Павло Шевченко

Павло Шевченко

Я переконаний, своїм духовним світлом він засвідчив своє безсмертя, – життя його триває й далі в його добрих справах. викладач КДПУ Микола Дудніков про Павла Шевченка

У 2019 році бібліотека Криворізького педагогічного університету надала у вільний  доступ бібліографічний нарис до 90-річчя від дня народження колишнього ректора. У цьому матеріалі читайте найцікавіші фрагменти інтерв’ю зі спогадами колег і родини Павла Шевченка. Яким був стиль життя людини, яка пройшла шлях від студента до ректора університету, принципи роботи якого і зараз залишаються важливими для працівників університету?


Хтось називав його “криворізьким Сухомлинським”, хтось - “першим менеджером-освітянином”. Вчитель історії, завуч, директор, ректор, кандидат педагогічних наук, педагог-експериментатор… Павла Івановича Шевченка (роки життя 1929 - 2007) досі теплими словами згадують колеги, члени сім’ї та колишні студенти.
Він був професором, кандидатом педагогічних наук, заслуженим вчителем України, ректором Криворізького державного педагогічного інституту/університету протягом 20 років, з 1979 до 2000 року.
Павло Шевченко народився 1929 році у селі Харківської області. Після школи навчався історичному факультеті Харківського державного педагогічного інституту імені Григорія Сковороди (зараз - університет). У період з 1954 до 1958 року працював у різних школах Волинської області на посаді директора. Тоді ж Павло Шевченко одружився, у нього народився син Володимир.

Зараз це складно уявити, але на той час нам навіть дипломів на руки не видавали, а пересилали їх прямо з інституту за місцем майбутнього працевлаштування, - згадує дружина тоді вже покійного Павла Івановича Зінаїда Шевченко в інтерв’ю 2019 року.

Подружжя Шевченків (1957, 1958 роки). Фото із особистих архівів Зінаїди Шевченко
У 1958 сім’я Шевченків переїхала із Волинської області у Кривий Ріг. 

Спочатку Павло Іванович працював учителем історії у середній школі № 70, а пізніше завучем у школі-інтернаті № 6, де тепер військовий ліцей, – продовжує розповідати Зінаїда Петрівна. – Потім його призначили директором школи № 90. І то якраз був досить напружений рік, коли Павло Іванович опікувався будівництвом нової споруди школи. Я також працювала в освіті – навчала учнів географії у школі №7. Працювала в одному навчальному закладі аж до виходу на пенсію.

На фото перші тижні роботи у Кривому Розі (1958). Чоловік із дитиною на руках - Павло Шевченко із сином Володимиром, жінка праворуч - дружина Зінаїда Шевченко. Фото із особистих архівів Зінаїди Шевченко

Школа 70, де П. Шевченко працював вчителем історії   

Школа 90 , де П. Шевченко був директором


Павло Іванович любив після робочого дня і підготовки до занять допізна читати художню літературу, історичні романи, різні джерела, відомості з історії. А потім обговорювати з колегами підняті (у книжках, - ред.) проблеми. Він також привив любов до книги і синові Володимиру, який з дитинства надзвичайно захоплювався ще й авіаконструюванням, авіамоделюванням і, зрештою, втілив свою мрію у цій галузі, - ділиться спогадами про чоловіка Зінаїда Шевченко. – Так, щодня вдома зарядку робив з еспандером, гантелями, спортивною палицею і бігав на стадіоні навколо корпусу інституту. Мав тривалий час і щоденний десятикілометровий маршрут від дому на Довгинцево та назад.

Онука Павла Шевченка Юлія за порадою дідуся вивчала іноземні мови, а зараз продовжує педагогічну діяльність.
З дитинства в мене залишилися дивовижні спогади, як літом ми їздили з дідусем на дачу, – ділиться вона спогадами.  – По-перше, це було цікаво, адже на дачі було багато квітів, ягід, які можна було збирати власноруч, – того, чого не було в місті. По-друге, дідусь весь час спілкувався зі мною, розказував: що то за дерево, що на ньому росте, або що і де росте на городі. При цьому він не просто розповідав, а й працював: щось збирав, чи підв’язував гілки дерев, чи знищував бур’ян. Завжди з ним було весело та цікаво.

Павло і Зінаїда Шевченки з онукою Юлією на фоні портрета, написаного викладачами факультету мистецтв
У 1976 році Павло Шевченко закінчив аспірантуру при Дніпропетровському державному університеті. Наукові інтереси його були пов’язані з удосконаленням політехнічної освіти, що поєднується з практикою створення мережі профорієнтаційних кабінетів у навчальних закладах Кривого Рогу. 


У 1979 році він захистив дисертацію в Науково-дослідному інституті педагогіки УРСР (зараз - Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України) і здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Того ж року його було призначено ректором Криворізького педагогічного інституту (зараз – Криворізький державний педагогічний університет). 

– Павло Іванович Шевченко для мене був і залишається зразком керівника закладу вищої освіти, – розповідає Ярослав Шрамко, діючий ректор Криворізького педагогічного університету. – Своїм умінням працювати з людьми, згуртувати їх та надихати на роботу він заслужив великий авторитет і глибоку довіру викладачів і студентів. Павлу Івановичу були притаманні принциповість і вимогливість, які надзвичайно вміло поєднувались з турботою про колег. Він культивував академічний стиль відносин в колективі, велику увагу приділяв підняттю наукового та кадрового потенціалу закладу. Притаманний Павлу Івановичу талант організатора, помножений на велике бажання робити людям добро, став запорукою успіху.

Павло Шевченко і Ярослав Шрамко


Коли в Україні почався процес декомунізації, працівники університету подавали пропозицію про перейменування колишньої вулиці Будьонного, яка межує із проспектом Гагаріна, на честь колишнього ректора Павла Шевченка. Ця пропозиція не була прийнята

У період з 1980-х до 2000-х років за ініціативою ректора в інституті кількість науково-педагогічних кадрів збільшилась вдвічі, проводилися наукові дослідження з актуальних проблем педагогічної науки та шкільної практики. У 1965-1979 роках Павло Шевченко очолював міський відділ народної освіти. За його керівництва у Кривому Розі було створено 78 шкіл передового досвіду з актуальних питань навчання та виховання, 28 опорних шкіл. З’явилися перші автоматизовані класи, ширше використовувалися технічні засоби. У 1999 році інститут здобув  IV рівень акредитації і статус університету.
Шевченко був депутатом Криворізького міської ради у 1990 – 1994 роках.
Павло Шевченко брав активну участь у міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, опублікував понад 100 наукових і навчально-методичних праць, перелік яких можна знайти у бібліографічному покажчику, створеному фахівцями бібліотеки КДПУ. 

З 1992 до 2000 року Павло Іванович поєднував посаду ректора з посадою завідувача кафедри педагогіки і методики трудового навчання, у 2000 – 2007 роках (до останніх днів свого життя) був радником ректора КДПУ (на той час ректором був Костянтин Буряк).
Помер Шевченко у 2007 році у віці 77 років.
В університеті вшановується пам'ять ректора: 218 авдиторія носить ім’я Павла Івановича Шевченка, на його честь на будівлі головного корпусу КДПУ у 2009 році встановлено меморіальну дошку.

Меморіальна дошка на честь Павла Шевченка. Головний корпус КДПУ на проспекті Гагаріна


– У моїй пам’яті назавжди залишаться його уважний та проникливий погляд, щира усмішка, ввічливість, скромність та елегантність. Павло Іванович любив та поважав людей, піклувався про них, обожнював свій навчальний заклад без жодного натяку на свою значущість у його розбудові, - ділиться спогадами про колегу Микола Дудніков (зараз - завідувач кафедри російської філології та зарубіжної літератури). - Він не лише дбав про зміцнення матеріально-технічної та інформаційної бази навчального процесу, а й намагався створювати в колективі сприятливий морально-психологічний клімат, захоплював педагогів новими ідеями, і цей прогресивний дух отримав власну назву – «шевченківський».
Поки навчальним закладом керував Павло Шевченко, там відкрили нові факультети, зокрема географічний, художньо-графічний, іноземних мов, української філології, розпочали підготовку спеціалістів з історії, англійської та німецької мов, практичної психології, – свідчить історія Криворізького педагогічного.

У 2017 році біля 218 авдиторії головного корпусу працівниками бібліотеки експонувалась тематична виставка «Павло Іванович Шевченко – Людина, Ректор, Педагог». На виставці було представлено 17 документів, серед яких були як наукові роботи Павла Шевченка, так і публікації, присвячені його життєвому і творчому шляху. Ознайомитися з ними можна звернувшись до працівниць бібліотеки КДПУ.

У 2019 році університетська громада відзначила дев'яносту річницю від дня народження заслуженого учителя України на меморіальному заході, під час якого колеги, друзі й родичі вшанували пам'ять Павла Івановича.

Захід на честь вшанування пам’яті Павла Шевченка, 2019 рік. Фото Прес-центр КДПУ

Під час підготовки матеріалу були використані матеріали Криворізького державного педагогічного університету
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Педагогічний інститут, 1982 рік

Криворізькі інститути і лікарня, 1940-ві роки

Педагогічний інститут, 1941 рік

Будинок інституту Дніпрорудмашу (за оригінальним описом)

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія вулиці Олександра Поля Центрально-Міського району Кривого Рогу

Вулиця Базарна (сучасна Олександра Поля), так само як Поштовий і Свято-Миколаївська, є однією з найстаріших вулиць Кривого Рогу. На початку ХІХ століття це був лише невеликий провулок довжиною 200 метрів, який вів на Слободське кладовище. Під час розкопок погосту у 2005 році знайшли монету 1736 року. Ця знахідка стала ще одним аргументом про більш давнє походження Кривого Рогу.

Фотоательє, товариство взаємного кредиту: таємниці будинку Федоренка

У Кривому Розі є красива історична будівля, що закрита для відвідувачів. А 100 років тому тут велася активна діяльність: проходили фотосесії, давали кредити, торгували жіночими вбраннями та друкували книжки

Про юних підпільників школи №15 Кривого Рогу

З 15 серпня 1941-го року Кривий Ріг був окупований німцями. Майже одразу тут виникла підпільна комсомольсько-молодіжна організація юнака на ім'я Микола Решетняк