Археологічні об’єкти Криворіжжя на аерофото 1940-х рр.

Дослідження археологічних об’єктів Степової України набуло великих масштабів у другій половині минулого століття. Значну увагу археологів привертали до себе давні кургани. Насипи скіфського часу становили особливий інтерес, в тому числі через багатий супровідний матеріал елітних поховань. Узагальненням багатьох досліджень стали фундаментальні монографії, присвячені систематизації й аналізу поховальних пам’яток та поховально-поминального обряду [5; 9].

Безумовно, важливим етапом будь-яких археологічних досліджень є проведення розвідок. Одним із найбільших таких заходів щодо виявлення курганних насипів в Інгуло-Інгулецькому регіоні стали поїздки знаного українського археолога Б. М. Мозолевського. Хоча головною метою його пошуків були кургани вищої скіфської знаті, в процесі роботи було зафіксовано десятки інших насипів. Звісно, на той час дослідники не мали під рукою картографічних матеріалів сучасного рівня деталізації. Тому траплялись випадки, коли великі кургани не були позначені на картах або фактично мали менші розміри [4, c. 122–138].

Сьогодні археологи неодмінно звертаються до карт місцевості, особливо супутникових знімків. Google Maps, Google Earth та системи GIS стали важливою частиною підготовчих робіт до розвідок і розкопок, значно спрощуючи пошук об’єктів, їх аналіз. Завдяки ним спеціалісти можуть знайти оборонні конструкції, кургани різних розмірів та інші об’єкти. Поряд з цими ресурсами використовують також раніші топографічні мапи, зокрема ХІХ ст.

Важливим джерелом попередньої роботи з матеріалами є також аерофотознімки [7]. Застосування їх в археологічних розвідках було виділено в окремий метод та широко використовується дослідниками різних напрямків [1, c. 76–91; 8, c. 3–15]. Щодо Криворіжжя, згадані зображення, опубліковані на електронному ресурсі OldMaps.com.ua, мають загальний доступ і є важливим джерелом для пошуку археологічних об’єктів на картах минулих століть [11]. Враховуючи активні промислові процеси на Криворіжжі, знімки стають ледь не єдиним картографічним джерелом, близьким до супутникових, на яких можна побачити кургани, досліджені або ж поглинуті кар’єрами. Сьогодні на сайті OldMaps.com.ua представлені, окрім інших, знімки 1940-х рр., а саме з 1941-го по 1944-й рр. включно, що охоплюють значну частину міста Кривий Ріг [11].

Метою цієї роботи є аналіз за допомогою аерофотознімків групи найбільших курганів Криворіжжя, які були розкопані або ж чекають свого дослідника.

Історія археологічних досліджень на Криворіжжі тягнеться з розкопок або виявлених знахідок другої половини XIX ст. [10]. На початку XX століття, в 1907–1908 роках, В. І. Гошкевичем було частково досліджено один з найбільших курганів Криворіжжя – Цареву Могилу [3, c. 220–224]. Цікаво, що поряд з Царевою Могилою, на вершині кургану висотою 3,2 м, В. І. Гошкевичем в 1907 році була знайдена скіфська антропоморфна стела [6, c. 25]. Початкова висота насипу Царевої Могили становила 12 м, а діаметр – 98–106,5 м. Продовжив дослідження Царевої Могили в 1985 р. О. О. Мельник, а курган, який знаходився поруч, в 1972 р. дослідив М. М. Нікітенко. Пам’ятка належала до доби бронзи, під насипом було досліджено до 20 різночасових поховань. Місце, де знаходився курган, в подальшому потрапило під північний борт кар’єру, отже, зараз його можна вважати втраченим [3, c. 220–224].

Завдяки аерофото від 11.05.1943 можна побачити місце, на якому проводились перші дослідження насипу та, ймовірно, саме той останець, який був досліджений в майбутньому. Значний внесок в археологічні дослідження міста та околиць зробила Л. П. Крилова. Серед маси розкопаних курганів слід виділити досить великий курган Долгінцево висотою 9 м [3, c. 429]. На жаль, діаметр насипу встановити не вдалося, однак, якщо приблизно виміряти його на аерофотознімку від 03.08.1943, можемо припустити його розмір в 85–95 м. Досліджено було 10 поховань, хронологічно від енеоліту до сарматського часу. Переважали поховання доби бронзи, але виявлено також і впускне скіфське поховання. Зараз місце розташування кургану поховане під забудовою поблизу вулиці Телевізійної, як і вся територія навколо [3, c. 429]. Завдяки аерофотознімку від 03.08.1943 можна побачити приблизні обриси насипу та його положення ще до здійснення забудови.

На жаль, певним мінусом таких знімків є погана видимість невеликих насипів та тих, які піддалися руйнації внаслідок розорювання. Тому найкраще можна побачити об’єкти, які мають значні розміри. При цьому на зображеннях видно не лише кургани, на них потрапило й святилище раннього залізного віку Гірка [3, c. 254–255], яке досліджувалось Криворізьким історико-краєзнавчим музеєм на чолі з О. О. Мельником.

Зараз об’єкт хоч і зберігає свої архітектурні обриси, але прихований під гущавиною дерев та кущів. Це в певній мірі ускладнює його огляд навіть на сучасних Google-картах, хоча його обриси частково видимі. Досить цікавим для нас є аерофото від 03.08.1943-го. На ньому, завдяки перепадам висот рову та валу, досить чітко видно контури святилища та його центрального майданчика. На момент фото тут ще не були здійснені археологічні розкопки, перші його дослідження відбулися в 1987 році, тоді ж було встановлено розміри: 116 х 110 м. У 2000-х рр. розкопки продовжились, були здобуті цінні матеріали, пам’ятку було датовано скіфським часом [3, c. 254–255].

На цьому ж місці знаходиться курганна група з курганом-лідером Ляхова Могила. Інші насипи висотою від 2,5 до 0,3 м [3, c. 254–255]. Ляхову Могилу, насип якої не досліджений, також чітко видно на знімках 1940-х рр., як і на сучасних картах.

Безумовно, аерофотознімки зберегли для нас зображення і десятків інших курганів. Співставлення цих зображень з сучасними топоосновами робить вагомий внесок в загальне розуміння розміщення курганів на Криворіжжі. Проблема поступового знищення насипів внаслідок промислової та аграрної діяльності людини завжди залишається актуальною в роботі археологів [2, c. 184]. Саме завдяки таким знімкам ми маємо змогу побачити найбільші кургани краю, які ще було видно в першій половині ХХ ст. Сьогодні тільки частина їх досліджена, а територія поглинута забудовою та кар’єрами. Аерофотозображення залишаються актуальним джерелом в археологічних дослідженнях. Сучасні технології штучного інтелекту та масового використання дронів мають всі шанси вивести цей метод археологічних розвідок на новий рівень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гнера В. А. Застосування аерофотограмметричних методів дистанційного зондування земної поверхні в археології. Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 21. Київ, 2012. С. 76–91.

2. Мельник О. О. Про роботу Криворізького історико-краєзнавчого музею в 2002 р. Археологічні відкриття в Україні 2001–2002 рр. Вип. 5. Київ, 2003. С. 184.

3. Мельник О., Стеблина І. Кургани Криворіжжя. Кривий Ріг, 2012. 474 с.

4. Мозолевський Б. Кургани вищої скіфської знаті і проблема політичного устрою Скіфії. Археологія. № 1. Київ, 1990. С. 122–138.

5. Ольховский В. С. Погребально-поминальная обрядность населения степной Скифии (VII–III вв. до н. э.). Москва, 1991. 256 с.

6. Ольховский В., Евдокимов Г. Скифские изваяния VII–III вв. до н. э. Москва, 1994. 188 с.

7. Повітряна археологія: розсекречені аерофотознімки "холодної війни" як джерело для досліджень. URL: https://www.istpravda.com.ua/short/5cab36b866213/ (дата звернення 17.02.2026).

8. Толстов С., Андрианов Б., Игонин Н. Использование аэрометодов в археологических исследованиях. Советская Археология. № 1. Москва, 1962. С. 3–15.

9. Черненко Е. и др. Скифские погребальные памятники степей Северного Причерноморья. Киев, 1986. 368 с.

10. Шевченко І. Історія археологічних досліджень на Криворіжжі. Кривий Ріг, 2011. 140 с.

11. OldMaps.com.ua URL: https://oldmaps.com.ua/ (дата звернення 17.02.2026).

Джерело: Кафедра історії Криворізького державного педагогічного університету. Олег КІРЄЄВ, лаборант 1 категорії від. археології раннього залізного віку Інститут археології НАН України. КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІІ Історико-краєзнавчі читання (Кривий Ріг, 23 квітня 2026 рік)