Театр Шевченка Кривий Ріг

Театр Шевченка у XX столітті

Театр Шевченка у післявоєнні роки

Які вистави дивилися у зруйнованому німцями місті та як відбудовували театр

До 1949 року театр продовжував свою творчу діяльність. У репертуарі були, в основному, п’єси тогочасних драматургів - Афіногенова «Машенька», Вишневецького «Розкинулось море, широко», Катаєва «Будинок відпочинку», Юхвіда «Весілля в Малинівці».

Після війни зруйноване місто приїхали відновлювати люди різних національностей, з усіх республік. У 1949 році Криворізький український драматичний театр імені Жовтневої революції об’єднався із Дніпродзержинською трупою. Тепер театр називався так:  театр драми імені Тараса Шевченка. Тоді давали вистави "Любов ярова" Треньова, "Ім'ям революції" Шатрова, "Міщани" Горького, "Марія Тюдор" Гюго, "Підступність і любов" Шиллера, "Остання жертва" Островського, "Іркутська історія" Арбузова. 


У 1951 році на місці зруйнованого німцями "Палацу праці" побудована сучасна будівля театру за проєктом дніпропетровського архітектора Володимира Григоровича Зуєва. 


У 1966 році голова виконкому міської Ради народних депутатів Григорій Гутовський подав клопотання до Міністерства культури "про реорганізацію російського драматичного театру Кривбас імені Шевченка в музично-драматичний із штатним розписом українського музичного драматичного театру". Театр реорганізували 19 липня 1966 року, саме такий вид театру був єдиним в Україні.
Завдяки реорганізації театру в музично-драматичний штат трупи був збільшений, з'явився балет, оркестр, хор. Так театр отримав змогу ставити великі музичні твори.


У театрі багато років головним диригентом працював заслужений діяч мистецтв України Віталій Сємка. Більше 40 років у театрі був актором заслужений артист України Володимир Браславский.


У післявоєнні роки головними режисерами театру працювали Ю. Костюк, заслужений артист УРССР А. Фомін, заслужений артист УРСР Н.Мальцев, П.Марущенко, А.Галимон. Режисерами-постановниками були  заслужений діяч мистецтв РРФСР І.І. Бахметьєв, В. Судьїн, В. Рябінов, В.Браславский, В. Усенко, Б. Шевченко, В.Удовенко, А. Бійців, Н. Колєсніков.


"Оперета завжди сучасна. Я люблю її за прекрасну життєствердну музику, непогасний оптимізм,  посмішки і сміх, які вона дарує людям!" - Броніслава Ніколаєва 
«Люблю грати в музичних комедіях, оперетах, тому що для глядачів це радість, свято в царстві музики».
заслужений артист УРСР  В. Браславский 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Фото на тему

Фото з вистави театру

У костюмерній театру

Художня самодіяльність

Укладання тротуару по вулиці Кірова однойменного рудника

Ярослава Гринишак - акторка театру

Коментарі до статті

Немає комментарів

Додати коментар

Вас може зацікавити

Їдальня по-криворізьки в 1930-х роках – з історії однієї фабрики-кухні Кривого Рогу

На кожному руднику Кривого Рогу була фабрика-кухня – величезна їдальня, де готували їжі значно більше, ніж люди могли з’їсти в стінах самої фабрики-кухні

Володимир Токар: скульптор і художник

Криворіжець Володимир Токар — скульптор, художник і член Національного Союзу художників України — до свого шестидесятиріччя отримав нагрудний знак “За заслуги перед містом II ступеню”.

Криворізькі сланці та як пов'язані Поль, Долгінцев і Деконська

Три знаменитих прізвища криворіжців: хто були один одному ці люди і до чого тут сланцеві скелі