«Підготовка» до Різдва у Кривому Розі, 1932 рік

«Підготовка» до Різдва у Кривому Розі, 1932 рік

У грудні 1930-х років радянська влада розгорнула масштабну антиріздвяну кампанію, вважаючи Різдво «святом класового ворога». Населення закликали відмовитися від святкувань, відвідувати культурні заходи та поширювати антирелігійну пропаганду.

РОЗГОРТАЙМО АНТИРІЗДВЯНУ КАМПАНІЮ
РІЗДВО — СВЯТО КЛАСОВОГО ВОРОГА

Саме тоді, коли підходять релігійні свята, контрреволюційна активність ворожих зграй, а часто куркульства і поміщики, набирає особливого розміру. Різдвяні свята куркульство та поміщики силкуються скористати для сповільнення нащиї виробничих темпів, привертаючи частину робітників і колгоспників до святкувань, до прогулів тощо.

15 грудня наша пролетарська суспільність, за вказівками партії, знаходиться проводити антиріздвяну кампанію. Ця кампанія триватиме до 1 лютого. Робота в цій кампанії має з'ясувати робітникам і широким масам колгоспників всі види різдвяних ідей, розтлумачити релігійні забобони, одвертаючи пролетарів від пияцтва, прогульництва та інших релігійних тенденцій.

Антиріздвяна робота — має своїм завданням берегти і в цій дії набирати темпи на виробництвах в колгоспах, а водночас глибше втілити пролетарям безвірські ідеї, вириваючи їх з забобів релігійної омани, що її активно сіють куркулі і духівництво.

За умов розгорненої класової боротьби класовий ворог міняє методи і прийоми класової боротьби, і ведеться до так би мовити морального впливу бодай на малосвідомі працюючі верстви. Це вам добре відомо. Церковні дзвони в різдвяні дні гудітимуть для того, щоб затьмарити класову свідомість трудових мас.

Щоб запобігти прикрим наслідкам від релігійного, а по суті контрреволюційного, роботи класового ворога, під час різдва та новоріччя, слід за участі організаційців ОВВ, скликати збори культпрацівників та дати прописи (інструктивні) з методичними роз'ясненнями про класовий зміст Різдва, мобілізуючи всі сили на антирелігійну пропаганду, навіть то серед відсталих шарів робітництва і колгоспників.

Треба провести низку бесід, притягуючи до цієї роботи вчителів, звертаючи особливу увагу на мережу лікнепів, щоб слухачі лікнепів добре усвідомили собі, яка є зброя — Різдво в руках класових ворогів.

Як підсумок, під час різдвяних днів ми маємо розповсюджувати антирелігійну літературу, організувати колективні відвідування кіно, клубів, театрів, вечорів самодіяльності тощо. Осередками СВВ вся наша громадськість має допомогти впоратися з завданням щодо збору коштів на побудову підводного човна ім. Войовничого Безвірника. Всю цю роботу ми маємо проводити за доброго й конкретного облікування, щоб під кінець кампанії мати підсумки про пророблену роботу.

З питань антирелігійної роботи маємо чіткі постанови від нашої партії, а з умов криворізького басейну — від МПК. Антирелігійна робота вимагає так само особливої чутливості пильності. Всіляким спробам звести нанівець боротьбу в релігією ми маємо завдавати разючого одкоша.

Добре провівши антиріздвяну кампанію, ми матимемо гарантію в тому, що різдвяні свята не завадять нашій роботі, як на виробництвах, так і в радгоспах та колгоспах.

П. та Н.

Джерело: документ опублікувала на своїй сторінці у Facebook криворізька історикиня Наталя Романець. 

Джерело обкладинки: картина Миколи Пимоненка

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як діти навчались після Другої світової війни у Кривому Розі

Час німецької окупації Криворіжжя в роки Другої світової війни завдав значних руйнувань місту. За 3 роки загарбники пошкодили більшість шкіл та дитсадків. Нищили шкільні кабінети, спалювали підручники та меблі.

Як жили в Кривому Розі поляки: довідка

Поява перших польських переселенців датується вісімдесятими роками XVIII століття, коли активно здійснювалась колонізація Причорноморʼя.

Спогади криворізького науковця Георгія Беня про Архангело-Михайлівський храм у Веселих Тернах

Спогади Георгія Беня про Веселі Терни зберегли унікальні свідчення про повсякденне життя громади, історію Архангело-Михайлівської церкви та зміни, що відбувалися в селі у 1920–1930-х роках. Авторка статті: Олеся Тарабара.