Криворізька історикиня Наталя Романець вивчає тему колективізації, селянського спротиву і голодомору понад 30 років.
Готуючись до проведення колективізації, більшовики з 1925 року починали здійснювати поступову зачистку українського села. Крім розкуркулення та інших репресій, у селян забирали зброю і придушували їх беззбройні постання — волинки.
У 1932-1933 роках селяни вже не бойкотували — були зайняті виживанням. Сотні тисяч людей помирали, сотні тисяч людей сиділи у тюрмах. Тоді Дніпропетровська й Одеська області України виробляли найбільше хліба в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (далі - УРСР). Саме туди через кілька місяців голоду більшовики спрямували продовольчу допомогу. Зробили вони це з меркантильною метою: треба були живі люди, щоб засівали і прибирали поля.
Щодо Кривого Рогу та інших міст: тоді у міста приїжджали селяни, які рятувались від голодної смерті, влаштовувались на підприємства. Але і в місті їх спіткав голод, — говорить історикиня Наталя Романець. — Є цвинтарі, на які звозили трупи селян без імен.
Що таке волинки і чому за них карали селян
Узимку-навесні 1930 року селянські протести і повстання стали масовими й охопили всю Україну. Селяни виходили з колгоспів, забирали своє майно.
Основною формою протестів тоді були мирні демонстрації, які організовували переважно жінки. Більшовики зневажливо називали ці повстання волинками — від слова "волинити", тобто ухилятись від роботи. Влада обзивала ці виступи ще “баб’їми бунтами” або “баб’ячими виступами”.
На Дніпропетровщині волинки відбувались у січні, лютому, березні 1930 року — під час колективізації і розкуркулення.
Чорні дошки
Під час хлібозаготівлі 1931-1933 років використовувались різноманітні форми репресій. На Дніпропетровщині на чорну дошку занесли 228 колгоспів, і цей засіб не припинили й після завершення хлібозаготівель. Перед селами поставили ще завдання зібрати посівні фонди, виконати хлібозаготівлі, і лише після цього обіцяли зняти їх з чорної дошки.
Голодоморів в України було три: у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Слово "голодомор" означає масовий, навмисно організований владою голод.
Наймасштабніший з них — Голодомор 1932-33 років — був організований навмисно і забрав найбільше життів: від 4,5 до 10 мільйонів життів.
Свідки Голодоморів

Криворожанка Лідія Федорівна Куревська народилася у 1943 році. Дитиною вона чула розмови дорослих про Голодомор, який забрав життя її родичів. Маленьких дітей довелось відвести у дитячий будинок з надією, що їх нагодують, але діти просто зникли. В родині однієї вчительки з Веселих Тернів від голоду вмирав дід. Щоб діти не бачили його смерті, діда спустили в погріб.

Криворіжець Анатолій Григорович Турчанов досі пам'ятає голодні роки свого дитинства. У 1947-му, під час повоєнного голоду, йому було 10 років. Щоб врятуватись від голодної смерті, він з матір'ю вкрав мішок пшениці. Чоловік в його селі вбив іншого чоловіка і його 4-річну онуку, щоб забрати в них пів мішка пшениці.

Криворожанці Люсі Іванівній Жемелинській у 1947 році було 10 років. Вона добре пам'ятає, як вдома не було нічого поїсти і одягти. У школу дівчинка ходила боса, прив'язавши до ніг листки хрону. Але, за словами Людмили Іванівни, вони тоді цим не сильно переймалися, бо раділи кінцю війни. У її рідному селі був дуже добрий врожай, але влада всюди поставила охорону, і не можна було взяти жодного колоска. Дорослі й діти харчувались зеленню: рвали листочки з вишень, їли квіточки акації, варили борщ із лободи.
Вшановуємо пам'ять жертв голодоморів в України. Розкажіть історію своєї сім'ї в коментарях
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
26-10-2023 13:30
Марія ПунтусКривий Ріг у роки Першої світової війни: як військовополонені видобували руду і водночас виборювали незалежність України
Кривий Ріг не був епіцентром воєнних дій під час Першої світової. Як за сучасної війни з Росією, так і тоді, у Кривому Розі погіршилась економічна ситуація, припинили роботу деякі підприємства, а чоловіків мобілізували до армії. Щоправда, зараз Україна має власну державу і розуміє, з ким і навіщо воює. А тоді, понад 100 років тому, українцям із боку Австро-Угорщини доводилось воювати проти українців у складі армії Російської імперії
23-02-2022 14:22
Ольга Гончар ХвостоваКалораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні
Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити