Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Велика хоральна синагога у Кривому Розі

Криворізька велика хоральна синагога — двоповерхова мурована будівля, збудована у 1899 році

Синагога розташовувалася на розі вулиць Синагогальної (раніше — Каунаська) та Миколаївської (нині це Свято-Миколаївська вулиця, до декомунізації — Леніна ). Будівництво синагоги збіглося з бурхливим розвитком міста, і відбулося після скасування заборони будувати двоповерхові будинки у 1850 році. 

Вартість будівництва: приблизно 300 тисяч рублів сріблом (фасад) та 200 тисяч — оздоблення. Ці кошти збирала уся громада міста. Внутрішнє оздоблення синагоги було дуже величне й багате.

Банева споруда була збудована у стилі пізнього бароко. Вулицю, повз яку проходила синагога, почали називати «Шигл-гас». Популярним став місцевий хор. Синагога стала центром єврейського культурного та соціального життя. 

22 квітня 1928 року Головна хоральна синагога була трансформована в Будинок єврейської культури. Тут проводилися вечори-зустрічі з діячами єврейської культури, виступали колективи художньої самодіяльності, демонстрували фільми. При закладі діяв відомий єврейський драматичний гурток.

У 1936 році будівля колишньої синагоги була передана Криворізькому аероклубу.

Окупаційна нацистська влада 13—14 жовтня 1941 року оголосила про збір єврейського населення біля руїн синагоги. Ці події відомі як «Чорногорська трагедія».

Після війни будівля синагоги була зруйнована. На її фундаменті нині стоїть житловий будинок № 3.

Синагогальна вулиця стала Спортивною, а згодом — Каунаською. До 1941 року продовжувала функціонувати Мала синагога, що розташовувалася поруч.

Джерело: Вера Рослікова для Криворізької старовини

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Палац культури шахтарів рудні ім. К.Лібкнехта (Саксаганский район), 1948-й рік

Монтаж похилої галереї, 1947 рік

Двоквартирний житловий будинок № 16 в селищі ШУ ім. Рози Люксембург, 1949-й рік

Парк металургійного заводу (нині парк ім.Б.Хмельницького) у 1941 рік

Новопрокатний цех Криворізького заводу, 1944 рік

Відео на тему

«П'ятирічку – за чотири роки. Рекорд Якова Трояна», 1948 рік

«Втрачений ілюзіон. Частина 1 | Кривий Ріг» («Утраченный иллюзион. Часть 1 | Кривой Рог»)

Вони вбили всіх євреїв у моєму селі, — сторічна жителька Кривого Рогу про Голокост

Як змінилась вулиця Героїв АТО у Кривому Розі? | 1kr.ua

Нікопольсько-Криворізька операція, 2-а серія: "Голокост"

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Звідки походить назва Кривий Ріг і чому Саксагань сховали під землею: історія Галковського рудника

У Кривому Розі є місце, де річку фактично прибрали з карти. У Саксаганському районі, на території старого Галковського рудника, частину річки Саксагань сховали під землю. Але історія цієї території — не лише про промисловість: саме тут, за однією з версій, могла виникнути назва Кривий Ріг. Журналісти «Першого Криворізького» відвідали велику територію колишнього рудника Галковського (у радянські часи — рудника імені Кірова) і спробували розібратись у версії походження назви міста, яке виросло з червоного заліза й старих меандрів річки.

Де у Кривому Розі розташовувались банки: історія найстаріших банківських установ

Перший банк у Кривому Розі відкрилося у 1901 році. У 1926 році у місті вже працювало 5 банків і декілька кредитних установах

Юрій Сич: криворізький архітектор і митець

Юрій Петрович Сич - криворізький архітектор, графік, дизайнер, художник.