Бігуни, бандити і ресторани. Як Кривий Ріг виглядав у 1990-х роках

Бігуни, бандити і ресторани. Як Кривий Ріг виглядав у 1990-х роках

Надзвичайна протяжність Кривого Рогу і відокремленість криворізьких районів зумовлена тим, що місто будувалось уздовж Криворізького залізорудного басейну. У 1990-х роках Кривий Ріг був не лише містом гірників та металургів та промисловим центром, але був і містом бандитів із численними бандитськими угрупованнями

У цій публікації — фото Кривого Рогу 90-х років XX століття. Фотографії взяті з групи «Криворізька старовина»

Будинок мод, 1990-ті роки

 

Бігуни

У 90-х у Кривому Розі з'явились бігуни: так називалися молодіжні банди, які воювали одна з одною й періодично влаштовували на вулицях бійки й розбій.

Угруповання бульвару Вечірній. Фото із сайту zaborona.com

Розквіт цих угруповань припав на другу половину 1980-х — першу половину 1990-х. Деякі юні криворіжці масово вступали в угруповання й періодично здійснювали набіги на територію конкурентів (звідси і назва).

Бігуни Тернівського району, старшаки та малолітки. Фото cripo.com.ua

Під час такого набігу натовп молодиків із ланцюгами, ножами, палицями, а іноді й саморобною вогнепальною зброєю проносився ворожим районом, немов торнадо, б’ючи всіх, кого зустрічав на своєму шляху. Такі явища ще були зафіксовані у великих радянських промислових центрах. 

Неповнолітній хлопець лежить на асфальті

Дівчина гуляє з собачками на візочку

Ресторан «Україна»

Ресторан користувався популярністю в начальства середнього рівня, яке полюбляло «погуляти» подалі від очей вищого начальства. Директор ресторану наладив прямі зв'язки з довколишніми колгоспами і мав для свого ресторану постійну свіжу продукцію. Ресторан вигідно вирізнявся різноманітним якісним меню, живою музикою і культурою обслуговування. Джерело: Спиридон Карачун для групи «Криворізька старовина»

Тролейбус і автобус на площі Визволення

Площа Горького у 1990-ті роки.

Будівництво Макулану, початок 1990-х.

«Мурашник» у 1990-х роках

Гданцівка. Кінець 1980-х чи початок 1990-х. Освячення заводу гірничого машинобудування "Комуніст". Напевно, ніхто з присутніх не міг навіть уявити, що буде з їхнім заводом у майбутньому. Джерело: Едуард Дворчук 

На площі Визволення, 1990

Будівництво Спасо-Преображенського кафедрального собору. Вид з боку проспекту 200-річчя Кривого Рогу

Проспект 200-річчя Кривого Рогу, початок 1990-х

Готель "Металург", 1990-ті

Мікрорайон Гірницький. Вид у сторону СШ № 68 та станції ШТ «Жовтнева» (Гутовського, Сонячна). Будується торговельний центр та будинок № 5. Кінець 1980-х або початок 1990-х років.

Фортеця у парку Ювілейний, початок 1990-х

Продаж картин на вулиці Олександра Поля (колишня Жовтнева), 1990-ті

Будівля театру «Гірник» під час перебудови у дитячий ляльковий театр. 1990 рік

Група «Кіно», стадіон Металург 17.05.1990 рік

Відкриття кінотеатру «Зарічний» 21 грудня 1993 року

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Макулан: мікрорайон, побудований у 1990 — 1992 роцi

90-ті у Кривому Розі

Бульвар Вечірній

Відео на тему

Кривий Ріг у 1995 році

Як у 90-х створили педагогічну гімназію у Кривому Розі

Про круті спортивні події у Кривому Розі в 1990-х

Кривий Ріг у 1995 році

Як у 1990-х роззброювали українську армію

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як у Кривому Розі жив та працював фотограф Пінхас Хадак

9 листопада 2023 року у Кривому Розі відбулось відкриття фотовиставки криворізького фотографа Пінхаса Хадака. Його праонук Ігор Ходак, який народився у Кривому Розі, а нині проживає в Ізраїлі, поділився біографією прадіда. У матеріалі всі фото взяті зі сторінки Ігора Ходака

Коли насправді повністю звільнили від окупантів Криворіжжя

Днем визволення Кривого Рогу прийнято вважати 22 лютого 1944 року, насправді ж Криворіжжя повністю звільнили 8-10 березня. А бої за населені пункти біля Кривого Рогу тривали до 10 березня.

Володимир Токар: скульптор і художник

Криворіжець Володимир Токар — скульптор, художник і член Національного Союзу художників України — до свого шестидесятиріччя отримав нагрудний знак “За заслуги перед містом II ступеню”.