Про юних підпільників школи №15 Кривого Рогу

Про юних підпільників школи №15 Кривого Рогу

З 15 серпня 1941-го року Кривий Ріг був окупований німцями. Майже одразу тут виникла підпільна комсомольсько-молодіжна організація юнака на ім'я Микола Решетняк

Шістнадцятирічний комсомолець організував групу зі своїх шкільних друзів. Юнаки слухали по радіо інформацію з фронтів і поширювали її написанням і розклеюванням листівок. Вони виводили з ладу німецькі рації та готувалася до збройного повстання.

У школі Решетняк та Жовтуха були радіоаматорами, відвідували шкільний осоавіахімівський радіогурток, після початку підпільної діяльності їм стали у нагоді отримані знання. Восени 1942 року хлопцями був зібраний перший триламповий радіоприймач, на який вони почали приймати зведення Радінформбюро, переписували їх від руки і розклеювали містом. Група почала замислюватися про свою друкарню. Микола Ходич виявив напівзруйнований вагон із друкарським обладнанням, що стояв у залізничному відстійнику. Вночі Решетняк і Ходич пробралися до вагона і взяли все необхідне,  у підпільників була примітивна друкарня, яку поставили на квартирі Решетняка. Почався регулярний випуск антифашистських листівок із закликами до населення до боротьби проти німецьких загарбників. Перша листівка була із попередженням поліцейських про неминучу відповідальність за звіряче ставлення та утиск гірників.

Щоб убезпечити себе від відправки на примусові роботи до Німеччини, спочатку комсомольці пішли працювати до аграрної школи, потім надійшли працювати до радіомайстерень німецької групи військ «Південь», так званого парку зв'язку армійської групи, на території заводу «Криворіжсталь». Можливостей шкодити ворогам стало більше. Хлопці працювали у ремонтному цеху, а дівчата у телефонному відділенні, яке було у сусідньому бараку. Начинки рацій піддавалися впливу соляної кислоти і виходили з ладу вже на фронті.

Готуючись до збройного повстання, підпільники закликали населення братися за зброю. З записки Миколи Решетняка товаришам:
Ми вже чимало допомагали Червоній армії листівками. Наразі нам необхідно намітити план подальшої роботи.

1. Ми маємо збільшити свою організацію... придбати зброю. Ми знаємо, настане час, коли фашисти тікатимуть з України, і ми маємо бути напоготові.

2. Встановити зв'язки з партизанами Чорного лісу та допомагати їм зброєю.

3. Виявити, де знаходяться склади зі зброєю та гранатами. Патронів у нас уже достатньо. Нашу базу зброї залишити там, де вона є.
— Микола Миколаєнко «На лінії вогню» (зі збірки «Нам не забути вас, хлопці!»)

Імена юних підпільників: Микола Решетняк, Груня Романова, Олексій Щербак, Микола Ходіч, Анатолій Жовтуха, Люба Малорай, Михайло Демченко. Підпільники були жорстоко покарані окупантами. Їх розстріляли 17 вересня 1943 року. 

Дивіться у відео

Зрадником виявився Михайло Демченко. Після вироку Микола Решетняк написав листа рідним:
Здрастуйте, тату, мамо, Лідо, Васю! 17 вересня о 6 годині ранку я буду розстріляний. Прошу без хвилювання перенести мою смерть. Передавайте мій останній привіт усім рідним та знайомим. Цілую вас усіх міцно. Прощайте. Ваш син М. Решетняк.
- Тронько П. Т. Безсмертя юних (з історії боротьби комсомольського підпілля України проти гітлерівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни) / П. Т. Тронько. - М.: Молода гвардія, 1958.
Вранці 17 вересня 1943 року засуджених привезли до місця розстрілу. Після того, тіла розстріляних комсомольців поліцаї завантажили на підводи і повезли на звалище за криворізьким цвинтарем, де були вириті ями. Груня Романова була тяжко поранена і її, ще живу, закопали разом із вбитими товаришами.

Коли у лютому 1944 року Кривий Ріг звільнили, останки розстріляних підпільників перепоховали у парку, який назвали Комсомольським (нині - Гданцівський). Над братською могилою встановлено пам'ятник роботи Олександра Васякіна – скульптурна композиція п'яти комсомольців у момент розстрілу.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Річка Інгулець вже виходила з берегів

Вхід у парк Мершавцева, 1950-т роки

Гданцівка, 1891 рік

Братська могила загиблих воїнів

Криворізький завод гірничого обладнання «Комуніст»

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Гданцівка СТАРІ ФОТО

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Мистецький та науковий шлях Володимира Томашевського

У 2021 році завідувач кафедри, доктор педагогічних наук, доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, член Національної спілки художників України та Національної спілки дизайнерів України Володимир Володимирович Томашевський раптово пішов із життя. Йому було 52 роки

Як Кривий Ріг виглядав у повоєнні 1950-ті роки

Окупація, важкі бої за місто, погіршення економічного становища наклали відбиток на життя Кривого Рогу та його мешканців

Геолог, фотограф й інтелігент: Едуард Фукс

Едуард Фукс за своє життя був декілька разів репресований і зрештою помер від протестного голодування. Саме він одним із перших описав масштаби залягання руди під Кривим Рогом, був автором геологічної карти Криворізького басейну.