Металургійний комбінат «Криворіжсталь»: довідка

Металургійний комбінат «Криворіжсталь»: довідка

Комбінат «Криворіжсталь», 1934 рік

Металургійний комбінат «Криворіжсталь» (нині — ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») був і залишається одним із найбільших промислових підприємств України та Європи. Його історія почалася у 1934 році, коли в Кривому Розі запустили першу доменну піч. Як саме комбінат вплинув на розвиток міста та країни — на history.1kr.ua.

Історія створення та розвиток

Будівництво комбінату стартувало у 1931 році в рамках масштабної індустріалізації СРСР. Уже 4 серпня 1934 року на підприємстві запрацювала доменна піч №1. За кілька років були введені в дію ще дві домни та один із найпотужніших у Європі бесемерівський цех (цех, де сталь виплавляли за бессемерівським методом — продуваючи повітря через розплавлений чавун).

Під час Другої світової війни комбінат був повністю зруйнований, а обладнання вивезене. Відновлення почалося в 1949 році, і вже у 1950–1960-х роках «Криворіжсталь» мала повний металургійний цикл: від виплавки сталі у мартенівських печах до виробництва прокату.

У 1974 році тут збудували доменну піч №9 об’ємом 5000 м³ — одну з найбільших у світі. У 1980-х роках підприємство вийшло на рекордні показники: понад 13 млн тонн сталі та 8,7 млн тонн прокату щороку.

У 1990-х роках комбінат пройшов реструктуризацію, а в 2005 році увійшов до складу компанії «Міттал Стіл», що згодом стала частиною корпорації ArcelorMittal. Відтоді він відомий як «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Підприємство будувало житлові квартали, палаци культури, санаторії, спортивні комплекси, дитячі табори для відпочинку працівників і їхніх родин.

Особливе місце в історії займає музей історії підприємства, відкритий у 1984 році. У ньому понад 5 тисяч експонатів: від макетів цехів і зразків техніки до особистих речей металургів. Також у Державному архіві Дніпропетровської області зберігаються документи з історії будівництва й розвитку комбінату.

Сучасність

Сьогодні «АрселорМіттал Кривий Ріг» — найбільший металургійний комбінат України, що виробляє сталь, чавун, прокат, кокс, концентрат та агломерат. Його продукція постачається більш ніж у 60 країн світу. Попри економічні та політичні виклики, підприємство й далі лишається символом індустріальної потужності Кривбасу та важливою частиною життя міста. Це добре видно й у самому Кривому Розі. За ініціативи «АрселорМіттал Кривий Ріг» на набережній парку ім. Богдана Хмельницького у Металургійному районі створили унікальний арт-простір. Серед них: Найвищий у світі хмарочос — Бурдж-Халіфа (Дубаї), НСК «Олімпійський» (Київ), об’єкт «Укриття» (Чорнобиль), Вежі Полум’я (Баку), вежа ArcelorMittal Orbit (Лондон), Георгіївська дзвіниця (Кривий Ріг)

Джерела: Енциклопедія сучасної України,ArcelorMittal Україна (офіційна історія комбінату), Музей історії АрселорМіттал Кривий Ріг, Державний архів Дніпропетровської області 

Джерело фото: Денис Шаталов для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Криворіжжя на карті 1939 року

Криворіжсталь

На перехресті проспекту Металургів та нинішньої вулиці Вадима Гурова, 1970-ті

Рудоуправління Кагановича

Портрет-мозаїка Г.К.Орджонікідзе, 1930-ті роки

Відео на тему

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Доменна піч №9 КІНОХРОНІКА

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Вулиця Криворіжсталі (Орджонікідзе) СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

Кривий Ріг у роки Першої світової війни: як військовополонені видобували руду і водночас виборювали незалежність України

Кривий Ріг не був епіцентром воєнних дій під час Першої світової. Як за сучасної війни з Росією, так і тоді, у Кривому Розі погіршилась економічна ситуація, припинили роботу деякі підприємства, а чоловіків мобілізували до армії. Щоправда, зараз Україна має власну державу і розуміє, з ким і навіщо воює. А тоді, понад 100 років тому, українцям із боку Австро-Угорщини доводилось воювати проти українців у складі армії Російської імперії

ОУН, катування в "лабораторії" і місця розстрілів у Кривому Розі

15 діб стоячи в закритому приміщенні без сну. Колишня тюрма на Леніна, 48 (нині Свято-Миколаївська, 53) вирізняється з-поміж місць несвободи в Кривому Розі. У перші десятиліття радянської влади в місті тут ув’язнювали всіх – і кримінальних злочинців, і хуліганів, і «політичних», і священників.