Адміністративно-територіальний розвиток Криворіжжя

До ліквідації Запорізької Січі у 1775 територія краю входила до її території.

Потім Криворіжжя ввійшов до складу Інгульського повіту Новоросійської губернії, який згодом став називатися Кизикирменським (1776 рік). У 1783 утворено Катеринославське намісництво. Криворіжжя опинилося у складі Херсонського та Катеринославського повітів. З 1795 року Херсонський повіт віднесено до новоствореного Вознесенського намісництва, а через рік відновлено Новоросійську губернію, до якої відійшли названі повіти. Указом від 18 жовтня 1802 року Новоросію розділено на 3 губернії: Миколаївську, Катеринославську і Таврійську. Херсонський повіт увійшов до складу першої. У травні 1803
Миколаївську губернію перейменовано на Херсонську. У кінці 1805 з Катеринославського повіту виділено Верхньодніпровський, до якого потрапили 2 волості сучасного Криворіжжя (Веселотернівська і Лозуватська), 21 серпня 1806 утворено Олександрійський повіт, складовою частиною якого стали землі правобережжя Інгульця (Мусіївська і Софієгейківська волості). У Херсонському повіті знаходилися Криворізька, Широківська, Шестерянська, Миколаївська 1-а і Златоустівська (Камʼянська) волості. У такому складі сучасний Кривбас проіснував до 1919 року, коли на першому зʼїзді Рад Криворіжжя самочинно було проголошено створення Криворізького повіту у складі Катеринославської губернії з центром у Кривому Розі, якому надавався статус міста. Уряд це рішення затвердив у квітні 1919. До складу новоствореного повіту ввійшло 34 волості, виокремлені з Верхньодніпровського, Херсонського, Олександрійського та Єлисаветградського повітів. У 1921 Архангельська волость відійшла до Миколаївської губернії. Згідно з постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 проведено новий адміністративно-територіальний поділ губернії. Виділено Криворізький округ, до якого увійшло 13 районів: Адамівський, Апостолівський, Долинський, Лозуватський, Казанківський, Криворізький, Михайлівський, Нікопольський, Петровський, Пʼятихатський, Софіївський, Широківський, Шолохівський. У 1924 2 райони перейменовано: Адамівський - на Божедарівський, Петровський - на Зеленівський з перенесенням в однойменні села райцентрів. З 1 липня 
1925 до складу Криворізького округу ввійшов новостворений
Новостародубський район колишнього Олександрійського округу. У результаті пере районування та укрупнення 1926 Криворізький округ складався з 10 районів: Апостолівський, Божедарівський, Долинський, Казанківський, Криворізький, Нікопольський, Петровський, Пʼятихатський, Софіївський, Широківський.

Джерело: Історична енциклопедія Криворіжжя : Т. 2 / О.О. Мельник; С. В. Балабанов. Кривий Ріг. В-ВО «СТПРЕС», 2009. 

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Поділитися у соцмережах

Пов’язані матеріали

Статті на тему

Базарна вулиця: довідка з історії Кривого Рогу

«Веселі Терни» парк, парк-сад: довідка з історії Криворіжжя

Як жили в Кривому Розі поляки: довідка

Веселі Терни, житломасив: довідка з історії Криворіжжя

Кривому Рогу — 247: міфи та факти з історії

Фото на тему

Макет забудови житлового комплексу по вулиці Олександра Поля

Громадські збори

Станція Карнаватка

Поштова картка

Заводський готель

Відео на тему

Що носили у Кривому Розі 100 років тому? Скільки коштував їхній лук? | 1kr.ua

Що таке Деконська петля у Кривому Розі?

Як змінився проспект Поштовий у Кривому Розі | 1kr.ua

Історія міста Кривий Ріг

Кривий Ріг: кінохроніка 1930-х років.