Академік Георгій Малахов

Георгій Малахов Кривий Ріг

Григорій Малахов

Вулиця Академіка Малахова знаходиться у Центрально-Міському районі міста, в житломасиві Змичка. Колишня назва вулиці довжиною у 600 метрів —  Стучки.  

Цю вулицю назвали на честь академіка НАН України, почесного члена АГНУ, професора, доктора технічних наук Малахова Георгія Михайловича (1907-2001). Академік Малахов в Україні був відомий найбільше як ініціатор введення скреперної доставки руди. До переваг скреперної доставки відносяться простота пристрою; невисока вартість обладнання; легкість і швидкість перестановки; надійність в роботі і простота ремонту; висока продуктивність при використанні потужного устаткування; успішна робота по доставці руд різного, в тому числі і змішаного гранулометричного складу; суміщення операцій доставки і навантаження. 

Георгій Малахов вперше застосував буріння шпурів із використанням знімальних коронок. Він також почав розробляти систему поверхово-примусових обрушень при видобутку руди. Застосував систему підповерхових штреків. 

Як науковець він підготував 15 докторів наук і 75 кандидатів. Георгій Малахов був автором 27 монографій, 360 публікацій, мав 15 авторських свідоцтв. З 1989 року досліджував проблеми покращення екологічного стану Кривбасу. Лауреат Державної премії СРСР, премії імені Вернадського.


У Кривому Розі його найбільше знають як одного із ректорів гірничорудного інституту (нині - національного університету). 

Пам'ятна табличка академіка, першого ректора криворізького гірничорудного інституту, якого називають “ректор будівничий”, знаходиться у корпусі КНУ на вулиці Пушкіна. Георгій Малахов очолював навчальний заклад 22 роки.За роки його керівництва інститут розширився, створили нові факультети, про криворізький гірничорудний інститут дізнались і поза Кривим Рогом. Інститут тоді входив до п’ятірки вишів 60-х років. Георгій Малахов був почесним громадянином міста, отримав багато визначних нагород і премій, і активно поєднував роботу керівника навчального закладу із науковою роботою.

Георгій Малахов виховав цілу плеяду визначних науковців, гірників. Його учнем був ще один ректор цього університету - Володимир Бизов. 

У матеріалі використана інформація, надана Олександром Кадолом, завідувачем музею історії КНУ.
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Студенський оркестр на вулиці Пушкіна

Площа Українська (Сталіна, Миру, Визволення)

Студенти Криворізького гірничорудного інституту (КГРІ)

Штангісти гірничорудного інституту

Студенти Криворізького гірничорудного інституту на старому відвалі рудника Сушкова балка

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ Криворізький національний університет, частина друга

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гірничорудний інститут: частина перша

РЕТРО КРИВИЙ РІГ Криворізький національний університет, частина друга

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Економічна зрілість Кривбасу: утворення замкненого гірничо-металургійного циклу

У матеріалі простежено економічний розвиток Кривбасу в 1960-х роках — період активного технічного переоснащення гірничорудної промисловості та становлення потужних гірничозбагачувальних комбінатів. Авторка показує, як нові технології, співпраця науковців і виробничників та розвиток ГЗК сформували у Кривому Розі замкнений гірничо-металургійний цикл і суттєво вплинули на подальший промисловий, інфраструктурний та соціальний розвиток міста. Авторка статті: Дояр Л. В.

Олена Деконська: руда, селяни і репресії

Олена Михайлівна Деконська жила у Кривому Розі в кінці XIX — на початку XX століття

Журнал «Кривбас» в рубриках та іменах (1931–1933 рр.)

Журнал «Кривбас» — перший літературно-художній щомісячник Криворіжжя, що виходив у 1931–1933 роках. Видання об'єднувало місцевих письменників, поетів, журналістів і художників, публікувало прозу, поезію, драматургію, літературну критику та матеріали про життя індустріального Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр