Історія Гданцівського парку

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Обидва парки мали велику різноманітність цінних порід дерев і чагарників. Тепер де-юре обидва називаються парк імені Федора Мершавцева, але в народі досі той, що на правому березі, називають Гданцівським або ж і Комсомольським. Нині криворіжці гуляють вже реконструйованим парком.

Тут росла японська софора і червоний і болотний дуби, бальзамічні, пірамідальні тополі, американські і зелені ясена, липи, каштани,верби, акація, ільм, горобина, граби. З чагарників висаджували тамариксом, бузок, західну і східну туї, самшит. Влітку тут цвіли квіти, багаторічні, з безперервним цвітінням. Парки прикрашали клумби з килимових однорічних квітів.

Відповідав за будівництво і вів подальші роботи по догляду за рослинами Іван Микитович Ткаченко, а допомагав йому бригадир Ісаєнко. Їх зусиллями в парку спорудили оранжереї і парники. Ткаченка репресували у 1937 році, а потім випустили на свободу. Він на роботу в парк не повернувся, але очолив розсадник на Карачунах. Під його керівництвом тут вирощували плодові і декоративні дерева для потреб всього Кривбасу.

Кривий Ріг у 1961 році, річка Інгулець. Фото А. Запарі

Війна принесла багато шкоди парку: для спорудження переправ вирубували дуби, паркові алеї перерізали танкові гусениці. У Комсомольському парку німці зрізали всі ясени, яких колись посадили майже 300.

У тридцятих роках і пізніше, в парку працювали квіткарка Марія Шевченко, ботанік Федір Кочерга, агроном Петро Кузин, садівник Шабаш.

Міст, що сполучав Гданцівський парк із парком імені Федора Мершавцева (нині зруйнований). Джерело: Андрій Косторенко для фейсбук-групи "Криворізька старовина"

У парку імені газети "Правда" спорудили естраду, літній театр, читальний та ігровий зали, великий танцювальний майданчик, фонтани з великим басейном.
 

У матеріалі використане цитування статті Віктора Сиволапа

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Кінотеатр «Перемога»

Гданцівка. Фото басейну

Школа №96 в Старому Інгульці. Фото 1950-1960-х років

Човнова станція під час весняної повені

Гданцівський завод і Шимановський

Відео на тему

Де у Кривому Розі перетинаються старе і нове річища Інгульця

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Парк імені газети "Правда" / імені Федора Мершавцева СТАРІ ФОТО

Ретро Кривий Ріг, рудник ім.Карла Лібкнехта

Як Генгулець став Інгульцем?

Проєкт Ігоря Рукавіцина «Заочна екскурсія». Парк Зимовського.

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Відбудова, нові факультети й корпуси: історія педагогічного університету після Другої світової війни

Заняття у Криворізькому державному педагогічному інституті відновилися в жовтні 1944 року вже у звільненому від німецько-фашистської окупації Кривому Розі

Іспанська громада Кривого Рогу у 1950–1980-х рр.

У тексті йдеться про маловідому сторінку історії Кривого Рогу — іспанську громаду, що сформувалася в місті після громадянської війни в Іспанії. Авторка розповідає, як політичні емігранти адаптувалися до життя в радянській Україні, працювали на підприємствах, навчалися та поступово стали частиною місцевого суспільства. Авторка статті: Ольга Каковкіна

Коротко про історію Кривого Рогу до 1944 року

Деякі факти з історії міста до закінчення Другої світової війни