Археологічне дослідження Криворіжжя має понад столітню історію, починаючи з перших розкопок курганів Олександром Полем у 70-х роках XIX століття. Попри значущість початкових знахідок, систематичне вивчення регіону розпочалося лише у 1964 році. За цей час дослідники розкопали понад 100 курганів та вивчили більше 160 поховань, що охоплюють період від III тисячоліття до н. е. до середньовіччя. Сучасні дослідження спростували уявлення про кургани як про звичайні земляні насипи, довівши, що вони були складними архітектурними спорудами. На них зводилися вівтарі та встановлювалися перші антропоморфні скульптури — кам’яні стели. Ці об’єкти використовувалися як культові та релігійні центри. Особливий інтерес становлять будівлі з щільно підігнаних кам’яних плит, оздоблені малюнками вохрою, де часто зустрічаються мотиви поділу світу на земний та божественний. Однією з найзагадковіших знахідок стала геометрична композиція в кам’яній скрині, виявленій на території Південного ГЗК у 1969 році, яка досі залишається нерозшифрованою. Розвиток технологій давніх мешканців регіону підтверджується знахідками ямної культури, зокрема похованнями у возах. У 1987 році було знайдено унікальний віз із поворотним механізмом, що свідчить про високу майстерність тогочасних колісних майстрів. Згодом, у XX столітті до н. е., на зміну прийшли племена катакомбної культури, які запровадили звичай портретування померлих, відтворюючи риси обличчя за допомогою спеціальної глини та червоної вохри. У їхніх похованнях часто знаходять орнаментовані кам’яні сокири-молоти, що були символами влади. Епоха бронзи на Криворіжжі представлена також поселеннями з кам’яними наземними житлами, де мешканці займалися землеробством і ткацтвом. Знахідка глиняного глечика з календарем у вигляді 12 трикутників у мікрорайоні Зарічний вказує на наявність у давнього населення чітких уявлень про час. Подальша історія краю пов’язана з кіммерійцями, скіфами та сарматами. Скіфські пам’ятки, виконані у знаменитому «звіриному стилі», часто містять античні мотиви, як-от зображення Медузи Горгони, що свідчить про інтенсивні контакти з грецьким світом. Сарматський період відзначений багатими жіночими похованнями із золотими фібулами та інкрустованими прикрасами. Завершальним етапом стародавньої історії регіону стала черняхівська культура. Її представники мешкали у кам’яних будинках із печами-кам'янками та вівтарями-жертовниками, присвяченими аграрним божествам. Характерний для них біритуалізм (поєднання трупопокладення та трупоспалення) свідчить про складні релігійні уявлення, а велика кількість побутового інвентарю вказує на розвинену соціальну структуру та високий рівень ремесла. Археологічні знахідки, такі як «Царева могила» або черепи зі слідами медичних маніпуляцій, продовжують залишатися важливим джерелом для реставрації найдавнішого минулого Криворізького краю.
Джерело: В. О. Комаров. Історія Криворіжжя: навчальний посібник з історії для учнів 8–11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити