ЧОРНОГОРСЬКА ТРАГЕДІЯ, 1941

У жовтні 1941 року в Кривому Розі нацисти здійснили одну з наймасовіших страт в історії міста — біля шахти №5 ім. Валявка було розстріляно близько 2800 євреїв.

Цей допис приурочений до однієї з найтрагічніших дат Криворіжжя в період Другої світової війни, особливо в час, коли жахливі події геноциду та Голокосту, на жаль, знову повторюються у світі. Рівно 82 роки тому, під час німецької окупації Кривого Рогу, відбулася наймасовіша в історії міста страта людей єврейського походження.

Ще 3 жовтня 1941 року, коли до міста прибув керівник німецької гестапівської служби Гіммлер, планувалася масова акція розстрілу євреїв, однак з невідомих причин її було відкладено. Невдовзі після цього, 6-й загін оперативної групи під керівництвом оберштурмфюрера СС Кронберга розстріляв групу єврейських жінок. А вже 14–15 жовтня 1941 року відбулася найбільша в історії міста акція «остаточного вирішення єврейського питання».

Протягом двох днів біля шахти №5 ім. Валявка було страчено близько 2000 євреїв-цивільних і приблизно 800 євреїв-військовополонених. До наших днів дійшло кілька автентичних фотографій, зроблених невідомим фотографом, імовірно в перший день цих подій. На них видно, як люди відносно спокійно рухаються вулицею Леніна (нині Свято-Миколаївська), сподіваючись, що їх переселяють, несучи з собою найнеобхідніше.

Однак сценарій Бабиного Яру, реалізований незадовго до цього в Києві, повторився і в Кривому Розі. Євреїв заздалегідь повідомили про «переселення» і наказали зібратися на площі біля синагоги (нині район сучасної вулиці Каунаської). Вранці 14 жовтня колона, що складалася переважно з жінок, дітей і літніх людей (адже молоді чоловіки були мобілізовані), рушила вулицею Леніна вздовж трамвайних колій у бік селища Шевченка та станції Червона.

Дійшовши до Трампарку, колону раптово оточили озброєні військові та розвернули у протилежному напрямку — до шахти №5 ім. Валявка. Саме тоді люди зрозуміли, що відбувається, і почали кидати свої речі. Поліція разом із німцями збирала майно та вантажила його на підводи.

Далі людей гнали через вулицю Степову (нині Барнаульська) до Чорногорської балки. Там їх групами по 20–30 осіб змушували роздягатися, підводили до шурфу і розстрілювали. Тіла падали в шахтний стовбур шириною приблизно 5×7 метрів і глибиною до 30 метрів. До полудня вся двотисячна колона була знищена.

Відомо лише про дев’ять фотографій цієї колони, зроблених за кілька годин до загибелі. За свідченнями очевидців, першими стратили військовополонених, а потім — цивільних. Ще один знімок — велика вирва — зроблений у березні 1944 року, і, ймовірно, саме там відбувалися ці розстріли. Через це деякі історики називають ці події Чорногорською трагедією — криворізьким аналогом Бабиного Яру.

Масові страти євреїв на Криворіжжі тривали до кінця 1943 року. Такі трагедії не можна забувати, щоб вони ніколи не повторилися. Вічна пам’ять загиблим.

Джерело фото та підпис до нього: Andrei Alekhine для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»