Як підлітки проводили дозвілля на Сухій Балці та Соцмісті і де в 1990-х зароджувався “95-й квартал”

Один із “бігунів”, Григорій Я., 1974 року народження, на допиті серед іншого сказав і про місця дозвілля підлітків: “Те, що підліткам нема чим зайнятися у вільний час, неправда. Займатися є де і є чим, було б лише бажання. Всюди є спортивні секції, гуртки, кінотеатри. Коли мені було 11 років, я відвідував радіогурток у Будинку піонерів. Від 12 років протягом 4 років я займався греблею у спортсекції.

Але річ у тому, що хлопців, які їздять на такі секції чи гуртки з інших районів, дуже часто ображають місцеві хлопці: б’ють, забирають речі, гроші”. 
“В одному з Палаців культури міста відкрито клуб “Підліток”, ціна за вхід у який 5 рублів”, — повідомив в інтерв’ю Геннадію Омельницькому для “Криворожских ведомостей” у лютому 1991 року тодішній начальник відділу профілактичної служби УВС м. Кривого Рогу, підполковник міліції Микола Савінов. 
І дав свою оцінку такому підходу до організації дозвілля молоді: “Захід гарний і може якось відволікти хлопців. Але де підліткам взяти гроші? Перехід клубів, гуртків та секцій на госпрозрахунок може обернутися зростанням злочинності серед них: щоб дістати гроші, вони чинять крадіжки і пограбування”.
Читачка газети Лідія Бондаренко, мати двох дітей і вчителька, писала: “Нещодавно по вулиці Петроградській, 29 (нині це вулиця Святоандріївська. — Прим. авт.) відкрився клуб “Атлет”. Плата за відвідування - чимала, для хлопчаків - проблема нерозв’язна. І туди приходять молоді люди віком понад 20 років, а багато хлопців, які мешкають у мікрорайонах шкіл №№112 і 71, відвідувати цей клуб не можуть”.
Проте в окресленому мікрорайоні на той час активно працював Палац культури імені Фрунзе, неподалік була (і досі залишається) спортивна школа. Тож хлопці, які не могли відвідувати саме клуб “Атлет”, мали змогу самореалізовуватися в інших закладах.

На початку 1992 року в газеті з’явився нарис Петра Рубахи, де він розглядав явище “бігів” на так званому “Кільці Косіора” (так у народі називали площу Домнобудівників): “Кільцовські «бігуни» пояснюють, що «бігають» задля завоювання собі авторитету серед «сусідів», щоб безперешкодно, безбоязно відвідувати дискотеки, кінотеатри, кафе, бари, яких, на жаль, немає у їхніх «володіннях». Смішно, але єдина пам'ятка кільця Косіора — пам'ятник легендарній гвардійській «Катюші». Щоправда, є ще пивний бар, що славиться непомірно високими цінами; але й туди «бігунам» закрито дорогу. З якою радістю ті-таки “кільцівські” підлітки підхопили б звістку про будівництво танцмайданчика чи дискохолу в своєму районі! Яке захоплення викликав би в них молодіжний клуб - такий собі комплекс всього, чого тільки душа забажає! Височіє над «хрущовськими малометражками» оригінальна архітектурна споруда, а в цьому казковому палаці є все, починаючи від тенісних кортів, відеозалів, комп'ютерних ігор, більярду та закінчуючи оранжереєю, баром та плавальним басейном. Але таке може хіба наснитися”.

Якщо цей опис читає людина, яка не дуже знається на закладах дозвілля і позашкільної освіти нинішнього Металургійного, а тоді Дзержинського району, то в написане легко повірити. Проте заклад, дуже близький до опису “омріяного” Петром Рубахою, був неподалік “кільця Косіора” — на тодішній вулиці Революційній (нині це вулиця Степана Тільги). Він називається Центр дитячої та юнацької творчості Металургійного району, і саме на його фоні Олена Склярська зробила фото хлопців, які кудись біжать.
Ця будівля від моменту відкриття в 1936 році була культурним осередком - спочатку тут містився Діловий клуб, проходили збори “Клубу дружин інженерів” тощо, згодом у назву закладу додано “молодіжний”. У 1955 році в цій будівлі відкрили перший у місті Будинок піонерів, якому в 1960-му присвоїли ім’я нашого земляка Івана Кобилянського, який загинув у 1945 році під Краковом. У 1976-му завод “Криворіжсталь”  відремонтував будівлю. На початку 1994 року тут відкрили музей історії та етнографії Криворіжжя “Берегиня”, який у 2007-му був реорганізований у музей-світлицю. У 1990-х тут вирувало життя, зокрема визначними відвідувачами тутешніх гуртків вказано акторів проєкту “Квартал 95” Дениса Манджосова, Олександра Пікалова і… 7-го Президента України Володимира Зеленського. Так, у час “розквіту” бігів вони були ще дітьми, бо двоє з трьох - 1978 року народження, один - 1976-го, - на цьому фото могли би бути вони, - а основу “бігунів” склали хлопці 1973-1974 років народження. Та ця фотографія дає нам розуміння, що центри дозвілля в 1990-х таки працювали, підлітки туди ходили і розвивалися. Інша річ, що в атмосфері дефіциту, інфляції, непевності, яка панувала в той час, життям підлітків дорослі цікавилися аж ніяк не в першу чергу. А чим цікавилися? Напишіть у коментарях. І напишіть, що вам відомо про цю будівлю, яка від 2019 року перебуває на реставрації капітально.