Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Криворізька велика хоральна синагога — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році

Синагога розташовувалася на розі вулиць Синагогальної (раніше — Каунаська) та Миколаївської (нині це Свято-Миколаївська вулиця, до декомунізації — Леніна ). Будівництво синагоги збіглося з бурхливим розвитком міста, і відбулося після скасування заборони будувати двоповерхові будинки у 1850 році. 

Вартість будівництва: приблизно 300 тисяч рублів сріблом (фасад) та 200 тисяч — оздоблення. Ці кошти збирала уся громада міста. Внутрішнє оздоблення синагоги було дуже величне й багате.

Банева споруда була збудована у стилі пізнього бароко. Вулицю, повз яку проходила синагога, почали називати «Шигл-гас». Популярним став місцевий хор. Синагога стала центром єврейського культурного та соціального життя. 

22 квітня 1928 року Головна хоральна синагога була трансформована в Будинок єврейської культури. Тут проводилися вечори-зустрічі з діячами єврейської культури, виступали колективи художньої самодіяльності, демонстрували фільми. При закладі діяв відомий єврейський драматичний гурток.

У 1936 році будівля колишньої синагоги була передана Криворізькому аероклубу.

Окупаційна нацистська влада 13—14 жовтня 1941 року оголосила про збір єврейського населення біля руїн синагоги. Ці події відомі як «Чорногорська трагедія».

Після війни будівля синагоги була зруйнована. На її фундаменті нині стоїть житловий будинок № 3.

Синагогальна вулиця стала Спортивною, а згодом — Каунаською. До 1941 року продовжувала функціонувати Мала синагога, що розташовувалася поруч.

Джерело: Вера Рослікова для Криворізької старовини

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Свято-Миколаївська вулиця (до 2016 — вулиця Леніна)

Піонери Криворізької спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для глухих дітей, 1948 рік

Бібліотека Соцміста, 1936 рік

Газета «Известия», 20 вересня, 1945 рік

Комсомольці залізничного цеху КМК, 1936 рік

Відео на тему

Вони вбили всіх євреїв у моєму селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

«Відвантаження руди — важлива справа на шахті», 1940 рік

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Шахта імені Орджонікідзе (Колачевського), 1946 рік

«П'ятирічку – за чотири роки. Рекорд Якова Трояна», 1948 рік

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Архівні документи про перебування на території Криворіжжя військовополонених-українців Австро-Угорської армії

Стаття присвячена малодослідженій темі використання праці військовополонених австро-угорської армії на Криворіжжі в роки Першої світової війни. На основі архівних документів висвітлюються умови їхнього перебування в регіоні, діяльність українських військовополонених, їхні звернення до Української Центральної Ради та роль у суспільному житті Криворіжжя. Автор статті: Андрій Тарасов

Журнал «Кривбас» в рубриках та іменах (1931–1933 рр.)

Журнал «Кривбас» — перший літературно-художній щомісячник Криворіжжя, що виходив у 1931–1933 роках. Видання об'єднувало місцевих письменників, поетів, журналістів і художників, публікувало прозу, поезію, драматургію, літературну критику та матеріали про життя індустріального Кривбасу. Авторка статті: Лариса Дояр

Варіації легенди про Рудану і зіставлення їх із першоджерелами

Образ Рудани, який сьогодні сприймається як давній символ Криворіжжя, насправді має цілком конкретне літературне походження. Авторка статті: Ольга Гончар