Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив: криворізькі шахтарські прислівʼя

Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив: криворізькі шахтарські прислівʼя

У матеріалі ви знайдете шахтарські прислів'я, зібрані за тематичними добірками.

Прислівʼя — різновид усної народної творчості, що закарбовує і відображає ставлення людей до до певних ситуацій чи суспільних явищ. 

Пропоную тематичні добірки питомо криворізьких шахтарських прислівʼїв, які проллють світло на хід думок наших предків. У матеріалі ви знайдете тези про Бога, пристрасть до алкоголю як способу відволіктися від важких робочих буднів, нечесну оплату праці та упереджене ставлення до гірняків та інші.

У статті наведені матеріали з книжки Олександра Мельника та Олександра Степаненка «Історичний фольклор Криворіжжя», Кривий Ріг, 2001 рік.

Для обкладинки використано фото криворізьких шахтарів, опубліковане у фейсбук-групі «Криворізька старовина»

Про Бога і віру

  • Батько добрий до дітей, а Бог до людей.

  • Бога не гніви, а чорта не дражни.

  • Дав Бог душу, дасть і розум.

  • Бог то Бог, та й сам не будь плох!

  • Дав Бог діти, дасть Бог і на дітей.

  • На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька.

  • Нам, грішним, і в шахті вітер стрічний.

  • Добрий був підрядчик: наш до Великодня купить штани і сорочку, а на Великдень здере за горілку і ті, що не купував.

  • Багатому й чорт дітей колише, а бідному й жінка не хоче.

  • Піст - не міст, обʼїхати можна.

  • Прийшов Спас — держи рукавички про запас.

  • У Пилипівку ніч, як море — не виспиш і не вилежиш її.

  • Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

  • Скує Кузьма-Демʼян — до весни не розкувати.

  • 3 Федора Студита — стає холодно й сердито.

  • Як прийшла Покрова, так і жінка здорова.

  • На Юрія роса, не треба коням і вівса.

Про алкоголь

  • Без горілки ми святі.

  • Коли не пʼє, то не шахтар.

  • Більше пий — дурнішим будеш.

  • Горілка розуму не дасть, ще й останній забере.

  • А по цій мові та й будьмо здорові!

  • Шахтьор би випив на полтину, та немає й алтину.

  • Із цього пива та й не буде дива.

  • Хоч гірке, аби іще.

  • Чоловік не скотина, більше відра не випʼє.

  • Від роботи відро поту, а з горілки в голові дірки.

  • Шахтарська сходка — багатим водка.

  • Гірник гроші всі пропив, а сам і злякався, тому жінці розказав, що в карти програвся.

Про шахтарське життя

  • Раніше, було, працювали так: з дверей та в шахту, а із шахти та знов у двері, інколи пересадка в пивній.

  • Підрядчик під Великдень старався напоїть, а після Великодня — доїть

  • На шахтарську спину смерті та обвали, а буржуї собі гроші до кишені

  • Жити гірнику важко та дорого, а вмирати легко та ще й дорожче.

  • У гірника руки дрижать від роботи, а в прикажчика від жадності.

  • Було, полізе чоловік у забой, а ти сидиш та думаєш, чи вернеться домой.

  • Грамотій — не шахтар.

  • Горе пили, горе й їли, горем постеляли, горем укривались.

  • Учись у курочки, шахтьор, розгрібай та підбирай.

  • Попив би шахтар молочка, та не зміг здоїть бичка.

  • Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив.

  • Шахтар каліці дав пʼятак, а сам з контори пішов так.

  • Шахтар багатий бідою та залізною рудою.

  • Хазяїн золото їсть, а гірник камінь лиже.

  • Де ти, куме, далі нашої шахти дінешся!

  • Чорт у шахті не живе, вся чортівня в конторі.

  • Що за город Кривий Ріг, калача купить не зміг... Ні на що.

  • Тільки півні заспівали, гірники вже повставали, а пани, ті будуть спать, поки раки не свистять.

  • У прикажчика телята, а у гірника дитята.

  • За прогули й ледарство не будеш мати ти ні щастя, ні зарплати.

  • Пану монополька, а шахтарю неволька.

  • Таке життя шахтарське, що й помирать не хочеться.

  • Щастя, як вільна пташка — де захотіло, там і сіло, та в шахту, бач, не залетіло.

  • Шахтар друга виручає, а сам часто погибає.

  • Шахтарське щастя не курка, не прикормиш.

  • Горняк хазяїна кляне: без свитки лишив ти мене.

  • Багатій пузатіє, а шахтар худіє.

  • Народився в чистім полі, а помреш у темнім забої.

Про багатство й гроші

  • Своя копійка краще чужого рубля.

  • Гроші не розум, їх нажити можна.

  • Гроші — що руда, як нема — біда.

  • Брав не брав що у крамниці, так чи не так, а крамар виверне пʼятак.

  • Єдине багатство у шахтаря було — дітей купа.

  • Наплів на пʼять рублів, а не отримав ні копійки.

  • Аби був хліб, їдоки знайдуться.

  • Гуляй, душа в тілі, бо сорочку воли зʼїли.

  • Як помирати, то помирать — усе одно треба день тєрять.

  • У шахті журчало та тріщало, бо багато у буржуйському гаманці грошей лежало.

  • Взяв би в шахту сало, й на душі б тепліше стало.

  • Скупому душа дешевше гроша.

  • Хоч і купив чоботи, та й не виліз із босоти.

  • Церемонія панська, а плата циганська.

  • Хазяїн багатіє куркою, дурень думкою.

  • Брат мій, а хліб свій їж.

  • На нозі сафʼян рипить, а у казані трясця кипить.

  • Хрущі в борщі, а жаба в юшці.

  • Борщ та капуста — в хаті не пусто.

  • Брат братом, сват сватом, а гроші не рідня.

  • Багачі їдять калачі та й не сплять ні вдень, ні вночі; гірник чого не сьорбне, то однаково засне.

  • Шахтарські діти бідні, то й учаться за гроші мідні, а панські багаті, то й учаться за златі.

  • Шапка зі своїх волос, та й рукавиці зі своєї шкіри.

  • Горняку полтинник за мокрий чуб, а прикажчику за товсте черево срібний руб.

  • Дожилися до клюки, що ні хліба, ні муки.

  • Навіть правда потоне, коли в тій воді золото плаває.

  • Хоча і лампа в нас карбідна, й доля наша дуже бідна.

  • Коногін руду везе, коня поганяє, хоч і лупить батогом, а грошей не має.

  • Золотою киркою й кам'яну скелю проб'еш.

  • Жизнь шахтерская без гроша, тому и слава нехороша.

  • Для пана кожен рубль пан.

Про родину

  • Горілку пий та жінку бий — нічого не бійся.

  • Любить жінку, мовби душу, а трясе, неначе грушу.

  • Ой, дуб та ще й зелений, якби ти, тату, на ньому повісився.

  • У лісі не без вовка, в болоті не без чорта, в сімʼї не без урода.

  • Дві невістки в хаті, що два попи в приході.

  • Дід за дугу, а баба на воза.

  • Збирається, як свекор пелюшки прати.

  • Загилив, як дурень за батька.

  • Їж, жінко, борщ, а я буду мʼясо, аби швидше було.

  • Свасі перша чарка і перша палка.

  • Рости, сину, хоч дурний, аби здоровий.

  • Таємницю скажеш жінці — все одно, що ворогу: рознесе і всім розкаже по Кривому Pory-городу.

Про суспільство і стосунки з людьми 

  • Багатого за двері проводжають, щоб не впав, а бідного — щоб не вкрав

  • Ой, брава, ой гарна, як свиня в дощ.

  • Люди в нас мудрі, проте голі.

  • Голий розбою не боїться.

  • Голий, як бубон.

  • Хоч дурний, проте пан, а розумний, але бідний, то однаково Іван.

  • Бий сороку і ворону — доберешся до ясного сокола.

  • Влюбився, як чорт у суху грушу.

  • Вовк ловить, ловить, та таки й вовка впіймають.

  • Вільному воля, скаженому поле, а прику шахта.

  • Женись, хлопче, більше старшин буде.

  • Добре з чужого столу їсти, з чужого колодязя коней напувать та чужими руками жар загортать.

  • Доброго далеко чуть, а худого ще й далі.

  • Живий живе та й гадає.

  • За чай вибачай.

  • Моє діло теляче, наївся і в хлів.

  • Кличе, як мороз вечерять.

  • Кривий сліпого не дожене.

  • На безрибʼї і рак риба, на безлюдді і Хома чоловік.

  • Перший день гість як золото, другий день — як жид, третій день хоч до чорта їдь.

  • Треба ти мені, як сироті трясця.

  • Хоч горщиком називай, аби в піч не ставив.

  • Через силу і кінь не скаче.

  • Сьогодні руду носимо на горбу, а завтра будемо в гробу

  • У торгу два дурня: один продає, другий торгує.

  • Дівка руда, як у шахті руда.

  • Як надів Хома жупан, то вважає, що він пан.

  • Віддаєш кусень, а забираєш по крихті.

  • Красна дівиця з лиця, приворожила молодця.

  • Казка бреше, язик чеше, та од неї душі легше.

  • Хата без рушника — як сімʼя без дітей.

  • Зерна багато мели, а лишнього не говори.

  • Як тебе в люди виведуть, так потім і живеться.

Про все на світі

  • Краще своє латане, аніж чуже хватане.

  • Лінь гірше хвороби.

  • Розумний, як раввин жидівський.

  • Тільки й розуму що очі, аби в яму не впав.

  • На Похвалу сорока яйцем похвалиться.

  • Горобець не птиця, баба не дівиця.

  • Руде пірʼя в горобця, проте йому до лиця.

  • Не худе те ремесло, коли зробиш хоч весло.

  • Терпи, козак — прийде талан, і буде з тебе отаман.

  • То не біда, як у двір зайшла, біда, коли з двору не йде.

  • Од зайця тікав, а на вовка попав.

  • Мітив у ціль, а попав у щіль.

  • Кому на роду написано втопиться, той обуха не боїться.

Про любов до рідного краю

  • Нема волі, нема й долі.

  • Хіба забудеш ту країну, де різали пуповину.

  • 3 рідної сторони милими здаються й ворони.

  • Де хто народився, там і пригодився.

 

Як бачимо, шахтарські прислівʼя порушують чи не всі важливі питання тогочасного суспільства. Тематика у них різноманітна: багаті й бідні, упереджене ставлення до жінки, насильство в сімʼї, алкоголізм, віра, ставлення до робочого населення тощо. 

Діліться в коментарях, чи чули схожі висловлювання. Можливо, знаєте такі, що не наведені в статті?


Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Шахтарський страйк у Кривому Розі

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Як права брова свербить, значить, хтось хвалить: криворізькі прикмети 

Прикмети як складові фольклору відображають бажання криворізьких (і не тільки) людей знаходити у подіях закономірності, аби спростити життя і легше ставитися до негараздів. Подекуди ці народні вирази здатні суперечити одне одному. Як саме — побачите далі. 

Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Три знаменитих прізвища криворіжців: хто були один одному ці люди і до чого тут сланцеві скелі

Отаман Блакитний: повстанський рух, зв'язок з Криворіжжям і загибель

100 років тому розпочалися масові виступи селянства проти більшовиків на Криворіжжі. Повстання отамана Костянтина Пестушка охопило повіти Катеринославської та Херсонської губерній.