Звідки пішла назва Кривий Ріг: багатотиражка «Криворіжжитлобуду», 1969 рік

КРИВИЙ РІГ

От я весь час кажу — Кривий ріг, Кривий Ріг… А чому, власне, Кривий Ріг? Звідки взялася назва?

До пуття ніхто не знає, так само, як ніхто не знає і те, коли засноване наше місто. Гадають, що виникло воно в перші роки існування Запорізької Січі. На території сучасного Криворіжжя розташувались козацькі паланки. І саме тут, під Кривим Рогом, відбулася знаменита битва Богдана Хмельницького з польською шляхтою під Жовтими Водами за 70 кілометрів від Кривого Рога.

В історичних документах Кривий Ріг вперше згадують 1781 року, коли Російська Академія Наук зацікавилась природними багатствами півдня України. Ад’юнкт Академії В. Ф. Зуєв, відряджений спеціально з цим завданням, писав у своєму звіті:
«Он (Кривий Ріг — А. Ш.) весь кам’яний край. И берега реки Саксагань состоят из железного шифера, который так тверд, что и огниво дает отсебя искры. Он лежит сломом от северо-запада к юго-востоку, простирающимся скатами к полудню, собою неодинакового цвета, то иное черный, инде серый, инде полосатый из обоих названных цветов и красного. Поверхность горы покрывает красная глина, и где есть щелина, там изредка попадаются и других горных пород каменья как кварцевые, так и фельдшпатовые, тальковые и прочие».

Той же Зуєв перший зацікавився і назвою міста. Кривий Ріг, писав він, не що інше означає, як місце, котре вийшло між Саксаганню та Інгульцем і котре річка Саксагань обходить навколо довжиною верст на 5, а між двома колінами перешийок не буде й чверті версти, а тому й прозивається Кривим Рогом.

Але є ще одне тлумачення назви Кривий Ріг. Його дає нам легенда, яку переповідає у своїх працях великий знавець історії запорозького козацтва академік Д. І. Яворницький.

Козак на прізвисько Ріг, діставши поранення в ногу, став кривим. Він поставив на перехресті доріг біля річок Саксагань і Інгулець корчму, проїжджі та перехожі завертали до Кривого Рога. Декотрі поселились біля нього. Так і виникло селище Кривий Ріг.

Зовсім недавно на одній із нарад хтось вніс пропозицію змінити древню назву Кривого Рога на якусь «благозвучну». Мовляв, такому крупному індустріальному центрові не личить назва — Кривий Ріг. Не знаю, чи прийняли б його нове найменування, але що місто щось би втратило історичного, ба навіть поетичного боку — в цьому немає сумніву.

Не знаю, як кому, а мені здається, що легенда ближче до істини, аніж твердження Зуєва. Справді, навряд чи хто з простого люду, що заселяв у ті далекі часи територію теперішнього Кривого Рога, міг вивести назву свого селища з таких наукових міркувань.

Колись Кривий Ріг налічував трохи більше двох тисяч жителів, а зараз лише в Комсомольському селищі, що виросло біля гірничо-збагачувального комбінату, живе близько двадцяти тисяч чоловік.

Взагалі це дуже дивне місто — Кривий Ріг. Знаю його давно. І проте не можу начудуватись. Є щось у ньому від його назви — заплутане, несподіване, дзвінке.

Власне, у звичайному, загальновживаному розумінні Кривий Ріг навряд чи можна назвати містом. Це скоріше конгломерат міст-рудників, об’єднаних однією назвою. Рудники імені Дзержинського, наприклад, і за територією і за кількістю жителів не поступаються перед такими обласними центрами, як Ровно чи Івано-Франківськ. Населення усього Кривого Рога перейшло вже за півмільйона.

Анатолій Шевченко

Люди творчої думки в своїх пошуках яким би довгим вони не були, прагнуть знайти те раціональне зерно, яке найбільш відповідає умовам і завданням виробництва. І якщо вже нововведення дає необхідні результати, то це значить, що воно перевірене на практиці.

Ось уже більше трьох років як економічна лабораторія тресту розробила і успішно застосовує систему контролю затрат по автомобільних перевезеннях. На основі нових оптимальних схем перевезень встановлюється ліміт на всі види автоперевезень. Застосування цієї системи дозволяє тресту знизити щороку витрати на автоперевезення в середньому на 300—350 тисяч карбованців.

Економічна лабораторія розробила і застосовувала методику оперативного аналізу господарської діяльності дільниць по управліннях. Завдяки цьому поліпшилось оперативне керівництво їх діяльністю.

Останнім часом успішно застосовується госпрозрахунок в бригадах. Виграє від цього і робітник. Так, наприклад, в минулому році за економію будівельних матеріалів і зберігання конструкцій бригадам було нараховано премій на суму 6458 крб.

Треба відзначити активну діяльність заступника керуючого трестом з економічних питань В. Якуніна, який очолює роботу економічних служб тресту і будівельних управлінь по забезпеченню своєчасної і якісної розробки внутрішньобудівельних технічних рішень, укладенню генеральних підрядних і субпідрядних договорів.

Організація роботи, що ведеться в нашому тресті, сприяла значному поліпшенню економічних показників у будівельних організаціях. І ось результат: в минулому році план підрядних будівельно-монтажних робіт трестом виконано на 100,1 процента. В тому числі по власним силам на 101,5 процента. Виконання плану продуктивності праці склало 106,6 процента, собівартість будівельно-монтажних робіт при цьому знижено на 5,7 процента. План по прибутках виконано на 6,25 процента.

Джерело: Ольга Гончар Хвостова для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»