Хто такі анархо-комуністи

Анархо-комуністи  вважали страйк та індивідуальний терор універсальними засобами боротьби проти державних інститутів та установ. Майбутнє вони бачили як союз (федерацію) вільних общин (комун), де кожна особа отримуватиме необмежені можливості для розвитку. У 1905 та по 1909 на Криворізьких рудниках їх нараховувалося одиниці, не обʼєднані у міську організацію. Вони спілкувалися безпосередньо з Катеринославським центром. Головним  завданням місцевих  анархо - комуністів - прийом однодумців з Катеринослава і Олександрівська і надання їм допомоги у підготовці експропріацій (пограбувань) касирів, рудопромисловців і поміщиків, а також поширення анархо-комуністами літератури серед населення. Місцеві жителі називали їх бандитами або розбійниками.

Організації таких комуністів. відродилися у 1917 році, але у Кривбасі поширення не набули. Щоправда, під час національної революції виникло багато озброєних формувань (самоохорона, робітнича гвардія, червона гвардія тощо), які фактично мали анархічні забарвлення. Найбільш відомі лідери, які діяли у Криворізькому окрузі і користувалися популярністю - Нестор Махно і Маруся Никифорова.

Сотні жителів Криворіжжя влилися у їхні загони у 1918-20. Точна кількість вояків з нашого регіону невідома, але переважна більшість взяла участь у махновському русі. У Криворізькій Раді робітничих, селянських і солдатських депутатів у 1917 анархо-комуністів представляв Юліан Петрович Бойко.

Джерело: Історична енциклопедія Криворіжжя : Т. 2 / О.О. Мельник; С. В. Балабанов. Кривий Ріг. В-ВО «СТПРЕС», 2009.