Хто такий Кость Пестушко в історії Криворіжжя: лекція про Головного отамана Холодного Яру

Хто такий Кость Пестушко в історії Криворіжжя: лекція про Головного отамана Холодного Яру

Сьогодні ми згадаємо ті часи, у які найкращою мелодією був передзвін шабель і крик козацької переможної лави, а саме: про повстання літа — осені 1920 року, коли український народ піднявся проти своїх поневолювачів. Очолив це повстання один зі славних отаманів козацького краю — Кость Пестушко.

У матеріалі history.1kr.ua — повна розшифровка лекції про Костя Пестушка, відомої постаті в історії Криворіжжя, від історика за фахом, майора ЗСУ Олександра Косіненка, викладача Криворізького державного педагогічного університету.

Початок шляху Головного отамана Холодного Яру

Кость Пестушко народився в селі Ганнівка Катеринославського повіту 26 лютого 1898 року в родині заможних українських селян.

Із раннього дитинства Кость Пестушко виявляв здібності до математики й точних наук. Це сприяло його вступові до Олександрівського технічного училища (нині — Запорізький технічний університет).

Але вже з початку навчання волелюбний характер Пестушка заважав йому в спілкуванні з русифікованими викладачами, які не любили цього здібного студента. Після конфлікту з професором математики Кость, як згадують очевидці, уночі побив вікна в будинку викладача, а зранку покинув навчання та мобілізувався на військову службу.

На німецькому фронті Першої світової війни Пестушко виявив себе як хоробрий боєць. Його направили до школи прапорщиків у місті Горі, де він здобув чин прапорщика. Згодом став підполковником, воював на Турецькому та Західному фронтах.

У 1919 році Кость Пестушко повернувся в Україну й очолив Маньківський полк. У ньому на той момент було 2500 багнетів і 17 кулеметів. Полк підпорядковувався Нестору Махну. Через конфлікт із Махном Кость повернувся до рідної Ганнівки. Там його намагались мобілізувати до більшовицької армії, обрали секретарем волосного комітету, фактично — головою громади.

Початок підпільної боротьби

У цей період Кость очолює підпільну організацію. Її метою було здобуття зброї — головної проблеми повстанців. Він задумав зухвалу операцію — повстання в місті Кривий Ріг, яке тоді було великим промисловим і більшовицьким центром.

12 травня 1920 року Кость Пестушко зі своїми бійцями прибуває до Кривого Рогу і піднімає повстання. Після 7 годин запеклих боїв місто було звільнене. Усі волості навколо святкували перемогу.

Степова дивізія та Холодний Яр

Після звільнення міста Кость організовує Степову дивізію. 24 вересня 1920 року він прибуває з нею до Холодного Яру. У селі Медведівка на козацькій раді його, 22-річного, обирають головним отаманом Холодноярської Республіки.

Степова дивізія з боями пройшла від Херсону до Черкас. Планувався навіть похід на Київ. Але ситуація змінилась: після підписання Ризького миру велика частина більшовицької армії була перекинута на південь — проти Врангеля.

Більшовицька армія обирає кінний марш через українські землі й заходиться грабувати села, розстрілювати родини повстанців. Козаки починають звинувачувати Пестушка, що він не захищає рідні села. Тому Кость складає повноваження отамана й повертається на Криворіжжя.

До нього приєднується багато козаків і повстанців. Але біля села Розуміївка (Кіровоградщина) Степова дивізія наштовхується на переважаючі сили Першої кінної армії Будьонного.

У вирішальному бою отаман Чорний Ворон із двома тисячами бійців атакує більшовиків, аби відволікти їх і дати основним силам час для маневру. Після героїчної атаки бійців Ворона розстріляли артилерією, сам отаман загинув.

Це дало змогу Степовій дивізії відійти на Криворіжжя

У 1921 році готувалось масштабне козацьке повстання на півдні України — у Катеринославі, Єлисаветграді. Очолити його мав генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко. Проте через недбалість отамана Зірки плани були розкриті.

29 квітня 1921 року відбулись масові арешти, зокрема й зв’язкової з Кривого Рогу — Віри Бабенко. Було заарештовано понад 50 повстанців і їхніх родин. 7 вересня 1921 року їх розстріляли в Жандармській балці поблизу Катеринослава.

Після військових поразок Кость із бійцями повернувся до рідної Ганнівки. Більшовики оточили село. У нерівному бою він загинув.

Його останніми слова були:

«Умираю за рідну Україну».

Його брат Федір згадував слова Костя:

«Умирати зовсім не страшно, коли знаєш, за що. Умерти за нашу священну національну ідею збираюсь лише один раз — і такої смерті я шукаю вже три роки. Я її колись знайду».

І справді, Кость Пестушко загинув за Україну.

Жителі Кривого Рогу шанують пам’ять отамана Степової дивізії. 15 травня 2021 року в одному з парків міста відкрили пам’ятник Пестушку. На церемонії були присутні воїни 17-ї окремої танкової бригади, яка з 22 серпня 2019 року носить ім’я Костя Пестушка.

Сьогодні 17-та танкова бригада героїчно б’ється з російськими окупантами, як і весь український народ. Бореться за волю України, за перемогу. І вона обов’язково буде.

Читайте також: Історія єврейської землеробської колонії Інгулець поблизу Кривого Рогу

Про лектора: 

Олександр Косіненко

Майор ЗСУ Олександр Косіненко на війні був ще з періоду проведення Антитерористичної операції на сході України. Чоловік служив у 17-й танковій бригаді, а зараз проходить службу в ТЦК та СП. Історична постать Костя Пестушка — одна зі сфер наукових інтересів Олександра.

Лекція опублікована на YouTube-каналі «Дніпропетровський обласний ТЦК та СП».

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Проспект Гагаріна (нині Університетський проспект), 1974 рік

Інтер'єр Свято-Миколаївської церкви

Макети генплану та забудови житлового комплексу по вул. Олександра Поля

Станція «Кривий Ріг-Сортувальний»

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Відео на тему

Що таке Соцмісто у Кривому Розі

Кривий Ріг у 1995 році

Як змінився Макулан у Кривому Розі

Бабич Юрий Петрович

Що носили у Кривому Розі 100 років тому? Скільки коштував їхній лук? | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Микола Світальський: геолог, академік, друг Фукса

Світальськіт - так назвали один із видів мінералів, який можна зустріти на Криворіжжі. Його назвали на честь геолога, який працював у Кривому Розі на початку XX століття.

Криворіжжя під більшовицькою навалою: частина перша

У грудні 1917 року збройною інтервенцією більшовицька Росія розпочала війну проти щойно проголошеної Української Народної Республіки. В січні 1920 року російська червона чума остаточно накрила Наддніпрянську Україну.