Як у Кривому Розі жив та працював фотограф Пінхас Хадак

Життя до переїзду в Кривий Ріг

Пінхас народився 1863 року в місті Острог, у небагатій єврейській родині. Початкову освіту за настановою діда, батька і матері Рахель, Пінхас здобув у хейдері, де навчали читання і письма ідишем, а також арифметики та єврейської традиції. Після хейдера Пінхас всупив у міське комерційне училище. Там він здобув знання із загальноосвітніх предметів і вивчив спеціальний курс комерційної справи.

Пінхас Хадак

Але кар'єра комерсанта його не приваблювала. Попросивши грошей у батька, у 1881 році 18-річний юнак поїхав до Одеси. Він сподівався вступити до Одеського університету на факультет хімії.
В Одесі Пінхас оселився у приватному пансіоні, де за помірну плату отримав невеличку кімнату і харчування. Його сусідом був молодик, який працював фотографом. Вони подружилися, і новий друг розповів Пінхасу, наскільки цікаво і песпективно займатися фотографією. Це був час, коли фотографія тільки починала набувати популярності, і була радше мистецтвом, аніж ремеслом. Ці бесіди вплинули на Пінхаса. Уже тоді він умів поєднувати в собі почуття і розум. У фотографії він побачив для себе можливість проявити естетичний смак і водночас забезпечити собі та майбутній сім'ї матеріальний добробут.

І як показало життя, він не помилився: фотографія стала його покликанням. Були довгі роки навчання й осягнення всіх таємниць роботи лаборанта, ретушера і, нарешті, фотографа. Його вчителями були видатні одеські майстри, а головним з них — знаменитий Мойсей Соломонович Напельбаум — фотомайстер, який створив власну творчу манеру виконання студійного фотопортрета.

Життя у Кривому Розі

Незабаром після одруження 1890 року Пінхас вирішив виїхати з Одеси й відкрити власну фотографію. Вибір припав на Кривий Ріг, де вже розвивалася промисловість і зростала чисельність населення. У Кривому Розі відсутність конкуренції дала змогу фотографу сподіватися на успіх.

Пінхас зі своїм сином

Приїхавши до Кривого Рогу, Пінхас орендував невеликий глинобитний будиночок на Миколаївській вулиці (сучасна Свято-Миколаївська). Павільйон для фотографії він облаштував у будинку Федоренка на головній вулиці міста — Поштовій (сучасний проспект Поштовий). Декорації для павільйону Пінхас розробив сам і ретельно стежив за якістю виготовлення реквізиту. Він також нікому не довіряв вибір і купівлю реактивів та матеріалів для фотографії. 

Про освіту дітей у сім'ї Хадака 

Відтоді як фотографія стала приносити достатній дохід, сім'я переїхала в будинок Федоренка. Прабабуся Поліна і спеціально найнята гувернантка займалися мовами з дітьми вдома. Розмовною в домі була російська мова, а ідиш, німецьку, польську та французьку використовували для спілкування з різними людьми.

Поліна Хадак зі своїми дітьми, зліва направо Есфір, Юдифь, Віля, Адольф. 1916 рік

Пінхас товаришував із німцями та поляками, які жили по сусідству, а його дружина добре знала французьку та ідиш. Звісно, між собою вони говорили їдишем, якщо не хотіли, щоб діти розуміли, про що вони говорять. А дітям доводилося вивчити ідиш, щоб розуміти, про що говорять батьки. 

Учні комерційного училища. 1 випуск. 1915 рік Клас, у якому навчався Адольф Ходак

Поліна Хадак 

З 7 років хлопчики починали вчитися в Криворізькому комерційному училищі. Загальний термін навчання був 10 років, з урахуванням 2-річного підготовчого класу. В училищі, крім загальноосвітніх предметів, викладали бухгалтерію, обілк, комерційну географію, товарознавство та інші предмети, що належали до торговельної діяльності. Юдейський закон викладав рабин Мендель Локшин. Училище розташовувалося на вулиці Глінки, у будинку Фанштейна. Його директором був Морачевський В'ячеслав Григорович. В'ячеслав Григорович дружив Хадаком і часто бував у нього вдома, на Поштовій, 35.
Дівчаток віддавали в жіночу гімназію. У Кривому Розі 1909 року відкрили першу криворізьку приватну жіночу гімназію на вулиці Церковній, 12, засновану Варварою Євсенівною Головченко. Там, крім загальноосвітніх предметів, вивчали космографію (астрономію), педагогіку, гігієну, рукоділля, чистописання. Дівчат також готували до сімейного життя. Естер і Юдифь навчалися в цій гімназії. 

Свідоцтво про закінчення 7 класу Криворізької приватної жіночої гімназії Юдифь Ходак

Про професію та громадську діяльність

Пінхас сам їздив до Парижа, Берліна та Відня за необхідними реактивами й обирав найкращі для себе. Мабуть, тому фотографії, зроблені понад 100 років тому в його лабораторії, не втратили всіх тонів, відтінків і не пожовкли досі. Через деякий час фотографія стала приносити дохід. Фотографом Хадак був до кінця життя. Крім цього він займався громадською діяльністю, був членом опікунської ради єврейської школи та благодійником Великої хоральної синагоги. Хадак був одним із керівників єврейської громади Кривого Рогу.

Він помер 18 лютого 1940 року і був похований на старому єврейському цвинтарі, що знаходився між вулицею Пушкіна й Лермонтова. Нині цього кладовища більше немає. Його молодший син Адольф продовжив сімейну традицію і став фотографом, пропрацювавши у Кривому Розі все своє життя.

Ігор Хадак:

У мене в сімейному архіві збереглося багато документів і фотографій, пов'язаних з цим періодом життя Кривого Рогу, і я буду радий передати краєзнавчому музею частину цих документів-свідчень епохи.