович Турчанов досі пам'ятає голодні роки свого дитинства. У 1947-му, під час повоєнного голоду, йому було 10 років. Щоб врятуватись від голодної смерті, він з матір'ю вкрав мішок пшениці. Чоловік в його селі вбив іншого чоловіка і його 4-річну онуку, щоб забрати в них пів мішка пшениці. 

Криворожанці Люсі Іванівній Жемелинській у 1947 році було 10 років. Вона добре пам'ятає, як вдома не було нічого поїсти і одягти. У школу дівчинка ходила боса, прив'язавши до ніг листки хрону. Але, за словами Людмили Іванівни, вони тоді цим не сильно переймалися, бо раділи кінцю війни. У її рідному селі був дуже добрий врожай, але влада всюди поставила охорону, і не можна було взяти жодного колоска. Дорослі й діти харчувались зеленню: рвали листочки з вишень, їли квіточки акації, варили борщ із лободи. 

Вшановуємо пам'ять жертв голодоморів в України. Розкажіть історію своєї сім'ї в коментарях

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта "Першотравенська", 1930-й рік

Проспект Металургів

Будівництво металургійного заводу

Нові житлові будинки на Кривбуді

Пожежники при шахті рудника імені Карла Лібкнехта

Відео на тему

Голодомор 1946-1947 років. Факти і спогади

Голодомор на Дніпропетровщині: чорні дошки, волинки і селянський спротив

Голодомор у Кривому Розі: спогади сімей, які від нього постраждали | 1kr.ua

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

«Це було відкриття промислового Кривбасу»: історія розвитку індустріального туризму

Кривий Ріг ніколи не був туристичним у класичному розумінні цього слова. Не мав видатних пам’яток історії, архітектури чи подій, щоб ці «магніти» притягували до себе людей. Кривий Ріг знають як промислове місто, але «промислове» — зовсім не значить нудне з погляду туризму

Подружжя Любас: як у Кривому Розі відроджували автентичне мистецтво витинанки

Повернутися до традиції, зрозуміти витоки української історії та фольклору. Це те, в чому допомагає мистецтво витинанки

Корній Речмидило — кому встановлено пам'ятну дошку біля виконкому

Влітку 2021 біля місьвиконкому встановили пам'ятну дошку одному криворізькому діячу. Ким він був — у статті