Харченко Володимир Павлович, 1897 рік

Харченко Володимир Павлович (1897 р. н., Катеринослав — 12.04.1953, Париж) — шт.-ротмістр Охтирського гусарського полку, 1897 рік

На фото: 43-27 Харченко Володимир Павлович (1897 р. н., Катеринослав — 12.04.1953, Париж) — шт.-ротмістр Охтирського гусарського полку. Закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище (1915). Поручик 12-го гусарського полку. У ЗСПР (Збройних силах Півдня Росії) та Російській армії в ескадроні свого полку до евакуації Криму. Шт.-ротмістр. Галліполієць. Восени 1925 року у складі 1-ї Галліполійської роти у Франції. Ротмістр. В еміграції у Франції служив у 1-му кавалерійському полку Іноземного легіону (лейтенант). Застрелився 12.04.1953 р. у Парижі. Дружина: Інна Миколаївна Вербицька. Син: Володимир (1924–1928). Брат у Польщі.

Син Харченка Павла Гавриловича (1852 р. н.) — дворянина та помічника Верхньодніпровського повіту, який у 1862 р. був малолітнім спадкоємцем маєтків покійної матері спільно з братами Євгеном та Петром. Від їхнього імені опікуни у 1862 р. підписали викупні та статутні угоди з селянами села Божедарівка. У права власності вступив з 1884 р. Земський гласний (1890–1912). Член земських комісій та опікунств (1885–1896). За ним у повіті у 1892–1917 рр. значилося 2 дес. під рудником, а всього 684 дес. землі. Завідувач Весело-Тернівського ВКУ (Військово-кінного участку) (1900–1906) та опікун Весело-Тернівської земської школи. Здав Брянському товариству в оренду на 36 років 672 дес. землі, на якій було відкрито Олександрівський рудник. Жив у Катеринославі у власному будинку. Дружина: Олена.

Джерело фото та підпис до нього: Станислав Пикуль для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»