Історія Веселих Тернів

Місцевість тоді відносили до Кодацької паланки — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у XVIII столітті.

Територія вздовж річки Саксагані до балки Рокуватої називалася Великими Тернами. Першим поселенцем Великих Тернів у 1744 році був Петро Литвин – козак Щербинівського куреня. 

Він заснував невеликий зимівник, який стояв на чумацькому шляху й пролягав через річку Саксагань. Залишки шляху зруйновані через видобуток  на Першотравневому кар’єрі. Після смерті Литвина у 1760 році кіш Нової Січі віддав землі Великих Тернів козакові Григорію Івановичу Шраму — писареві Кодацької паланки. 

Після ліквідації Січі у 1775 році ця паланка стала називатись Саксаганською. 

Читайте також: Парк Веселі Терни і садиба Харіна

У 1782 році проводився перепис населення, яке проживало в Григорівських Тернах, названих на честь його засновника — козака Григорія Шрама. Тоді в селищі жили 159 чоловіків і 135 жінок. 

Перший храм у селищі збудований 1786 року коштом громади. На початку 1785 року місцеві мешканці вирішили побудувати храм на честь святого мученика Григорія. До осені потрібну суму зібрали й придбали достатню кількість лісу. До кінця лютого храм був збудований.

У 1791 році новий власник Веселих Тернів, голова Катеринославського магістрату, колезький радник Михайло Шляхтин звернувся до царя з проханням про збудувати цегляний храм на честь архистратига Михаїла. Доки тривало будівництво, на території Веселих Тернів працював молитовний дім.

За свідченнями деяких краєзнавців, це — перший цегляний храм на Криворіжжі — у самому центрі Тернів. Це була ротонда з двоярусною дзвіницею. Тут же розпочала роботу церковно-парафіяльна школа.  Храм був зруйнований у 30-х роках XX століття більшовиками.
 

Використано цитування зі статті Моя мала батьківщина – Веселі Терни на сайті dnipro.libr і фото з сайту