Фотоательє, товариство взаємного кредиту: таємниці будинку Федоренка

Фотоательє, товариство взаємного кредиту: таємниці будинку Федоренка

У Кривому Розі є красива історична будівля, що закрита для відвідувачів. А 100 років тому тут велася активна діяльність: проходили фотосесії, давали кредити, торгували жіночими вбраннями та друкували книжки

Проспект Поштовий вже давно прокинувся, але на вулиці не людно - ранок п’ятниці. Пахне кавою, квітами і випічкою; хтось, поспішаючи, залишив на столику кав’ярні недопитий чай. Саме тут, на Поштовому, ми бачимо найгарніші будинки міста, деякі із них побудовані наприкінці XIX – на початку XX століття. Кожен із цих будинків – унікальний, адже будувався за індивідуальним планом, дотримуючись стилю свого часу. 

Дім, у якому ніхто не живе
Зі звичайної інформації іноді можна дістати деталь, що перевертає світ з ніг на голову. Таку думку має головний зберігач фондів криворізького історико-краєзнавчого музею Андрій Євгенійович Чубенко. 
Цей будинок єдиний, що зберігся в хорошому стані, — інші або зруйновані, або перебудовані, – говорить він, показуючи мені стару фотолистівку із підписом: 1912 рік.


Це – дім Федоренка. У Кривому Розі нумерація будинків з’явилась пізно, і в адресних довідниках, рекламних оголошеннях і телефонних списках тих років адреса частіше за все вказувалася за ім’ям власника. Сам власник дому там не жив, а здавав його в оренду.
Передивляючись сторінку Історичного путівника, бачу адресу – проспект Поштовий, 35. І, нарешті, розумію – повз цієї будівлі я проходила сотню разів! І чомусь завжди думала, що у давнину тут був банк.
 
Якою була дореволюційна архітектура?
Двоповерхова споруда із червоної цегли побудована на проспекті Поштовому у 1908 році за проєктом невідомого архітектора. Фасадна частина була декорована елементами, створеними за допомогою цегли різної форми і відтінків, а також прийомів їх кладки. Фасад першого поверху був рустований прямокутними фігурами (рустовка - в архітектурі облицювання зовнішніх стін будівлі чотирикутними, правильно і щільно складеним один до одного камінням, передня сторона яких залишена необтесаною). Над вікнами і дверима влаштований замковий камінь

План фасадної частини будинку Федоренка
фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою» 

Перший і другий поверхи розділені складним профільним карнизом, вікна верхнього прямокутні, що поверху закінчуються масивною зрізаною пірамідою. На другому поверсі розташовані 2 балкони. 


У центрі конструкції - аттик із датою «1908», ще два знаходилися всередині лівого і правого крила, покриваючи піддашки з ажурним візерунком. Їх малюнок повторювався на аркових воротах і на поруччях двох балконах.

Всередині приміщення раніше були чавунні сходи, вилиті у Санкт-Петербурзі (Росія). Наразі, зазначає історик Андрій Євгенійович, цих сходів у приміщенні немає, і сама будівля повністю закрита для відвідування. Чому – невідомо. Працівники музею кажуть, що: можливо, у власника (приватна особа, ім’я наразі не знають) змінилося ставлення до історичної пам’ятки міста (адже ще декілька років тому будівля здавалася в оренду різним магазинам).

Фото сходів 2012 року
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»
 

Кривий Ріг, коли ще не був довжиною в життя

100 років тому Кривим Рогом називалася зовсім невелика ділянка площею приблизно 5x6 квадратних кілометрів – від площі Визволення до Центрально-міського ринку та вулиці Свято-Миколаївської. Кривий Ріг довгий час був маловідомим і малоцікавим місцем. Все змінилося у 1787 році – тоді у поселенні геолог Михайло Ліванов зафіксував поклади залізної руди, і сюди почали масово приїздити зі всієї Російської імперії (у склад якої входила тоді Україна) для того, щоб заробити більше грошей, ніж у будь-якому іншому регіоні імперії. Понад століття тривала так звана «залізна лихоманка», людей приїздило багато, а житла не вистачало. 
У 1884 році у містечку запрацювала залізна дорога, тисячі людей продовжували приїздити сюди на заробітки, і, звичайно, часто лишалися тут жити. Вже у 1914 році Криворізький рудничний район із населенням понад 40 тисяч людей давав 75,3% всієї залізорудної сировини Російської імперії. Будівельний бум почався у 1910 році, і містечко прийняло новий вигляд: замість хаток-мазанок – одно- та двоповерхові кам’яні будинки.  Найвідомішою та найпопулярнішою вулицею у місті початку 20 століття була Поштова, що почала розбудовуватися з моменту заснування міста. Вулиця Поштова була місцем важливих зустрічей і світських прогулянок.

Поштово-телеграфна контора, 1912
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»
 
Модна фотостудія і банк у себе вдома
Саме тоді, у 1914 році, у будинку підприємця Федоренка орендував приміщення найпопулярніший криворізький фотограф того часу – Пінхас Ільїч Хадак. Окрім сімейних і портретних фото, особливу увагу він приділяв груповим знімкам, оформлених віньєтками. Саме у салон цього метра фотографії у будинку Федоренка приходили на фотосесії містяни і містянки, і 90% дореволюційних фото у Кривому Розі були зроблені його фотокамерою.

Пінхас Хадак, фото 1910-ті роки
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»

П. Хадак грає у шахи із сином Володимиром (будинок Федоренка)
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»

Діти Пінхаса Хадака
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»
Крім фотостудії у 1914 році у будинку Федоренка розташовувалися: типографія, склад дров і вугілля, майстерня жіночих вбрань, кабінети лікарів, магазини суконних, хутряних і мануфактурних товарів. На другому поверсі було Товариство взаємного кредиту – установа, що створювалась для людей, які були добре знайомі і довіряли один одному. Члени товариства робили свої внески і могли отримати кредит з однією умовою – сума його мала бути не вищою десятикратного розміру внеску в капітал Товариства. Членом правління цієї організації був власник будинку Антоній Федоренко.

Криворізьке товариство взаємного кредиту
Фото із «Історичного путівника вулицею Поштовою»
 

У дворі будинку на Поштовій вулиці знаходилися склади і господарські приміщення, конюшні, магазин взуття та лавка, де продавався кафель. 
У «нульових» та  роках 21 століття приміщення здавалося в оренду різним приватним установам, наразі звичайним мешканцям міста сюди потрапити неможливо – будівля закрита і знаходиться під охороною.
Працівники історико-краєзнавчого музею кажуть про те, що більшість пам’яток архітектури нашого міста або у занедбаному стані, або потребують реконструкції і пильного догляду. Багато дореволюційних будівель просто не були вчасно взяті під нагляд, тому зараз зруйновані, або повністю перебудовані. 
Навіть сьогодні проспект Поштовий залишається архітектурно найцікавішим місцем Кривого Рогу. Тож, якщо ви хочете зануритись в історичну атмосферу міста, приїжджайте сюди: завітайте у музей, театр, галерею, випийте кави у кав’ярні, адже навіть у кав’ярнях є путівник проспектом Поштовим – проспектом, яким гуляють криворізькі містяни і містянки вже понад два століття.

У статті використане цитування із книги Ігоря Рукавіцина "Історичний путівник проспектом Поштовий (1917-2017)"

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Вулиця Поштова (фото з книги І. Рукавіцина)

Проспект Поштовий. 80-ті роки XX століття

Робітники, 1899 рік

Рудник Червона Балка

Зруйнований центр міста (Нікопольсько-Криворізька наступальна операція)

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Довгинцеве СТАРІ ФОТО

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Рудничне (Доміки)

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Проспект Поштовий (Карла Маркса) СТАРІ ФОТО КІНОХРОНІКА

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

14-10-2022 13:10

Завжди прогулюючись пр.Поштовим звертаю увагу на цей будинок. Дякую за матеріал, цікаво було дізнатись його історію!

відповісти

Вас може зацікавити

Адміністративний устав міста у XIX столітті

Територіальне розташування Кривого Рогу у Херсонському повіті Херсонської губернії передбачало підлеглість усіх місцевих структур відповідним губернським і повітовим адміністративним органам. 

Сергій Колачевський — найвідоміший криворізький рудопромисловець XIX - початку XX століття

Колачевського знають як лікаря, у Санкт-Петербурзі - як мецената, а у Кривому Розі - як рудопромисловця. Багато в чому він був новатором, а свої багатомільйонні статки заповів на благодійність. Деякі криворіжці порівнюють його з Альфредом Нобелем

Криворізький метротрам — унікальне явище в Україні

Лінії криворізького метротраму збудовано за стандартами метрополітену, але вагони метро не використовуються, замість них - вагони трамваїв. Директор криворізького КП “Швидкісний трамвай” (1989 - 2011) Микола Бабкін розповів редакції “Першого Криворізького” історію розвитку цього підприємства. Запуск швидкісного, будівництво рельс за чеською технологією, оновлення рухливого складу КП та інші історичні факти у матеріалі