Як у 1992 році на 129 кварталі знайшли прадавні коштовності

Про деталі цієї знахідки розповів Володимир Стецюк у 9-му числі газети “Криворожские ведомости” за 1992 рік. Цей випуск разом із архівом цього незалежного криворізького тижневика за 1991-1993 роки з ініціативи журналістки Ольги Гончар оцифрувало і виклало у відкритий доступ онлайн-медіа “Перший Криворізький”.

“Не думав – не гадав інженер кооперативного підприємства виробничого об'єднання “Спецавтоматика” В.І. Ткаченко, який мешкає по вулиці Ватутіна, що під час будівництва погреба йому доведеться зробити археологічне відкриття. Та копаючи котлован і натрапивши на глибині 2 метри 41 см на людські кістки, він таки вирішив повідомити про це місцевим археологам”, — так починається стаття під назвою “Стародавності з погреба”.

Знахідку місцевий мешканець виявив, згідно з “Історичною енциклопедією Криворіжжя”, біля будинку №55. У народі місцевість називають Рибасове, так було названо і цей ґрунтовий могильник.

Влітку 1992-го на місце, де В. Ткаченко виявив знахідку, прибули працівники Криворізької археологічної експедиції. Вони побачили в погребі стародавнє поховання з унікальними знахідками: “Жіночий скелет був прикрашений бронзовим намистом із шести пронизів, крученими бронзовими сережками, поясом із перламутрових пластин овальної форми та стулками річкових раковин. Біля правої руки похованої було чотиригранне бронзове шило з кістяною рукояттю. У похоронній камері були виявлені також деревне вугілля від ритуального багаття очищення, вироби з яскраво-червоної формованої вохри, розташовані обабіч ступні похованої людини. Дно камери було рясно посипане червоною охрою. Судячи з наявності у заповненні характерного тліну, стінки та склепіння камери, можливо, були оббиті шкірами”.

Ось ці речі на фото з першого тому “Історичної енциклопедії Криворіжжя”. У статті, яку проілюстровано цим фото, Олександр Мельник датує поховання 4-м тисячоліттям до н.е., зокрема 3700-3300 роками до н.е. Натомість у статті в “Криворожских ведомостях” вказано давнішу дату: “За словами працівника археологічної експедиції В. Титова, поховання (судячи з усього, жінки-жриці) відноситься до так званої катакомбної культури і попередньо його можна датувати 18-19 ст. до н.е.”

За припущеннями археологів, це давнє поховання далеко не єдине на цій ділянці. 
“Судячи з усього, тут колись був древній курган, — каже науковий співробітник археологічної експедиції В. Титов, — насип якого зняли ще в 60-ті роки під час забудови мікрорайону Рибасове. А самі поховання, яких в одному такому кургані буває зазвичай кілька — 5-10 і більше, — залишилися в материку”. 

Віктор Титов як працівник археологічної експедиції зауважував, що на заваді подальшим дослідженням стали побоювання власників інших погребів. Вони боялися, що під час розкопок їхні погреби будуть зруйновані. При цьому Віктор Титов зауважував: “[Проблем] було б значно менше, якби при відведенні земель і проведенні земляних робіт міська архітектура, виконкоми, підприємства та організації (я вже не кажу, щоб радилися з нами) хоча б повідомляли нам про це. Але такої узгодженості з цими інстанціями в нас, на жаль, поки що немає. Через це нерідко страждають пам'ятки історії та археології – руйнуються та розорюються десятки курганів, стародавні стоянки та поселення – знищується унікальна, безцінна інформація. І ці втрати вже нічим не поповнити”.

Зараз, через 30 років потому, маємо нагоду подякувати і мешканцю будинку В. Ткаченку (шкода, не знаємо його імені), і археологу Віктору Титову, і журналісту Володимиру Стецюку та редактору Олегу Павлову, і всім, завдяки кому “поховані” тисячі року тому і знайдені в 1992 році коштовності сьогодні ми можемо бачити в експозиції Криворізького історико-краєзнавчого музею та на сторінках ювілейного видання до 60-річчя музею (див.нижче).

За оцінками археолога і краєзнавця Олександра Мельника, це поховання є найдавнішим на Криворіжжі. У ньому, згідно з Мельником, відстежується стійкий зв’язок із Балкано-Карпатським металургійним центром. А це може означати, що Криворіжжя через цю знахідку пов’язане зі відомим Варненським некрополем (Болгарія) та іншими знаковими історичними місцями. 
Що ви знаєте про археологічні знахідки в Кривому Розі та на Криворіжжі? Напишіть у коментарях.