Топонімічний фольклор Криворіжжя: Веселі Терни

Як Терни стали веселими

Український фольклор — відображення менталітету, побуту й звичаїв, розваг та забобонів наших пращурів крізь усну народну творчість. 

До усної народної творчості відносимо перекази, легенди, прислівʼя, приказки, загадки та казки, обряди, а ще суспільно-побутові, календарно-обрядові та родинно-побутові пісні тощо. 

Логічно припустити, що топонімічні легенди є найвідомішим жанром криворізького фольклору, адже чи не кожен криворіжець знає декілька версій походження назви міста. А от чи чули ви, як Водяний повʼязаний із Солоним озером, татари — з Карачунами, а індус — з Карнаваткою? Читайте про походження назв криворізьких місцевостей у добірці цікавих фактів.

Стали Терни Веселими

Темна ніч огорнула безкрайній український степ. Приховала від людського ока непрохідні хащі терену. А з ними й невеликий хутір.

Усе завмерло навкруг. Лише невгамовні цвіркуни заводили свої трелі та в одному з будинків, що стояли між заростями терену серед степу, довго горіло світло. Тут, на тихому козачому хуторі під назвою Терники, зупинився зі своєю старшиною, або, як би сказали зараз, зі своїм штабом, славний гетьман український Богдан Хмельницький. Привів він із собою велике військо козацьке. Випадало козакам схрестити гострі козацькі шаблі з панами-ляхами ненависними в завтрашньому бою. Щоб не топтала більше панська шляхта вільну землю козацьку. Тож і зібрав військову раду зі своїми побратимами Богдан Хмельницький. Майже до ранку вирішувала рада, як побити поляків. Бо принесли козацькі розвідники свіжу звістку — побіля річки Жовті Води вишикував Стефан Потоцький свої війська. До битви з козаками готується.

Далеко за північ, майже перед ранком, по хутору почувся приглушений цокіт копит. Поспішали до своїх куренів козацькі полковники та старшини готувати військо до бою.

А потім, на ранок, як тільки нещадне сонце землю обпалило, загомоніли голосні литаври. Заворушився, зарухався в різних напрямках, ожив безкрайній степ. І вже широкою, нестримною лавою понесли козаків вірні коники на табір ворожий.

— Слава! Слава! Слава! — понеслося по степу козаче тисячоголосся.

I грянула страшна битва. Багато козачої крові пролилося серед українського степу. Та не марно, адже вщент була розбита польська шляхта. Перемогли козаки ляхів. Відчайдушно оборонялися шляхтичі. Та тільки де було встояти їм проти великої любові до землі рідної та до волі. Не раз одному козакові доводилося вступати в бій з трьома-чотирма ляхами, але виходив він переможцем. До вечора тривала жарка битва. Та ось здригнулися ворожі ряди. Показали ляхи свої спини запорізькому військові Богдана Хмельницького.

А Богдан наказав відзначити блискучу перемогу великим банкетом.

Запалали серед степу вогнища, заграли музики, святкували свою перемогу славні українські козаки. Проходячи поміж козаками, Богдан Хмельницький, бачачи, як гамірно навкруги, не раз повторив: «Ну, й веселі Терники сьогодні, як ніколи! Добре рубалися козаки, добре й гуляти вміють побратими наші»

І вже понеслося між вогнищами: «Веселі Терники! Веселі Терники! Сам батько Хмель так сказав!»

Так і повелось з того часу називати те місце Веселі Терники. Згодом на місті хутора виросло велике село, тільки назва трохи змінилася. Замість Терники - Терни. Але Веселими так і залишилися.

Друкується вперше. Записано Анастасією Степаненко у 30-ті роки.

Джерело: У статті наведені матеріали з книжки Олександра Мельника та Олександра Степаненка «Історичний фольклор Криворіжжя», Кривий Ріг, 2001 рік. Легенди подаються у редагуванні за чинними мовними нормами без втрати змісту.
 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Статті на тему

Як права брова свербить, значить, хтось хвалить: криворізькі прикмети 

Училище імені Євгенії Володимирівни Колачевської

Дитячий криворізький фольклор: в які ігри грали маленькі криворіжці та які колисанки слухали на ніч

Колишня садиба Харіна. Кінний завод

Історія Веселих Тернів

Фото на тему

Біля Тернівського РАГСу

Веселі Терни. 1950-60-ті роки

Першотравневий Палац Культури

Колишня садиба Харіна. Кінний завод

Училище імені Євгенії Володимирівни Колачевської

Відео на тему

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Терни, випуск другий

РЕТРО КРИВИЙ РІГ | Терни СТАРІ ФОТО

Чому Терни Веселі?