Професійних фотографів, які робили до 1917 року робили світлини для містян, можна було зустріти у таких закладах: “Центральна фотографія С. А. Каца”, “Фотографія Ш.Я. Підгаєцького”, “Універсальна фотографія П.І. Ходака”, “Художня фотографія М.М. Лисовецького”, “Фотографія Дубсона і Файнштейна”, “Фотографія Б.З. Бергункер”, “Фотография Я. Витлина” і “Фотоательє Рембрандъ”.

Фотографи розміщали свої майстерні переважно в центрі містечка на вулиці Поштова. З 90-х років XIX століття зйомка у фотоательє, завдяки своїй доступності, ставала дуже популярною розвагою у середніх за достатком шарів населення. Фотографувались усі: діти, дорослі, містяни, селяни, робітники рудників, військові.
Частіше за все зустрічались видані місцевими фотографами портретні і кабінетні фотографії, а також художні салонні фотографії жителів містечка Кривий Ріг, які виконувались на спеціальних картонних паспарту (аркуш із тонкого картону чи щільного паперу) з відтиском і найменування фотографії, а також на фотопапері з розграфленою адресною стороною. Фотографії були різноманітні: індивідуальні, сімейні, групові, жанрові. Можна було зустріти і групові фото робітників рудників і промислових підприємств.
З часом містяни стали заводити фотоальбоми. Було модно збирати фотографії і листівки “за темами”. Разом зі змістом фотографій змінювалась і їхня форма. Виникали нові стандарти фотопортретів, вони клеїлись на цупкий картон, який прикрашали. Бланки давали фотографії витончений вигляд і слугували для її збереження.
Виготовлення фото наприкінці XIX століття було мистецтвом декількох майстрів: фотографа, літографа і художника. Для захисту від вицвітання і забруднення бланки СНАБЖАЛИ “фартуком” або “етикетом” - листом тонкого паперу, іноді з рекламним текстом фірми, який приклеювався зверху до зворотньої сторони і перекидувався на лицеву.
XIX століття — це час, коли фотографії робили способом використання сухих желатинових пластин. Криворізькі фотографічні заклади використовували вітчизняні, а також більш якісні іноземні пластини марок “Електра Експрес” фабрики Р. Келер и К, “Перемога” Е. Занковської та інших.
Обладнання для фотографа було громіздким і важким, якість знімків залежала від багатьох факторів: погоди, якості пластин і терпіння тих, хто фотографувався: їм доводилось довгий час залишатись нерухомими перед об’єктивом фотоапарата. Фотограф використовував при зйомці спеціальні желатинові пластини, з яких зображення вже у лабораторії переносилось на папір.
Відкрити студії у містечку було дорогим задоволенням - вартість однієї лише стаціонарної камери варіювалась від 300 до 1100 рублів, а треба ще було купити обладнання і матеріали.
З найбільш ранніх фотографій жителів містечка Кривий Ріг зустрічаються роботи Симхи А. Каца. Його фото зустрічались до 20-х років XX століття.

Фото Сімхи Каца
Найвідомішими фотографами були Пінхас Ходак і Шмуель Підгаєцький.

Фото Пінхаса Ходака

Фото Шмуеля Підгаєцького
В матеріалі використане цитування з книги Ігоря Рукавіцина "Історичний путівник проспектом Поштовий (1917-2017)", а також фото з фейсбук-групи "Криворізька старовина"
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
19-05-2025 10:55
Валерия БаланСоцмісто — серце Металургійного району: довідка з історії Криворіжжя
Соцмісто — житловий масив, розташований у центральній частині колишнього Дзержинського, а нині Металургійного району Кривого Рогу.
19-10-2025 08:00
Марія ПунтусСтара водокачка, тунель, чавуноливарний завод: найцікавіші локації Гданцівки в Кривому Розі
Гданцівка — один із найстаріших і найцікавіших житлових масивів Кривого Рогу, її історія нерозривно пов’язана з індустріальним розвитком регіону. Формування масиву починається наприкінці XIX століття, коли тут було зведено Гданцівський чавуноливарний завод, який став потужним каталізатором для розквіту всієї місцевості.
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити