Історія Гданцівського парку
Обидва парки мали велику різноманітність цінних порід дерев і чагарників. Тепер де-юре обидва називаються парк імені Федора Мершавцева, але в народі досі той, що на правому березі, називають Гданцівським або ж і Комсомольським. Нині криворіжці гуляють вже реконструйованим парком.
Тут росла японська софора і червоний і болотний дуби, бальзамічні, пірамідальні тополі, американські і зелені ясена, липи, каштани,верби, акація, ільм, горобина, граби. З чагарників висаджували тамариксом, бузок, західну і східну туї, самшит. Влітку тут цвіли квіти, багаторічні, з безперервним цвітінням. Парки прикрашали клумби з килимових однорічних квітів.
Відповідав за будівництво і вів подальші роботи по догляду за рослинами Іван Микитович Ткаченко, а допомагав йому бригадир Ісаєнко. Їх зусиллями в парку спорудили оранжереї і парники. Ткаченка репресували у 1937 році, а потім випустили на свободу. Він на роботу в парк не повернувся, але очолив розсадник на Карачунах. Під його керівництвом тут вирощували плодові і декоративні дерева для потреб всього Кривбасу.
Кривий Ріг у 1961 році, річка Інгулець. Фото А. Запарі
Війна принесла багато шкоди парку: для спорудження переправ вирубували дуби, паркові алеї перерізали танкові гусениці. У Комсомольському парку німці зрізали всі ясени, яких колись посадили майже 300.
У тридцятих роках і пізніше, в парку працювали квіткарка Марія Шевченко, ботанік Федір Кочерга, агроном Петро Кузин, садівник Шабаш.
Міст, що сполучав Гданцівський парк із парком імені Федора Мершавцева (нині зруйнований). Джерело: Андрій Косторенко для фейсбук-групи "Криворізька старовина"
У парку імені газети "Правда" спорудили естраду, літній театр, читальний та ігровий зали, великий танцювальний майданчик, фонтани з великим басейном.
У матеріалі використане цитування статті Віктора Сиволапа
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів