Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив: криворізькі шахтарські прислівʼя

Прислівʼя — різновид усної народної творчості, що закарбовує і відображає ставлення людей до до певних ситуацій чи суспільних явищ. 

Пропоную тематичні добірки питомо криворізьких шахтарських прислівʼїв, які проллють світло на хід думок наших предків. У матеріалі ви знайдете тези про Бога, пристрасть до алкоголю як способу відволіктися від важких робочих буднів, нечесну оплату праці та упереджене ставлення до гірняків та інші.

У статті наведені матеріали з книжки Олександра Мельника та Олександра Степаненка «Історичний фольклор Криворіжжя», Кривий Ріг, 2001 рік.

Для обкладинки використано фото криворізьких шахтарів, опубліковане у фейсбук-групі «Криворізька старовина»

Про Бога і віру

• Батько добрий до дітей, а Бог до людей.

• Бога не гніви, а чорта не дражни.

• Дав Бог душу, дасть і розум.

• Бог то Бог, та й сам не будь плох!

• Дав Бог діти, дасть Бог і на дітей.

• На Великдень сорочка хоч лихенька, аби біленька.

• Нам, грішним, і в шахті вітер стрічний.

• Добрий був підрядчик: наш до Великодня купить штани і сорочку, а на Великдень здере за горілку і ті, що не купував.

• Багатому й чорт дітей колише, а бідному й жінка не хоче.

• Піст - не міст, обʼїхати можна.

• Прийшов Спас — держи рукавички про запас.

• У Пилипівку ніч, як море — не виспиш і не вилежиш її.

• Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

• Скує Кузьма-Демʼян — до весни не розкувати.

• 3 Федора Студита — стає холодно й сердито.

• Як прийшла Покрова, так і жінка здорова.

• На Юрія роса, не треба коням і вівса.

Про алкоголь

• Без горілки ми святі.

• Коли не пʼє, то не шахтар.

• Більше пий — дурнішим будеш.

• Горілка розуму не дасть, ще й останній забере.

• А по цій мові та й будьмо здорові!

• Шахтьор би випив на полтину, та немає й алтину.

• Із цього пива та й не буде дива.

• Хоч гірке, аби іще.

• Чоловік не скотина, більше відра не випʼє.

• Від роботи відро поту, а з горілки в голові дірки.

• Шахтарська сходка — багатим водка.

• Гірник гроші всі пропив, а сам і злякався, тому жінці розказав, що в карти програвся.

Про шахтарське життя

• Раніше, було, працювали так: з дверей та в шахту, а із шахти та знов у двері, інколи пересадка в пивній.

• Підрядчик під Великдень старався напоїть, а після Великодня — доїть

• На шахтарську спину смерті та обвали, а буржуї собі гроші до кишені

• Жити гірнику важко та дорого, а вмирати легко та ще й дорожче.

• У гірника руки дрижать від роботи, а в прикажчика від жадності.

• Було, полізе чоловік у забой, а ти сидиш та думаєш, чи вернеться домой.

• Грамотій — не шахтар.

• Горе пили, горе й їли, горем постеляли, горем укривались.

• Учись у курочки, шахтьор, розгрібай та підбирай.

• Попив би шахтар молочка, та не зміг здоїть бичка.

• Майже вік у шахті прожив, лиш горба собі нажив.

• Шахтар каліці дав пʼятак, а сам з контори пішов так.

• Шахтар багатий бідою та залізною рудою.

• Хазяїн золото їсть, а гірник камінь лиже.

• Де ти, куме, далі нашої шахти дінешся!

• Чорт у шахті не живе, вся чортівня в конторі.

• Що за город Кривий Ріг, калача купить не зміг... Ні на що.

• Тільки півні заспівали, гірники вже повставали, а пани, ті будуть спать, поки раки не свистять.

• У прикажчика телята, а у гірника дитята.

• За прогули й ледарство не будеш мати ти ні щастя, ні зарплати.

• Пану монополька, а шахтарю неволька.

• Таке життя шахтарське, що й помирать не хочеться.

• Щастя, як вільна пташка — де захотіло, там і сіло, та в шахту, бач, не залетіло.

• Шахтар друга виручає, а сам часто погибає.

• Шахтарське щастя не курка, не прикормиш.

• Горняк хазяїна кляне: без свитки лишив ти мене.

• Багатій пузатіє, а шахтар худіє.

• Народився в чистім полі, а помреш у темнім забої.

Про багатство й гроші

• Своя копійка краще чужого рубля.

• Гроші не розум, їх нажити можна.

• Гроші — що руда, як нема — біда.

• Брав не брав що у крамниці, так чи не так, а крамар виверне пʼятак.

• Єдине багатство у шахтаря було — дітей купа.

• Наплів на пʼять рублів, а не отримав ні копійки.

• Аби був хліб, їдоки знайдуться.

• Гуляй, душа в тілі, бо сорочку воли зʼїли.

• Як помирати, то помирать — усе одно треба день тєрять.

• У шахті журчало та тріщало, бо багато у буржуйському гаманці грошей лежало.

• Взяв би в шахту сало, й на душі б тепліше стало.

• Скупому душа дешевше гроша.

• Хоч і купив чоботи, та й не виліз із босоти.

• Церемонія панська, а плата циганська.

• Хазяїн багатіє куркою, дурень думкою.

• Брат мій, а хліб свій їж.

• На нозі сафʼян рипить, а у казані трясця кипить.

• Хрущі в борщі, а жаба в юшці.

• Борщ та капуста — в хаті не пусто.

• Брат братом, сват сватом, а гроші не рідня.

• Багачі їдять калачі та й не сплять ні вдень, ні вночі; гірник чого не сьорбне, то однаково засне.

• Шахтарські діти бідні, то й учаться за гроші мідні, а панські багаті, то й учаться за златі.

• Шапка зі своїх волос, та й рукавиці зі своєї шкіри.

• Горняку полтинник за мокрий чуб, а прикажчику за товсте черево срібний руб.

• Дожилися до клюки, що ні хліба, ні муки.

• Навіть правда потоне, коли в тій воді золото плаває.

• Хоча і лампа в нас карбідна, й доля наша дуже бідна.

• Коногін руду везе, коня поганяє, хоч і лупить батогом, а грошей не має.

• Золотою киркою й кам'яну скелю проб'еш.

• Жизнь шахтерская без гроша, тому и слава нехороша.

• Для пана кожен рубль пан.

Про родину

• Горілку пий та жінку бий — нічого не бійся.

• Любить жінку, мовби душу, а трясе, неначе грушу.

• Ой, дуб та ще й зелений, якби ти, тату, на ньому повісився.

• У лісі не без вовка, в болоті не без чорта, в сімʼї не без урода.

• Дві невістки в хаті, що два попи в приході.

• Дід за дугу, а баба на воза.

• Збирається, як свекор пелюшки прати.

• Загилив, як дурень за батька.

• Їж, жінко, борщ, а я буду мʼясо, аби швидше було.

• Свасі перша чарка і перша палка.

• Рости, сину, хоч дурний, аби здоровий.

• Таємницю скажеш жінці — все одно, що ворогу: рознесе і всім розкаже по Кривому Pory-городу.

Про суспільство і стосунки з людьми 

• Багатого за двері проводжають, щоб не впав, а бідного — щоб не вкрав

• Ой, брава, ой гарна, як свиня в дощ.

• Люди в нас мудрі, проте голі.

• Голий розбою не боїться.

• Голий, як бубон.

• Хоч дурний, проте пан, а розумний, але бідний, то однаково Іван.

• Бий сороку і ворону — доберешся до ясного сокола.

• Влюбився, як чорт у суху грушу.

• Вовк ловить, ловить, та таки й вовка впіймають.

• Вільному воля, скаженому поле, а прику шахта.

• Женись, хлопче, більше старшин буде.

• Добре з чужого столу їсти, з чужого колодязя коней напувать та чужими руками жар загортать.

• Доброго далеко чуть, а худого ще й далі.

• Живий живе та й гадає.

• За чай вибачай.

• Моє діло теляче, наївся і в хлів.

• Кличе, як мороз вечерять.

• Кривий сліпого не дожене.

• На безрибʼї і рак риба, на безлюдді і Хома чоловік.

• Перший день гість як золото, другий день — як жид, третій день хоч до чорта їдь.

• Треба ти мені, як сироті трясця.

• Хоч горщиком називай, аби в піч не ставив.

• Через силу і кінь не скаче.

• Сьогодні руду носимо на горбу, а завтра будемо в гробу

• У торгу два дурня: один продає, другий торгує.

• Дівка руда, як у шахті руда.

• Як надів Хома жупан, то вважає, що він пан.

• Віддаєш кусень, а забираєш по крихті.

• Красна дівиця з лиця, приворожила молодця.

• Казка бреше, язик чеше, та од неї душі легше.

• Хата без рушника — як сімʼя без дітей.

• Зерна багато мели, а лишнього не говори.

• Як тебе в люди виведуть, так потім і живеться.

Про все на світі

• Краще своє латане, аніж чуже хватане.

• Лінь гірше хвороби.

• Розумний, як раввин жидівський.

• Тільки й розуму що очі, аби в яму не впав.

• На Похвалу сорока яйцем похвалиться.

• Горобець не птиця, баба не дівиця.

• Руде пірʼя в горобця, проте йому до лиця.

• Не худе те ремесло, коли зробиш хоч весло.

• Терпи, козак — прийде талан, і буде з тебе отаман.

• То не біда, як у двір зайшла, біда, коли з двору не йде.

• Од зайця тікав, а на вовка попав.

• Мітив у ціль, а попав у щіль.

• Кому на роду написано втопиться, той обуха не боїться.

Про любов до рідного краю

• Нема волі, нема й долі.

• Хіба забудеш ту країну, де різали пуповину.

• 3 рідної сторони милими здаються й ворони.

• Де хто народився, там і пригодився.

Як бачимо, шахтарські прислівʼя порушують чи не всі важливі питання тогочасного суспільства. Тематика у них різноманітна: багаті й бідні, упереджене ставлення до жінки, насильство в сімʼї, алкоголізм, віра, ставлення до робочого населення тощо. 

Діліться в коментарях, чи чули схожі висловлювання. Можливо, знаєте такі, що не наведені в статті?