Академік Георгій Малахов
Григорій Малахов
Цю вулицю назвали на честь академіка НАН України, почесного члена АГНУ, професора, доктора технічних наук Малахова Георгія Михайловича (1907-2001). Академік Малахов в Україні був відомий найбільше як ініціатор введення скреперної доставки руди. До переваг скреперної доставки відносяться простота пристрою; невисока вартість обладнання; легкість і швидкість перестановки; надійність в роботі і простота ремонту; висока продуктивність при використанні потужного устаткування; успішна робота по доставці руд різного, в тому числі і змішаного гранулометричного складу; суміщення операцій доставки і навантаження.
Георгій Малахов вперше застосував буріння шпурів із використанням знімальних коронок. Він також почав розробляти систему поверхово-примусових обрушень при видобутку руди. Застосував систему підповерхових штреків.
Як науковець він підготував 15 докторів наук і 75 кандидатів. Георгій Малахов був автором 27 монографій, 360 публікацій, мав 15 авторських свідоцтв. З 1989 року досліджував проблеми покращення екологічного стану Кривбасу. Лауреат Державної премії СРСР, премії імені Вернадського.
У Кривому Розі його найбільше знають як одного із ректорів гірничорудного інституту (нині - національного університету).
Пам'ятна табличка академіка, першого ректора криворізького гірничорудного інституту, якого називають “ректор будівничий”, знаходиться у корпусі КНУ на вулиці Пушкіна. Георгій Малахов очолював навчальний заклад 22 роки.За роки його керівництва інститут розширився, створили нові факультети, про криворізький гірничорудний інститут дізнались і поза Кривим Рогом. Інститут тоді входив до п’ятірки вишів 60-х років. Георгій Малахов був почесним громадянином міста, отримав багато визначних нагород і премій, і активно поєднував роботу керівника навчального закладу із науковою роботою.
Георгій Малахов виховав цілу плеяду визначних науковців, гірників. Його учнем був ще один ректор цього університету - Володимир Бизов.
У матеріалі використана інформація, надана Олександром Кадолом, завідувачем музею історії КНУ.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
14-05-2024 13:35
Володимир КошматийБезбожне Криворіжжя: як більшовики намагались забрати в містян віру
Комуністи будували атеїстичну державу на крові. Більшість церковних служителів репресували, церкви закривали й руйнували. На Великдень палили «опудала» священників, дітей було бажано не називати «церковними» іменами, тож імен Віра, Надія, Любов і Софія майже не було, натомість на «червоних хрестинах» дівчата отримували імена Даздраперма («Да здравствует Первое мая!»), Ізаіда («Иди за Ильичём, детка»). У 1934 році в Кривому Розі офіційно не залишилось церков — їх знесли, закрили або перетворили на навчальні заклади.