Кирило Ровда: криворізький педінститут, література, репресії

Кирило Ровда: криворізький педінститут, література, репресії

У 2023 році виповнюється 118 років з дня народження Кирила Ровди — літературознавця і доктора філологічних наук

Історик англійської літератури і літературознавець Кирило Ровда володів англійською, французькою, німецькою, українською, болгарською, російською, польською та чеською мовами. 

Кирило Ровда народився 27 лютого 1905 року у Кривому Розі, який тоді входив до Херсонської губернії у складі Російської імперії. Кирило народився у сім'ї литовців роду Ровдасі. Родина наприкінці XIX століття переїхала жити до Кривого Рогу.

Жив та працював на Дубовій Балці, закінчив початкову школу на Вечірньому Куті у Кривому Розі.

У 1915 році родина Ровд переселена до Томська. Працював на Кольчугінському руднику, член Революційного комуністичного союзу молоді рудника. Один з організаторів Соціалістичного союзу робітничої молоді в Кольчугиному (1917—1918 роках), потім — комсомольських, партійних та радянських органів влади у Томській губернії. Член РКП(б) із 1920 року.

З 1925 року працював літературним консультантом у газеті «Ленінградська правда». З 1927 року навчався у Ленінградському історико-філологічному інституті. У 1931 році закінчив Інститут червоної професури, в 1935 — Інституті російської літератури (Пушкінський Дім) Акамедії Наук СРСР в Ленінграді.

З 1933 працював аспірантом Інституту літератури Акамедії Наук СРСР під керівництвом академіка А.В.Луначарського, а після його смерті – професора В.К.Мюллера. Кирило Ровда — кандидат літературознавства з 1935 році, доцент. У 1935 році зарахований докторантом Академії Наук та призначений ученим секретарем Інституту літератури АН СРСР.

З 1935 до 1937 року читав курс зарубіжної літератури в Інституті іноземного туризму в Ленінграді.

Кирила Ровду репресували. 

В його автобіографії, яка зберігається в архіві Криворізького Державного Педагогічного Університету імені Володимира Винниченка:

У 1936 році був виключений з партії за звинуваченням у зв'язках з ворогами народу (був членом парткому Академії Наук СРСР), знятий з роботи, відрахований з докторантури і в 1937 році , в адміністративному порядку висланий до Кзил-Орди (Казахстан), де спочатку працював не за фахом (Бухгалтером в психіатричної колонії)”.

Після звільнення Кирило Ровда викладав у Кзил-Ординському (1944-1947 роки) та Криворізькому (1947-1955 роки) педагогічних інститутах. З 1955 по 1959  роки працював у Кіровоградському державному педагогічному інституті. Після реабілітації у 1959 році повернувся в Ленінград на колишнє місце роботи. Став одним із найповажніших ленінградських професорів, шекспірознавцем, знавцем історії російсько-чеських літературних зв’язків. 

Кирило Ровда помер у віці 90 років у листопаді 1995 року. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Дореволюційна водокачка залізничної станції "Вечірній Кут"

Вечірній Кут, залізниця

Залізний рудник

Залізнична станція "Вечірній Кут", 1893

Вечірній Кут, колії

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Історія села Лозуватка Криворізького району

Лозуватка – село, яка знаходиться за 18 кілометрів від Кривого Рогу

Без води, без заводів, але з театрами - як жили криворіжці під час окупації у 1941-1944 роках

Кривий Ріг був окупований німецькими військами 30 місяців — із 15 серпня 1941 року до кінця лютого 1944 року. У цей час криворіжці мали проблеми з водо- та електропостачанням, вивчали в школах німецьку мову (а спершу навіть «Заповіт» Шевченка), відновлювали знищені заводи, грали товариські футбольні матчі з румунськими, угорськими й німецькими вояками. Як змінилося місто, у якому на початок 1941 року проживали трохи більше 200 тисяч людей, і як німці керували життям місцевого населення — на history.1kr.ua

Історія Криворізького ботанічного саду

Криворізький ботанічний сад — доволі молода установа, але має надзвичайно багату колекцію рідкісних рослин, серед них близько двохсот видів лікарських рослин і майже тисяча квіткових