Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Криворізька велика хоральна синагога — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році

Синагога розташовувалася на розі вулиць Синагогальної (раніше — Каунаська) та Миколаївської (нині це Свято-Миколаївська вулиця, до декомунізації — Леніна ). Будівництво синагоги збіглося з бурхливим розвитком міста, і відбулося після скасування заборони будувати двоповерхові будинки у 1850 році. 

Вартість будівництва: приблизно 300 тисяч рублів сріблом (фасад) та 200 тисяч — оздоблення. Ці кошти збирала уся громада міста. Внутрішнє оздоблення синагоги було дуже величне й багате.

Банева споруда була збудована у стилі пізнього бароко. Вулицю, повз яку проходила синагога, почали називати «Шигл-гас». Популярним став місцевий хор. Синагога стала центром єврейського культурного та соціального життя. 

22 квітня 1928 року Головна хоральна синагога була трансформована в Будинок єврейської культури. Тут проводилися вечори-зустрічі з діячами єврейської культури, виступали колективи художньої самодіяльності, демонстрували фільми. При закладі діяв відомий єврейський драматичний гурток.

У 1936 році будівля колишньої синагоги була передана Криворізькому аероклубу.

Окупаційна нацистська влада 13—14 жовтня 1941 року оголосила про збір єврейського населення біля руїн синагоги. Ці події відомі як «Чорногорська трагедія».

Після війни будівля синагоги була зруйнована. На її фундаменті нині стоїть житловий будинок № 3.

Синагогальна вулиця стала Спортивною, а згодом — Каунаською. До 1941 року продовжувала функціонувати Мала синагога, що розташовувалася поруч.

Джерело: Вера Рослікова для Криворізької старовини

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Велика Хоральна синагога

Відновлений житловий будинок на вул. Свято-Миколаївська, 1947 рік

Монтаж похилої галереї, 1947 рік

Стругальник механічного цеху, 1949 рік

Група гірняків копальні «Інгулець», 1946 рік

Відео на тему

«П'ятирічку – за чотири роки. Рекорд Якова Трояна», 1948 рік

«Відвантаження руди — важлива справа на шахті», 1940 рік

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Вони вбили всіх євреїв у моєму селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Хто такий Кость Пестушко в історії Криворіжжя: лекція про Головного отамана Холодного Яру

Сьогодні ми згадаємо ті часи, у які найкращою мелодією був передзвін шабель і крик козацької переможної лави, а саме: про повстання літа — осені 1920 року, коли український народ піднявся проти своїх поневолювачів. Очолив це повстання один зі славних отаманів козацького краю — Кость Пестушко.

Історія життя композиторки, що створила гімн Кривого Рогу

У 2022 році криворізькому гімну “Кривий Ріг - моє місто” виповнилося 22 роки. Авторкою музики цього твору стала Ірина Вікторівна Шевченко

Документи та спогади криворізької вчительки З. П. Піддубної

Зоя Піддубна-Желєзнова — одна з найвідоміших учительок Кривого Рогу, яка присвятила життя педагогічній справі. Документи та особисті спогади, що зберігаються у фондах Криворізького історико-краєзнавчого музею, дозволяють відтворити її життєвий шлях: навчання у Криворізькому педагогічному інституті, перерване Другою світовою війною, а також становлення як педагога. Попри диплом викладача природознавства й хімії, завдяки ґрунтовній підготовці та багаторічному захопленню німецькою мовою вона стала однією з найкращих учительок німецької мови міста, залишивши помітний слід в історії криворізької освіти. Авторка статті: Ірина Стеблина