Історія Гданцівського парку

Історія Гданцівського парку

У 1936 році в Кривому Розі з’явився парк, який назвали Комсомольським. Криворізька молодь створила його на правому березі річки Інгулець, а на лівому березі вже з 1927 року розташувався парк імені Федора Мершавцева (до декомунізації — імені газети "Правда").

Обидва парки мали велику різноманітність цінних порід дерев і чагарників. Тепер де-юре обидва називаються парк імені Федора Мершавцева, але в народі досі той, що на правому березі, називають Гданцівським або ж і Комсомольським. Нині криворіжці гуляють вже реконструйованим парком.

Тут росла японська софора і червоний і болотний дуби, бальзамічні, пірамідальні тополі, американські і зелені ясена, липи, каштани,верби, акація, ільм, горобина, граби. З чагарників висаджували тамариксом, бузок, західну і східну туї, самшит. Влітку тут цвіли квіти, багаторічні, з безперервним цвітінням. Парки прикрашали клумби з килимових однорічних квітів.

Відповідав за будівництво і вів подальші роботи по догляду за рослинами Іван Микитович Ткаченко, а допомагав йому бригадир Ісаєнко. Їх зусиллями в парку спорудили оранжереї і парники. Ткаченка репресували у 1937 році, а потім випустили на свободу. Він на роботу в парк не повернувся, але очолив розсадник на Карачунах. Під його керівництвом тут вирощували плодові і декоративні дерева для потреб всього Кривбасу.

Кривий Ріг у 1961 році, річка Інгулець. Фото А. Запарі

Війна принесла багато шкоди парку: для спорудження переправ вирубували дуби, паркові алеї перерізали танкові гусениці. У Комсомольському парку німці зрізали всі ясени, яких колись посадили майже 300.

У тридцятих роках і пізніше, в парку працювали квіткарка Марія Шевченко, ботанік Федір Кочерга, агроном Петро Кузин, садівник Шабаш.

Міст, що сполучав Гданцівський парк із парком імені Федора Мершавцева (нині зруйнований). Джерело: Андрій Косторенко для фейсбук-групи "Криворізька старовина"

У парку імені газети "Правда" спорудили естраду, літній театр, читальний та ігровий зали, великий танцювальний майданчик, фонтани з великим басейном.
 

У матеріалі використане цитування статті Віктора Сиволапа

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Відпочинок на березі Інгульця, 1910-ті роки

Вид на затоплені дореволюційні рудники Тарапаківського пласта (Пастуховські кар’єри), 1953 рік

Дореволюційні деталі з Гданцівського чавуноливарного заводу

Вхід у парк Мершавцева, 1950-т роки

Вид на Гданцівський пішохідний міст, фото другої половини 1950-х років

Відео на тему

Історія Південного газозбагачувального комбінату

Як Генгулець став Інгульцем?

Як змінилась Гданцівка у Кривому Розі | 1kr.ua

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

Проєкт Ігоря Рукавіцина «Заочна екскурсія». Парк Зимовського.

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Що відомо про селище Широке на Криворіжжі: довідка

Селище Широке — один із найстаріших населених пунктів історичного Криворіжжя, історія якого сягає козацької доби. Воно виникло як запорозький зимівник, пережило епоху військових поселень Російської імперії, революції, Голодомор, нацистську окупацію та післявоєнну відбудову. Що відомо про Широке та його місце в історії Криворіжжя — на history.1kr.ua

Той, хто знайшов Пектораль. Як легендарний археолог Борис Мозолевський пов'язаний з Кривим Рогом

21 червня о 14:30 Борис Мозолевський виявив пектораль, створену в середині IV століття до нашої ери. Цю знахідку одразу охрестили археологічним відкриттям століття.

Коли Кривий Ріг був Диким Полем: найцікавіші археологічні знахідки на Криворіжжі

Криворіжжя має давню історію заселення, адже з прадавніх часів через його територію проходили різні народи, а згодом край став важливою частиною козацької держави.