Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Криворізький район, як і власне Кривий Ріг, цікавив людей передусім залізом. Територію Криворіжжя активно почали заселяти у XVII столітті, тоді тут вперше виникли зимівники, хутори та інші невеликі поселення

Датою заснування Кривого Рогу офіційно вважають 8 травня 1775 року. Насправді ж поселення, а потім і містечко сформувались набагато раніше, і початок існуванню Кривого Рогу поклали зимівники й хутори Криворізького району — територій навколо сучасного міста.

На XVII століття припадає поселення в північній частині Криворіжжя чабанів, які заснували сучасне село Чабанове (зараз у складі Червоненької сільської ради).

Лозуватка — найбільше у Криворізькому районі село з’явилося на 10 років раніше Кривого Рогу. Лозуватка заснована у 1765 році. Після ліквідації Запорізької Січі село проголосили державною слободою —  поселенням з власним самоврядуванням. У 1788 році в Лозуватці налічувалось 83 двори, де жили 353 людини. Мешканці займались хліборобством та ремеслами. За користування державними землями вони сплачували подушні та оброчні податки, виконували рекрутську повинність

Після ліквідації Запорізької Січі у Криворізькому районі з'явилось багато поміщицьких маєтків та помешкань іноземних колоністів.
Наприкінці XVIII століття заснували села Недайвода (з 1762 до 1860 роки Надеждівка) та Широке
У другій половині XVIII століття з’явились перші спроби дослідити надра Криворіжжя, хоч промислові розробки родовищ ще не відбувались.

Криворізький район адміністративно утворили у 1925 році з центром у місті Кривий Ріг. При владі тоді були більшовики, створювались колгоспи. 
У Лозуватці створили комуну «Костянтинівське колективне господарство», яке навесні 1926 року реорганізували в сільськогосподарську артіль «Червоний плуг». Криворізькі робітники тоді передали артілі перший трактор «Фордзон» з плугом.

Наприкінці 20-х років XX століття на Криворіжжі створювалися товариства спільного обробітку землі. Одне з них з назвою «Хвиля революції» заснували у селі Лозуватка. В селі Родіонівна працював колгосп «Колективіст», першим головою якого був Фуголь. 

Розвивалась також промисловість. У 1930 році неподалік станції Радушна (сучасне селищі міського типу Радушне) побудовали елеватор, тоді ж виникло і селище.

У 1936-1937 роках розпочалися роботи по розробці родовищ бурого вугілля в селищі Христофорівка.
У 30-ті роки XX століття відкривались машинно-технічні станції Ленінська, Гейківська, де навчали трактористів.

Криворізький район у сучасному його вигляді утворено 17 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» за рахунок колишніх Криворізького, Софіївського, Широківського та Апостолівського районів, ліквідованих цією ж постановою під час реалізації адміністративно-територіальної реформи.

У матеріалі вказане цитування зі статті про Історію Криворізького району із сайту kriv-rn.dp.gov.ua

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Станція Кривий Ріг

Робітники, 1899 рік

Казарми для гірняків

Селище Довгинцеве

Криворіжець Іван Улянович Павлов з дружиною-татаркою

Відео на тему

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

РЕТРО | Радушне

Фільм про Кривий Ріг від Музею під Годинником

Історія селища міського типу Широке Криворізького району

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Калораж для шахтаря-підземника в 1930-х у Кривому Розі – з історії однієї фабрики-кухні

Уперта боротьба за калораж, тобто калорійність страв. У такій реальності жили криворізькі шахтарі в 1930-ті роки. Згідно з нормами, під час фізичної праці добові енерговитрати робітників складають 3300 – 3900 ккал, і вони мають покриватися збалансованим раціоном. Як було в 1930-х?

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.

Жіноча перспектива криворізького мистецтва, або Хто створив герб Кривого Рогу

На імена криворізьких художників можна натрапити доволі часто: поціновувачі мистецтва, вірогідно, знають про Авраменка й Васякіна, Синицю й Сича. Але чи багато з вас чули про жінок, що теж значною мірою вплинули на формування художнього світу Криворіжжя? Чи знають любі читачі й читачки про пані, яка брала участь у створенні герба міста, чи про ту, що є новаторкою в галузі роботи зі склом? Як ні, то цей матеріал проллє світло на п’ятьох мисткинь в історії нашого краю