Мікрорайон Ставки: довідка

Мікрорайон Ставки: довідка

Ставки — це народна назва частини Покровського району. Що ще про них відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Мікрорайон являє собою житломасив, що закладений наприкінці 1940-х — у середині 1950-х років. Складається з житлових будинків та обʼєктів побуту. Назва пішла від кількох штучних ставків посеред мікрорайону.

Ставки. Пляж у балці Сухенька. 1960-ті.

Джерело головного фото: Андрій Горбатов для фейсбук-спільноти Криворізька старовина

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя у двох томах», т. 2, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Унікальні світлини старого центру міста, 1950-ті роки

Студенський оркестр на вулиці Пушкіна

Вулиця Шкірятова (проспект Південний), друга половина 1950-х років

4-квартирний житловий будинок в селищі «Будівельник», 1950-ті роки

Трофейний потяг BR 55 на коліях ПівдГЗК, 1959 рік

Відео на тему

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Дитячі майданчики АРХІВНЕ ВІДЕО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Ставки (Пруды) СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

Як змінились Ставки і 20-й квартал Кривого Рогу | 1kr.ua

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія вулиці Каунаська (Синагогальна) у Кривому Розі

Вулиця Каунаська (колишня Синагогальна) першу назву отримала від Хоральної синагоги та молитовного будинку «Хевро-Мішнаїс». Вважалася центром єврейського життя міста.

Хто така Анастасія Рак: довідка

Анастасія Рак — українська художниця, яка кілька десятків років прожила в Кривому Розі, відома роботами в стилі примітивізму, а також живописом на склі. Що ще про неї відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Мартін Шимановський: Гданцівка й чавуноливарний завод

Шимановський звів домни над Інгульцем у роки “залізної гарячки”, а його ім’я після тривалого забуття повернули місту після закону про декомунізацію