Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Криворізька газетна періодика 1920–1930-х рр. (з фондів Книжкової палати України)

Дослідження присвячене криворізькій газетній періодиці 1920–1930-х років, що зберігається у фондах Книжкової палати України, та її значенню як цінного джерела з історії міста й Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

Газетні фонди Книжкової палати України складають 73 % від загалу друків, що зберігаються у її сховищах. Серед останніх чимало криворізької газетної періодики.

Ретроспективні електронні бази установи розпочинають літопис газетних друків Криворіжжя 1922 роком, коли до архіву надійшли примірники газети «Кооперативний бюлетень» [1]. Зазначене видання було додатком до місцевої газети «Рудничный рабочий», яка виходила з 1920 року і була органом друку Криворізького повітового комітету КП(б)У, повітового профбюро та губернського відділу Всеросійської спілки гірників. На першому аркуші 23-го номера за 1923 р. вказується, що названа газета переживає 4-й рік видання [2]. Того ж таки 1923 року на довічне збереження у Книжковій палаті України надійшла газета «Красное Криворожье», що була додатком до губернської газети «Звезда». Наприкінці 1924 року фонди архіву поповнилися новим виданням — газетою «Красный горняк», що була органом друку Криворізького округового партійного комітету, округового виконавчого комітету, округового профбюро і губернського відділу Всеросійської спілки гірників.

Включно до 1928 року газета виходила російською мовою, а починаючи з 1929-го, стала україномовною і в даному статусі існує дотепер. Цікаво, що з 1926 року видавався україномовний додаток «Красного горняка» — газета «Офіційні постанови», яка оприлюднювала рішення Криворізького окрвиконкому [3, од. зб. 61]. У 1926 р. в Кривому Розі розпочала виходити газета «До Нового Села», що висвітлювала процеси сталінської колективізації в сільському господарстві Криворізької округи [3, од. зб. 26]. У 1927 р. міський комітет ЛКСМУ запровадив власний орган друку — газету «Молодой рудокоп», що була зареєстрована як додаток до газети «Красный горняк» [4, од. зб. 74]. Наступний, 1928-й рік, позначився появою комерційних видань, а саме: газет «Кооперация Криворожья» [5, од. зб. 175] та «Рабочая кооперация Криворожья» [5, од. зб. 37], що видавалися під орудою Округової спілки профспілок та Центрального робітничого кооперативу.

Як свідчать досліджені нами друки, потужний розвиток газетної періодики в Кривому Розі відбувся в 30-х рр. минулого століття. Стартовим для тогочасного газетного буму став 1931-й рік, коли у місті набув поширення жанр виробничої багатотиражки і почали виходити газети окремих підприємств, установ і колективів. Домінуюче становище серед останніх, цілком очікувано, зайняли пресові видання криворізьких рудень.

Так, в архівному фонді 1931 р. зберігаються газети «Скрепер» (Жовтнева рудня) [6, од. зб. 375], «Ударник» (рудня імені Карла Лібкнехта) [6, од. зб. 1176], «Червоногвардієць» (Червоногвардійська рудня) [6, од. зб. 1120], «Перфоратор» (Дзержинська рудня) [6, од. зб. 987], «Бурка» (Артемівська рудня) [6, од. зб. 1197]. Окрім того, 1931-й рік представлений такими криворізькими друками, як «Боєць Криворіжжя» (газету видавало партбюро N-го стрілецького полку) [6, од. зб. 1192], «Робселькор Криворіжжя» (орган друку міських робкорів, селькорів та юнкорів) [6, од. зб. 1003], «Ударник зернофабрики» (видання Криворізького зернорадгоспу) [6, од. зб. 1142], «Шлях Леніна» (багатотиражка Гришинської МТС, що на Криворіжжі) [6, од. зб. 1110].

У 1931 р. почала виходити газета «Темпи вирішують» (подальша назва — «вирішають»), яку видавав партійний комітет «Кривбуду» — майбутнього заводу «Криворіжсталь» [6, од. зб. 259].

У 1932 р. багатотиражка під виразною назвою «Свердлій» і періодичністю «раз на 5 днів» з'явилася у мешканців селищних громад групи шахт імені газети «Правда» [7, од. зб. 1171]. Популярності заснованому на Карло-Лібкнехтовській рудні «Ударнику» додав «Ударник», який почали видавати рудпартком, рудком та райком ЛКСМУ рудні імені Кагановича [7, од. зб. 1401а]. Власну п'ятиденку — газету «На рейках» — мала й залізнична станція Довгинцеве [7, од. зб. 937]. В архівному фонді 1932 р. зберігається «Бюлетень Міськжитлоспілки» [7, од. зб. 1055], а також газета «За ленінські кадри», яку видавали партколектив, комсомольська та профспілкова організації Криворізького інституту профосвіти — сучасного КДПУ [7, од. зб. 1597].

У 1932 р. в Кривому Розі зародилася культура газетних спецвипусків: на честь Всеукраїнської технічної конференції, що проводилася в місті, 12 березня редакцією «Червоного гірника» було видано пресовий друк «Опануймо техніку» [7, од. зб. 1188]. 23 травня 1932 р. до Х річниці піонерської організації вийшов дитячий спецвипуск «Будь готовий» [7, од. зб. 1033].

Рудникові багатотиражки 1933 р. додали до свого загалу газету «Сигнал», що виходила на Ленінській рудні [8, од. зб. 1186], та газету «Шахтарка», яку видавали рудпартком, рудком та селищна рада Чубарської рудні [8, од. зб. 1459].

У 1933 р. з періодичністю «щодекади» почала виходити газета «За механізований Кривбас», яку видавав осередок КП(б)У та завком заводу «Комуніст» [8, од. зб. 860]. У газетному фонді даного року зберігаються такі видання, як: «Соціалістичні кадри» (орган друку Криворізького гірничорудного інституту — сучасного КНУ) [8, од. зб. 1179], «За радянську торгівлю» (видання торговельних спілок Кривого Рогу) [8, од. зб. 974], «За темпы» (газета від партбюро N-го батальйону, дислокованого в нашому місті) [8, од. зб. 779].

Варто наголосити на тому, що власну багатотиражку («За соціалістичну працю») мала й розташована в Кривому Розі 6-та будколонія Наркомату юстиції [8, од. зб. 755].

Своєрідним віддзеркаленням жахливих подій Голодомору стала заснована в 1933 р. газета «Вартовий соціалістичного врожаю», яку видавав штаб Криворізького ТСО-Авіахім загону по охороні врожаю П'ятихатського зернорадгоспу [8, од. зб. 673]. Ще одне видання з'явилося і в пресі МТС — політвідділ Ленінської машинно-тракторної станції на Криворіжжі почав видавати газету «Ленінським шляхом» [8, од. зб. 304].

У 1934 р. до переліку рудних багатотиражок увійшло ще три видання — п'ятиденка «Більшовик» (орган друку однойменного шахтоуправління) [9, од. зб. 738] та газети «За темпи і якість» (рудня імені Першого Травня) [9, од. зб. 1849] і «Фрунзівець» (рудня імені Фрунзе) [9, од. зб. 1441].

Новинками того року стали виробничі багатотиражки «Друкар» (видання колективу Криворізької державної друкарні) [9, од. зб. 1616] та «Енергетик Кривбаса» (орган друку Криворізької електростанції ім. Ільїча) [9, од. зб. 1777]. Криворізька міська рада ТСО-Авіахіму видала газету «Оборона» [9, од. зб. 1031], а редакція «Червоного гірника», опікуючись вихованням молодої комуністичної генерації, започаткувала газету «Піонер» [9, од. зб. 1101].

У 1934 р. у міській періодиці розпочала свій доволі довгий, порівняно з іншими, шлях п'ятиденка «Сталінець», яку видавав політвідділ Олександрівської МТС [9, од. зб. 1140]. На відміну від вищеназваних, газета зуміла відновити свій друк у 1944 р., як тільки-но місто було звільнено від нацистських окупантів. Про це свідчить електронна база газетних даних Книжкової палати України [1].

У 1935 р., вперше в досліджуваний нами період, вийшла газета окремо взятої шахти — це було пресове видання 3-го формату, яке під назвою «Забой» видавали партійний і шахтний комітети шахти № 1-біс [10, од. зб. 185].

У зв'язку з будівництвом Криворізького коксохіму партійний комітет, будком і управління будівництвом заводу започаткували газету «За кокс» [10, од. зб. 205], яка надалі виходила під назвою «Коксовик» [11, од. зб. 1102; 12, од. зб. 1058; 13, од. зб. 526; 14, од. зб. 456; 15, од. зб. 456].

У 1935 р. в Кривому Розі вийшли газети «За більшовицьке споживтовариство» [10, од. зб. 2249] та «За більшовицький радгосп» [10, од. зб. 1131], які, відповідно, видавалися спілкою споживкооперації та політвідділом криворізького радгоспу «Скотар».

У 1936 р. до рудничних багатотиражок приєдналася триденна газета «Ільїчівець» [всупереч сучасним нормам правопису подаємо назву в оригінальному вигляді — Л. Д.], що виходила на руднику імені Ільїча [11, од. зб. 1605]. У даному порічному сегменті газетних фондів Книжкової палати України також представлено пресодрук «Металург Кривбаса», який видавався на заводі «Криворіжсталь» [11, од. зб. 373].

Наостанок слід зазначити, що в хронологічних межах 1937–1940 рр. нових назв у криворізькій газетній періодиці нами знайдено не було, водночас бібліографічні описи вказаного періоду є достатньо інформативними для уточнення року заснування окремих газет.

Так, у багатотиражках «Бурка» за 1938 р. позначається 8-й рік видання, що засвідчує факт збереження в Державному архіві друку даного видання від початку його заснування, тобто від 1931 р. [13, од. зб. 97]. Між тим, газети «Сигнал» за 1938 р., в яких також міститься позначка «8-й рік видання» [13, од. зб. 797], надходили до Книжкової палати лише з 1933 р.

Взагалі, фіксація року видання говорить про наявність чималих лакун у збереженні криворізьких пресодруків, як, наприклад, «Забой» (станом на 1937 р. позначено 5-й рік видання, тобто газета виходила з 1933 р., а до Книжкової палати почала надходити з 1935 р.), «Металург Кривбаса» (станом на 1936 р. вказано 6-й рік видання, тобто газета видавалася з 1931 р., а до архіву надійшли лише примірники за 1936 р.), «Перфоратор» (станом на 1931 р. вказано 2-й рік видання, тобто багатотиражка видавалася з 1930 р., а у фондах Книжкової палати України зберігаються номери, починаючи з 1931 р.).

Щодо криворізьких пресових видань 1941–1943 рр., то їх у фондах Державного архіву друку немає, а від періоду повоєнної відбудови Кривбасу (1944–1950 рр.) зберігаються дві україномовні («Червоний гірник», «Сталінець») і одна російськомовна («На стройке») газети, що говорить про спричинений війною занепад міської газетної періодики.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Державний архів друку Книжкової палати України. Електронна база газетних даних 1917–1960 рр. 41522 бібліогр. зап.

  2. Рудничный рабочий. 1923. № 23. 4 с. С. 1.

  3. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1926. 130 од. зб.

  4. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1927. 132 од. зб.

  5. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1928. 187 од. зб.

  6. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1931. 2400 од. зб.

  7. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1932. 2364 од. зб.

  8. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1933. 2333 од. зб.

  9. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1934. 2107 од. зб.

  10. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1935. 2264 од. зб.

  11. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1936. 1701 од. зб.

  12. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1937. 1337 од. зб.

  13. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1938. 1189 од. зб.

  14. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1939. 1275 од. зб.

  15. Фонд газетної періодики Державного архіву друку Книжкової палати України. 1940. 1313 од. зб.

Джерело: Лариса Дояр, кандидатка історичних наук, доцентка, завідувачка Державного архіву друку Книжкової палати України імені Івана Федорова (м. Київ). КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ... ХІ-ті Історико-краєзнавчі читання (Кривий Ріг, 24 квітня 2025 рік)

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Криворіжці 1920-х років

Про відведення помешкань для «Палаців Праці», 1921 рік

Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка. 1970-й рік.

Кінотеатр "Восход", 1979-й рік

Рудник ім. Дзержинського, 1924 рік

Відео на тему

Центральна ордена Червоного Прапора студія документальних фільмів, 1929 рік

КРИВИЙ РІГ – місто РУДИ та РЕВОЛЮЦІЙ | Деокупована історія

Панорама будівництва нової електростанції у Кривому Розі, 1929 рік

До 90-річчя газети "Червоний гірник"

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що відомо про діяльність ОУН у Кривому Розі

Просвіта, Січ, Дзвін та інші "атрибути"

Моряк, мандрівник і садовод: історія Федора Мершавцева

Федір Матвійович Мершавцев — дворянин, капітан-лейтенант імператорського морського флоту, учасник Кримської війни. У Кривому Розі на честь Федора Мершавцева назвали парк, який до декомунізації називався парком Правди. 

Шмуель Підгаєцький: один з найвідоміших фотографів Кривого Рогу

Рукою фотографа Шмуеля Підгаєцького зроблено багато дореволюційних фотографій Кривого Рогу