«Підготовка» до Різдва у Кривому Розі, 1932 рік

«Підготовка» до Різдва у Кривому Розі, 1932 рік

У грудні 1930-х років радянська влада розгорнула масштабну антиріздвяну кампанію, вважаючи Різдво «святом класового ворога». Населення закликали відмовитися від святкувань, відвідувати культурні заходи та поширювати антирелігійну пропаганду.

РОЗГОРТАЙМО АНТИРІЗДВЯНУ КАМПАНІЮ
РІЗДВО — СВЯТО КЛАСОВОГО ВОРОГА

Саме тоді, коли підходять релігійні свята, контрреволюційна активність ворожих зграй, а часто куркульства і поміщики, набирає особливого розміру. Різдвяні свята куркульство та поміщики силкуються скористати для сповільнення нащиї виробничих темпів, привертаючи частину робітників і колгоспників до святкувань, до прогулів тощо.

15 грудня наша пролетарська суспільність, за вказівками партії, знаходиться проводити антиріздвяну кампанію. Ця кампанія триватиме до 1 лютого. Робота в цій кампанії має з'ясувати робітникам і широким масам колгоспників всі види різдвяних ідей, розтлумачити релігійні забобони, одвертаючи пролетарів від пияцтва, прогульництва та інших релігійних тенденцій.

Антиріздвяна робота — має своїм завданням берегти і в цій дії набирати темпи на виробництвах в колгоспах, а водночас глибше втілити пролетарям безвірські ідеї, вириваючи їх з забобів релігійної омани, що її активно сіють куркулі і духівництво.

За умов розгорненої класової боротьби класовий ворог міняє методи і прийоми класової боротьби, і ведеться до так би мовити морального впливу бодай на малосвідомі працюючі верстви. Це вам добре відомо. Церковні дзвони в різдвяні дні гудітимуть для того, щоб затьмарити класову свідомість трудових мас.

Щоб запобігти прикрим наслідкам від релігійного, а по суті контрреволюційного, роботи класового ворога, під час різдва та новоріччя, слід за участі організаційців ОВВ, скликати збори культпрацівників та дати прописи (інструктивні) з методичними роз'ясненнями про класовий зміст Різдва, мобілізуючи всі сили на антирелігійну пропаганду, навіть то серед відсталих шарів робітництва і колгоспників.

Треба провести низку бесід, притягуючи до цієї роботи вчителів, звертаючи особливу увагу на мережу лікнепів, щоб слухачі лікнепів добре усвідомили собі, яка є зброя — Різдво в руках класових ворогів.

Як підсумок, під час різдвяних днів ми маємо розповсюджувати антирелігійну літературу, організувати колективні відвідування кіно, клубів, театрів, вечорів самодіяльності тощо. Осередками СВВ вся наша громадськість має допомогти впоратися з завданням щодо збору коштів на побудову підводного човна ім. Войовничого Безвірника. Всю цю роботу ми маємо проводити за доброго й конкретного облікування, щоб під кінець кампанії мати підсумки про пророблену роботу.

З питань антирелігійної роботи маємо чіткі постанови від нашої партії, а з умов криворізького басейну — від МПК. Антирелігійна робота вимагає так само особливої чутливості пильності. Всіляким спробам звести нанівець боротьбу в релігією ми маємо завдавати разючого одкоша.

Добре провівши антиріздвяну кампанію, ми матимемо гарантію в тому, що різдвяні свята не завадять нашій роботі, як на виробництвах, так і в радгоспах та колгоспах.

П. та Н.

Джерело: документ опублікувала на своїй сторінці у Facebook криворізька історикиня Наталя Романець. 

Джерело обкладинки: картина Миколи Пимоненка

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

На чому криворіжці пересувались 100 і 50 років тому

Колись криворіжці діставались додому на конях чи на своїх двох. А перше таксі з'явилося десь 90 років назад.

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Історія селища міського типу Радушне

Радушне — селище міського типу за 15 кілометрів від Кривого Рогу, межує з південно-східною частиною міста. Ми часто чуємо, як місцеві називають цей населений пункт Радушна — від назви залізничної станції у селищі