Історія станції «Кривий Ріг - Головний»

Історія станції «Кривий Ріг - Головний»

Як будувалася станція «Кривий Ріг - Головний» та чому вона була оснащена електроенергією пізніше за майже усі станції України, читайте у матеріалі history.1kr.ua

 

Будівля залізничного вокзалу

Будівлю вокзалу спорудили 1884 року, вона була двоповерховою і цегляною. Будинок залізничного вокзалу знаходиться за адресою вулиця Залізничників, будинок 1.

1901 року була заснована залізнична школа при станції, можливо, з гуртожитком, для дітей інженерів, майстрів і робітників, що жили на лінійних станціях і роз'їздах.

Будівлю вокзалу збудовано у 1903 році. 1905 року до приміщення вокзалу було зроблено прибудову з південної сторони.

1970-ті

Із західної сторони територія обмежена коліями залізниці, зі сходу — привокзальною площею. На цій площі знаходиться невеликий сквер для відпочинку, а також легендарний Паровоз.
 

Основна будівля двоповерхова, кам'яна, з дахом, покритим металочерепицею. Головний фасад з боку скверу має два ризаліти (частини будинку, що виступають за основну лінію фасаду; у архітектурі вони використовуються для пожвавлення вигляду будівлі), що виступають за площини стін на 1,5 метра. Ризаліти мають трикутну форму.
Вікна і двері (мають форму арок) першого поверху прямокутні. Вікна другого поверху у ризалітах прямокутні і мають форму арок у вигляді стріл.

Двері і вікна 1-го поверху мають замкові камені у арках, виступи покриті білою фарбою.

Депо

За інформацією історичної енциклопедії (упорядник - В.П. Бухтіяров) станом на 1902 рік основне депо включало 80 паровозів, налічувалось близько 250 чоловік обслуговуючого персоналу. У цей час активно формувалося пристанційне поселення,воно і стало основою сучасного Довгинцівського району. 

Бойовий страйковий комітет


Робiтники станції “Довгинцеве” взяли активну участь у революцiї 1905-1907 рокiв. Завершились революцiйні подiї на Криворiжжi мiтингами i страйками солiдарності у зв’язку з подiями 9 сiчня у Петербурзi. У цей день розстріляли 2,5-тисячну мирну демонстрацію робітників, які йшли до імператорських палат з наміром вручити петицію про поліпшення умов життя. Революцiя робітників пiдняла до активної боротьби тисячi гiрникiв, залiзничників, металургів i селян. 


7 грудня 1905 року на станцію “Довгинцеве” прийшла телеграма з Москви про початок загального страйку залiзничникiв. Наступного дня прийшла телеграма, в якiй визначалася мета страйку - забезпечити переростання у збройне повстання проти царизму. Цього ж дня на Криворiжжi була одержана телеграма про страйк робiтникiв Катеринослава та Катерининської залiзницi. Робiтники Довгинцевого 7 грудня припинили роботу. Наступного дня у селищі відбулася багатолюдна демонстрацiя. Цього ж дня був створений страйковий комiтет, пiзнiше названий бойовим, до складу якого входили бiльшовики i меншовики, есери i представники українських нацiональних партiй, анархiсти та iншi. Комiтет усунув царську адмiністрацiю i став керувати залізничною станцією.  


24 і 26 грудня в Довгинцевому та Кривому Розi з’явилися каральнi загони з Катеринослава і Херсона. Страйк був придушений. Сотнi селян та робiтникiв заарештованi і побитi або кинутi в станцiйнi будинки і робiтничi казарми, які перетворили на тимчасовi в’язницi. Декiлька робiтникiв і селян вбили без суду та слiдства після придушення страйку. 26 залiзничникiв, у тому числi М. І. Токар, I. Я. Кудлай, І. В. Верченко та iншi, у 1907 роцi одеським окружним судом засуджені до рiзних строкiв ув’язнення та каторги i вiдправлені до Сибiру. Багато хто з них там загинув.  

Реконструкція вокзалу


У 1912 році провели реконструкцію станції “Довгинцеве”.
За даними Історії електрифікації залізниць СРСР, тільки у 1959-1960 роках станція була оснащена електроенергією. Для порівняння, перша на території України електромережа була створена у 1890 році
1965 року перейменована на станцію Кривий Ріг-Сортувальний. З 1979 року станція отримала сучасну назву — Кривий Ріг-Головний.
У привокзальному сквері розташований курган «Ярущана могила» 

Кривий Ріг-Головний — важлива транспортна залізнична станція. На станції формують і розформовують вантажні та пасажирські потяги. Будівля залізничного вокзалу є пам’яткою архітектури кінця XIX століття.

У матеріалі використане цитування з наступних джерел: 

фото з групи «Криворізька старовина»

Залізничний вокзал Кривий Ріг-Головний, — TuristUA.com 
Нові назви вулиць Кривого Рогу (з 19 травня 2016). Офіційний список Архівовано 4 вересень 2017 у Wayback Machine
Список населенных мест Российской империи. Екатеринославская губения. Санкт-Петербург, 1868 год

История электрификации железных дорог СССР. Архивировано 14 июля 2012 года.
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Селище Довгинцеве

Електропотяг Нікополь - Довгинцеве, 1951 рік.

Довгинцівський район, 1980-й рік

Клуб залізничників у парку в Довгинцівському районі

Довгинцеве

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцівський район АРХІВНЕ ВІДЕО!

"Сумасшедший дом" на Довгинцево | 1kr.ua

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Олександр Поль: найвідоміша історична постать, першовідкривач руди?

Що Ви знаєте про Олександра Поля, пам’ятник якому є у сквері Центрально-Міського району? Саме йому криворіжці завдячують першому практичному застосуванню руди і залученню капіталу у нікому тоді нецікаве містечко. Протягом життя Поль мав колосальні статки, а помер майже банкротом. Як жив Олександр Поль - у матеріалі history.1kr.ua

Поштова вулиця в Інгулецькому районі Кривого Рогу: довідка

Вулиця Поштова розташована в мікрорайоні Південного гірничо-збагачувального комбінату Інгулецького району. Забудова почалася в 1959 році й тривала до середини 60-х. Що ще про вулицю відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Палац культури «Мистецький»: творчий осередок Саксаганського району

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. (Ліна Костенко). Це те гасло, за яким працює палац культури «Мистецький», що на вулиці Бикова, 2. Він відомий завдяки багатій історії та творчим здобуткам, як й інші міські палаци.