Мікрорайон Ставки: довідка

Мікрорайон Ставки: довідка

Ставки — це народна назва частини Покровського району. Що ще про них відомо в контексті історії Кривого Рогу — на history.1kr.ua

Мікрорайон являє собою житломасив, що закладений наприкінці 1940-х — у середині 1950-х років. Складається з житлових будинків та обʼєктів побуту. Назва пішла від кількох штучних ставків посеред мікрорайону.

Ставки. Пляж у балці Сухенька. 1960-ті.

Джерело головного фото: Андрій Горбатов для фейсбук-спільноти Криворізька старовина

Джерело: «Енциклопедія Криворіжжя у двох томах», т. 2, Кривий Ріг, 2004, автор і керівник проєкту В. П. Бухтіяров, науковий керівник В. Г. Балакін

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

, Пруди, хлопці на пляжі біля човнової станції

Протоколи засідань техради Відділу у справах архітектури Дніпропетровської обласної ради, 1952 рік

Вулиці Шкірятова і Мирного, 1959-й рік

В'їзд на територію шахти "Центральна" копальня ім. Кагановича

Гірничорудний інститут, 1952 рік

Відео на тему

Криворіжсталь, 1956 рік

«Руда Криворіжжя», 1959 рік

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Ставки (Пруды) СТАРІ ФОТО І КІНОХРОНІКА

«Відвантаження руди — важлива справа на шахті», 1940 рік

«П'ятирічку – за чотири роки. Рекорд Якова Трояна», 1948 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

«Перше залізо видобували на Криворіжжі кіммерійці, а політичну історію розпочали скіфи»

Головне з лекції про античність від кандидата філософських наук Ігоря Панафідіна

Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Перший банк у Кривому Розі відкрилося у 1901 році. У 1926 році у місті вже працювало 5 банків і декілька кредитних установах

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua