Легенда про Рудану

Легенда розповідає, що в давні часи чоловіки ходили на полювання, а жінки підтримували вогонь у племені. Серед людей жила дуже мудра стара жінка, до якої часто зверталися за порадою. У неї була донька Рудана — надзвичайно красива дівчина, яка кохала сильного юнака. Коли в місцевість прийшла посуха, ставало все важче добувати їжу, і мисливці поверталися з порожніми руками, що спричинило голод.

Один мисливець таємно приніс здобич Рудані, але вона наполягала, що їжу потрібно віддати всьому племені. Юнак не погодився, забрав здобич і пішов. Люди звернулися до матері Рудани за порадою, і вона сказала, що потрібно принести в жертву найдорожче — найсильнішого, найкрасивішого і найталановитішого мисливця.

Усі звернули увагу на того юнака, який вихвалявся своєю силою і вважав себе незамінним. Рудана піднялася на гору і сказала, що знає, як діяти. Небо потемніло, зібралися чорні хмари, вдарив грім і почалася злива. У темряві було видно лише постать дівчини.

Після зливи Рудана зникла, а природа знову ожила. Люди не знайшли ні її, ні юнака. У легенді пояснюється, що річки Саксагань і Інгулець набули своїх особливостей: одна стала червоною, як кров, інша — каламутною. Також говориться, що кров Рудани перетворилася на залізну руду, яку люди почали добувати. У кінці згадується, що існує багато переказів про походження назви Кривого Рогу, пов’язаних із козаками, чумаками та першими поселенцями.

Джерело: В. О. Комаров. Історія Криворіжжя: навчальний посібник з історії для учнів 8–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.