Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Широке, Радушне, Лозуватка: історія Криворізького району

Криворізький район, як і власне Кривий Ріг, цікавив людей передусім залізом. Територію Криворіжжя активно почали заселяти у XVII столітті, тоді тут вперше виникли зимівники, хутори та інші невеликі поселення

Датою заснування Кривого Рогу офіційно вважають 8 травня 1775 року. Насправді ж поселення, а потім і містечко сформувались набагато раніше, і початок існуванню Кривого Рогу поклали зимівники й хутори Криворізького району — територій навколо сучасного міста.

На XVII століття припадає поселення в північній частині Криворіжжя чабанів, які заснували сучасне село Чабанове (зараз у складі Червоненької сільської ради).

Лозуватка — найбільше у Криворізькому районі село з’явилося на 10 років раніше Кривого Рогу. Лозуватка заснована у 1765 році. Після ліквідації Запорізької Січі село проголосили державною слободою —  поселенням з власним самоврядуванням. У 1788 році в Лозуватці налічувалось 83 двори, де жили 353 людини. Мешканці займались хліборобством та ремеслами. За користування державними землями вони сплачували подушні та оброчні податки, виконували рекрутську повинність

Після ліквідації Запорізької Січі у Криворізькому районі з'явилось багато поміщицьких маєтків та помешкань іноземних колоністів.
Наприкінці XVIII століття заснували села Недайвода (з 1762 до 1860 роки Надеждівка) та Широке
У другій половині XVIII століття з’явились перші спроби дослідити надра Криворіжжя, хоч промислові розробки родовищ ще не відбувались.

Криворізький район адміністративно утворили у 1925 році з центром у місті Кривий Ріг. При владі тоді були більшовики, створювались колгоспи. 
У Лозуватці створили комуну «Костянтинівське колективне господарство», яке навесні 1926 року реорганізували в сільськогосподарську артіль «Червоний плуг». Криворізькі робітники тоді передали артілі перший трактор «Фордзон» з плугом.

Наприкінці 20-х років XX століття на Криворіжжі створювалися товариства спільного обробітку землі. Одне з них з назвою «Хвиля революції» заснували у селі Лозуватка. В селі Родіонівна працював колгосп «Колективіст», першим головою якого був Фуголь. 

Розвивалась також промисловість. У 1930 році неподалік станції Радушна (сучасне селищі міського типу Радушне) побудовали елеватор, тоді ж виникло і селище.

У 1936-1937 роках розпочалися роботи по розробці родовищ бурого вугілля в селищі Христофорівка.
У 30-ті роки XX століття відкривались машинно-технічні станції Ленінська, Гейківська, де навчали трактористів.

Криворізький район у сучасному його вигляді утворено 17 липня 2020 року відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» за рахунок колишніх Криворізького, Софіївського, Широківського та Апостолівського районів, ліквідованих цією ж постановою під час реалізації адміністративно-територіальної реформи.

У матеріалі вказане цитування зі статті про Історію Криворізького району із сайту kriv-rn.dp.gov.ua

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Криворіжець Іван Улянович Павлов з дружиною-татаркою

Містечко Широке

Залізний рудник доктора Колачевського

Видача заробітної плати на одному з криворізьких рудників

Саксаганський рудник

Відео на тему

Фільм про Кривий Ріг від Музею під Годинником

Історія Південного газозбагачувального комбінату

РЕТРО | Радушне

Історія селища міського типу Широке Криворізького району

«Тут виплавляють кожну десяту тонну металу»

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Тут творять історію: найбільші палаци культури Кривого Рогу

Палаци культури – це не просто стіни із залізобетону, дерева чи каменю. Це також місця, де народжуються особисті історії та спогади: ми проходимо повз цих місць, навіть не замислюючись, скільки тут народжувалося історій дружби, успіху чи невдач.

Безбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру

Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.

Які об'єкти архітектурної спадщини Кривого Рогу були пошкоджені внаслідок російської агресії

Щоб дізнатися про кількість пошкоджених та/або зруйнованих об'єктів культурної спадщини у нашому місті, редакція онлайн-медіа "Перший Криворізький" 1kr.ua надіслала запит виконкому Криворізької міської ради. Ми дізналися, що Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин має інформацію про три пошкоджені пам'ятки архітектури місцевого значення.