Історія Гданцівського парку

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Обидва парки мали велику різноманітність цінних порід дерев і чагарників. Тепер де-юре обидва називаються парк імені Федора Мершавцева, але в народі досі той, що на правому березі, називають Гданцівським або ж і Комсомольським. Нині криворіжці гуляють вже реконструйованим парком.

Тут росла японська софора і червоний і болотний дуби, бальзамічні, пірамідальні тополі, американські і зелені ясена, липи, каштани,верби, акація, ільм, горобина, граби. З чагарників висаджували тамариксом, бузок, західну і східну туї, самшит. Влітку тут цвіли квіти, багаторічні, з безперервним цвітінням. Парки прикрашали клумби з килимових однорічних квітів.

Відповідав за будівництво і вів подальші роботи по догляду за рослинами Іван Микитович Ткаченко, а допомагав йому бригадир Ісаєнко. Їх зусиллями в парку спорудили оранжереї і парники. Ткаченка репресували у 1937 році, а потім випустили на свободу. Він на роботу в парк не повернувся, але очолив розсадник на Карачунах. Під його керівництвом тут вирощували плодові і декоративні дерева для потреб всього Кривбасу.

Кривий Ріг у 1961 році, річка Інгулець. Фото А. Запарі

Війна принесла багато шкоди парку: для спорудження переправ вирубували дуби, паркові алеї перерізали танкові гусениці. У Комсомольському парку німці зрізали всі ясени, яких колись посадили майже 300.

У тридцятих роках і пізніше, в парку працювали квіткарка Марія Шевченко, ботанік Федір Кочерга, агроном Петро Кузин, садівник Шабаш.

Міст, що сполучав Гданцівський парк із парком імені Федора Мершавцева (нині зруйнований). Джерело: Андрій Косторенко для фейсбук-групи "Криворізька старовина"

У парку імені газети "Правда" спорудили естраду, літній театр, читальний та ігровий зали, великий танцювальний майданчик, фонтани з великим басейном.
 

У матеріалі використане цитування статті Віктора Сиволапа

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шталаг 338, Гданцівка, 1942 рік

Фотоальбом "Криворіжжя", 1963 рік

Заснування пам'ятника, фото 2015 року

Дореволюційні деталі з Гданцівського чавуноливарного заводу

Пішохідний міст через Інгулець. Підірваний німецькою армією під час відступу

Відео на тему

Проєкт Ігоря Рукавіцина «Заочна екскурсія». Парк Зимовського.

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Ретро Кривий Ріг, рудник ім.Карла Лібкнехта

Як Генгулець став Інгульцем?

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гданцівка СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Перший кінотеатр Кривого Рогу: історія кінотеатру імені Леніна

Зараз криворіжці не дуже розбалувані різноманіттям кінотеатрів у місті, але так було не завжди. Раніше у місті працювали понад 15 кінотеатрів. Сьогодні більшість з них у критичному стані або взагалі зникли з міських вулиць. Але лише кількадесят років тому містяни й містянки любили проводити вечори в затишних кінозалах. Перший кінотеатр у місті побудували у 1931 році

Випускник Криворізької школи –визначний український біохімік та нейрохімік проф. В. О. Березін

Володимир Березін — видатний український біохімік, нейрохімік і нейрофізіолог, випускник криворізької школи № 95, який зробив вагомий внесок у розвиток нейробіології як в Україні, так і за її межами. Авторка статті: Марина Тротнер

Verlustliste як історичне джерело про перебування військовополонених австро-угорської армії на території Криворіжжя

У статті досліджено перебування військовополонених австро-угорської армії на Криворіжжі в роки Першої світової війни на основі австро-угорських Verlustliste («Листів втрат»). Автор статті: Андій Тарасов