Що відомо про кургани біля Недайводи та історію цього села на Криворіжжі

Кургани поблизу Недайводи є унікальними пам’ятками історії степового Криворіжжя. Вони розташовувалися на підвищеннях біля Інгульця та були добре помітними серед степу ще багато століть тому. Археологи зафіксували тут десятки поховань різних епох — від енеоліту та бронзового віку до скіфського часу.

Джерело фото: Олександр Літовко для фейсбук-спільноти «Природа Криворіжжя»

Однією з найвідоміших пам’яток стала курганна група «Три брати». Вона складалася з кількох насипів різної висоти, частина яких була пошкоджена ще у XX столітті. Археологи зазначали, що деякі кургани майже повністю розорали під час сільськогосподарських робіт. Окремі насипи постраждали через будівництво дороги та технічні роботи поблизу села.

Під час досліджень у курганах знайшли складні кам’яні споруди. Частину поховань оточували кромлехи — кільця з великих каменів. У центрі окремих насипів стояли гранітні стели або вертикально поставлені плити. Деякі конструкції мали культове значення та, ймовірно, використовувалися під час ритуалів. Археологи також виявили спеціальні жертовні ями, залишки вогнищ і майданчики, вимощені камінням.

Джерело фото: інтернет-ресурс «Rodogoria» 

Особливо цікавою вважається велика кам’яна споруда у центрі одного з курганів. Вона складалася з масивних брил граніту, частина яких була встановлена вертикально. Дослідники припускають, що споруда могла бути святилищем або місцем проведення обрядів ще до появи пізніших поховань.

У найдавніших могилах ямної культури померлих клали у ґрунтові ями та посипали вохрою. Біля небіжчиків знаходили крем’яні ножі, кістяні вироби, уламки посуду та залишки дерев’яних перекриттів. Часто поховані лежали скорчено на боці — це був характерний обряд.

Поховання катакомбної культури були складнішими. Археологи знаходили підземні камери та спеціальні входи-шахти. У таких могилах траплялися бронзові ножі, прикраси, наконечники стріл, кераміка та кістки жертовних тварин. Частина поховань містила залишки дерев’яних конструкцій і сліди ритуального використання крейди та вохри.

Багато поховань доби пізньої бронзи супроводжувалися ліпним посудом. Археологи описували чорні або темно-сірі горщики з орнаментами, прокресленими лініями та візерунками. У деяких могилах знаходили бронзові прикраси, шпильки та деталі одягу.

Окрему групу становили скіфські поховання. У них знаходили залізні ножі, бронзові наконечники стріл, елементи кінської вузди та залишки зброї. Це свідчило, що у степах поблизу Недайводи в скіфський час жили або кочували воїни-скотарі. Частину поховань супроводжували ритуальні дії — навколо небіжчиків насипали крейду, клали каміння або залишали жертовні предмети.

Археологи також виявили антропоморфні стели — кам’яні фігури, які могли символізувати предків або мати культове значення. Такі пам’ятки є важливими свідченнями духовної культури населення степового Криворіжжя.

У XX столітті кургани біля Недайводи пережили значні руйнування. Частина насипів була пошкоджена під час колективізації та розорювання степів. Після Другої світової війни територію активно використовували для господарських робіт, прокладання доріг і видобутку корисних копалин поблизу Кривого Рогу. Через це деякі пам’ятки втратили первісний вигляд.

Під час Другої світової війни територія біля Недайводи опинилася у зоні бойових дій. Криворізький район був важливим через близькість до промислового Кривбасу та транспортних шляхів. У роки німецької окупації та під час визволення Криворіжжя у 1944 році поблизу села проходили військові переміщення. Частина курганів могла використовуватися як природні висоти для спостереження або облаштування позицій.

Джерело фото: інтернет-ресурс «Rodogoria» 

Після війни значна кількість археологічних пам’яток опинилася під загрозою знищення. Саме тому у другій половині XX століття археологи почали активні дослідження курганів. Вони встигли зафіксувати та дослідити багато поховань до остаточного руйнування частини насипів.

Дослідження поблизу Недайводи дали змогу краще зрозуміти історію заселення Криворіжжя. Археологи встановили, що ці степи протягом тисячоліть використовували різні народи та культури. Кургани стали своєрідним літописом давнього життя регіону — від перших скотарів бронзового віку до скіфських племен.

Окрім археологічної цінності, у Недайводі збереглися місцеві легенди про походження назви села. За однією з версій, козаки, які подорожували степом, шукали воду, а один із них благав товарища словами «не дай води». Інша легенда пов’язує село із солоним озером, вода якого нібито мала лікувальні властивості. 

Сьогодні кургани та історія Недайводи залишаються важливими пам’ятками історії Криворіжжя. Матеріали розкопок, проведених археологами, дозволяють досліджувати давні культури степової України та відтворювати історію регіону протягом кількох тисячоліть.

Джерела:

1. Кургани Криворіжжя. Криворізький район, с. Недайвода. Матеріали археологічних досліджень.

2. Мельник О.О. Населені місця Криворіжжя (1750–1925). — Кривий Ріг, 2015. — 120 с.

3. Криворіжжя: від села до села. Матеріали про історичне минуле і сьогодення Криворізького району.

4. Сільське Криворіжжя: довідковий матеріал про Криворізький район Дніпропетровської області. Бібліотека газети «Сільське Криворіжжя». — Випуск №1–2. — Кривий Ріг, 1994–1995.

5. Історичний фольклор Криворіжжя. Упорядники: Олександр Мельник, Олександр Степаненко. — Кривий Ріг: Видавництво «І.В.І.», 2001. — 368 с.

Матеріали та книги надані Історико-краєзнавчим музеєм.