Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Криворізька велика хоральна синагога — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році

Синагога розташовувалася на розі вулиць Синагогальної (раніше — Каунаська) та Миколаївської (нині це Свято-Миколаївська вулиця, до декомунізації — Леніна ). Будівництво синагоги збіглося з бурхливим розвитком міста, і відбулося після скасування заборони будувати двоповерхові будинки у 1850 році. 

Вартість будівництва: приблизно 300 тисяч рублів сріблом (фасад) та 200 тисяч — оздоблення. Ці кошти збирала уся громада міста. Внутрішнє оздоблення синагоги було дуже величне й багате.

Банева споруда була збудована у стилі пізнього бароко. Вулицю, повз яку проходила синагога, почали називати «Шигл-гас». Популярним став місцевий хор. Синагога стала центром єврейського культурного та соціального життя. 

22 квітня 1928 року Головна хоральна синагога була трансформована в Будинок єврейської культури. Тут проводилися вечори-зустрічі з діячами єврейської культури, виступали колективи художньої самодіяльності, демонстрували фільми. При закладі діяв відомий єврейський драматичний гурток.

У 1936 році будівля колишньої синагоги була передана Криворізькому аероклубу.

Окупаційна нацистська влада 13—14 жовтня 1941 року оголосила про збір єврейського населення біля руїн синагоги. Ці події відомі як «Чорногорська трагедія».

Після війни будівля синагоги була зруйнована. На її фундаменті нині стоїть житловий будинок № 3.

Синагогальна вулиця стала Спортивною, а згодом — Каунаською. До 1941 року продовжувала функціонувати Мала синагога, що розташовувалася поруч.

Джерело: Вера Рослікова для Криворізької старовини

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Спорудження будинків для шахтарів ,1948 рік

Вхід до клубу, 1947 рік

Педагогічний інститут, 1941 рік

Президія 6-го зльоту «стахановців», 1948 рік

«Дзвін» № 14, неділя, 2 листопада 1941 рік. ОТАМАН СТЕПОВИЙ

Відео на тему

«Відвантаження руди — важлива справа на шахті», 1940 рік

Концтабори і вбивства євреїв під час окупації | 1kr.ua

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Шахта імені Орджонікідзе (Колачевського), 1946 рік

Вони вбили всіх євреїв у моєму селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Театр Шевченка у роки Другої світової війни

Як театр працював без костюмів і декорацій і які вистави ставили під час війни

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Криворізькі стіни — як полотна: інтерв’ю з художницею, яка створює мурали

Мурали «Герої Небесної Сотні», «Борис Джонсон», «Архангел Михаїл, що захищає наших військових» — мова міста. У Кривому Розі мурали з’являються все частіше, й за багатьма з них стоїть талановита художниця Анастасія Щербак.