Історія Криворізького ботанічного саду

Історія Криворізького ботанічного саду

Криворізький ботанічний сад — доволі молода установа, але має надзвичайно багату колекцію рідкісних рослин, серед них близько двохсот видів лікарських рослин і майже тисяча квіткових

У матеріалі використане цитування з документів, наданих Криворізьким ботанічним садом, фрагменти зі статті про ботсад із сайту itinery.com.ua, фрагменти з книги А. Ю. Мазур, В.В. Кучеревського, М.О. Баранця «Криворізький ботанічний сад», а також фото з фейсбук-групи «Криворізька старовина» і фото 1kr.ua

Історія створення


Криворізький ботанічний сад — об'єкт природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, а дендрарій визнаний національним надбанням України
Перші рослини криворізький ботсад отримав ще у 1975 році від Донецького ботанічного саду. Ці рослини зберігались у шкільних теплицях. Коли побудували оранжереї, рослини склали основу комплексу тропічних і субтропічних рослин. 
Ініціатором заснування ботанічного саду на Криворіжжі став професор Євген Кондратюк. Перше відкриття ботсаду відбулось у 1989 році, тоді він діяв як відділення Донецького ботанічного саду. А вже у 1992 році Криворізький ботанічний сад став самостійною установою Національної Академії Наук.


Що можна побачити у ботанічному саду


На початку тут квітнуть понад 50 видів бузку, магнолії і сакури. Тут зустрічаються як маки, бузок і тюльпани, так і білий катран, карликові півники, весняний горицвіт і золотий горицвіт. Протягом всього року у ботсаду працює оранжерея і теплиці з різноманітними рослинами. 


Криворізький ботсад називає своєю гордістю колекційний фонд дерев і кущів, який розміщений на площі понад 22 гектари і віднесений до національного надбання. В експозиціях дендропарку представлено понад 647 видів, 73 різновидності, 33 форми та 104 сорти деревних рослин з різних куточків світу. 


Рослини із країн Східної та Центральної Азії: гінкго дволопатеве, горіх маньчжурський, секуринега кущиста, бархат амурський, будлея Давидова, софора японська.


З Центрального Китаю у саду зростають: барбарис Юліана, евкомія в'язолиста, бузок пекінський. 


З дендрофлори європейського континенту в саду представлені: дуб черешчатий, береза повисла, клен звичайний, липа серцелиста.


З Північної Америки тут є: ялина колюча, дуб червоний, береза паперова, горіх чорний, бундук дводомний.


У ботсаду понад 600 видів деревних і чагарникових видів рослин, серед яких можна знайти 120 різних сортів. Тут можна побачити понад 60 видів рослин, занесених до Червоної книги України, які знаходяться під охороною Всесвітнього та Європейського червоних списків.

Фонд деревно-чагарникових рослин розташований у дендрарії Криворізького ботанічного саду НАН України на території 22 гектари. Територія дендрарію розбита на 30 кварталів, у 18-ти з них розташовані експозиції представників основних родин і родів деревних та чагарникових рослин. 

Можна побачити такі рослини: сирінгарій, розарій, сад магнолій, сад таволг, сад садових жасминів, сад безперервного цвітіння, кам’яна гірка, гравійний сад. 

Зараз колекційний фонд деревних рослин Криворізького ботанічного саду НАН України нараховує 720 видів, 31 підвид, 24 різновиди, 421 культивар,  1 міжродовий гібрид – усього 1197 таксонів, які належать до 56 родин та 155 родів.


Наукова діяльність


Співробітники ботанічного саду розробили рекомендації до створення стійких до промислового забруднення квітково-декоративних композицій. Для озеленення проммайданчиків гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу співробітники ботсаду рекомендували 54 види та понад 100 сортів квітково-декоративних рослин. 


У Криворізькому ботсаду вивчають флористичні знахідки, документують нові для науки знахідки і зберігають унікальні гербарні зразки. Тут проводять генетично селекційне вдосконалення рідкісних декоративних культур. Працівники ботанічного саду Кривого Рогу співпрацюють як з українськими науковими установами, так і з закордонними. Серед них: Інститут лісової ботаніки і  деревних рослин університету міста Фрейбург в Німеччині, університет штату Техас і університет штату Чикаго в США.


Криворізький ботанічний сад НАН України є членом Відділення Міжнародної Ради Ботанічних Садів з Охорони Рослин (ВМРБСОР) і підтримує зв’язки з 80 ботанічними садами з 34 країн світу, щоб поповнювати колекції, що становлять Національне надбання, для подальшого збагачення та збереження біологічного різноманіття регіону. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахта Тернівська (до декомунізації — імені Леніна)

Восход, ПівнГЗК, 1975 рік

Перед будівлею міськвиконкому. 1975 рік

Магазин «Кулінарія», Проспект Миру, 1975 рік.

Третій мікрорайон житлового масиву ім. Кірова(мкрн. Сонячний), 1975 рік.

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Даманський | СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Мистецький та науковий шлях Володимира Томашевського

У 2021 році завідувач кафедри, доктор педагогічних наук, доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, член Національної спілки художників України та Національної спілки дизайнерів України Володимир Володимирович Томашевський раптово пішов із життя. Йому було 52 роки

Євромайдан у Кривому Розі: спогади до Дня Гідності та Свободи

«Студенти за європейську інтеграцію», «Кривий Ріг - за європейський вибір», «Зека - геть»: так звучав Кривий Ріг 29 листопада 2013 року. До цього у місті пройшло ще декілька мітингів

Місце, де зупинився час: історія Олександрівського рудника (ім. Рози Люксембург) у Кривому Розі

Рудник Олександрівський, заснований наприкінці XIX століття на території сучасного Тернівського району Кривого Рогу, у радянські часи мав ім’я Рози Люксембург і колись був центром місцевого життя. На звичайнісінькій на перший погляд вулиці Добросусідській по цей день зберігся будинок головного інженера, який загинув на Соловках. Неподалік шахти «Козацька» колись були велика школа №37, зелений парк із фонтаном і скульптурами, а на місце старої церкви й досі приходять молитись люди. Історія рудника, мікрорайону й до чого тут чаша Фаберже — про все читайте в матеріалі «Першого Криворізького».