Площа Кодацька, Першотравневого житломасиву Тернівського району, 1972 рік

Площа Леніна (нині Кодацька) у Тернах у 1972 році — історичний центр житломасиву, який згодом носив ім’я авіаконструктора Володимир Петляков.

Площа Леніна, 1972р. Після 1975р. площа та сквер Петлякова, Першотравневого житломасиву Тернівського району. Названа на честь авіаконструктора Петлякова Володимира Михайловича (1891 – 1942). Сьогодні - площа Кодацька.

Володимир Михайлович Петляков народився в селі Самбек (Область Війська Донського) в сім'ї чиновника. Після закінчення в Таганрозі восьмикласного технічного училища в 1911 році, зібрав 25 карбованців, поїхав у Москву вступати в Імператорське вище технічне училище. Він вступив на механічний факультет, але через матеріальні труднощі був вимушений перервати навчання. Після революції він зміг продовжити навчання і одночасно працювати лаборантом в аеродинамічній лабораторії при авіаційному розрахунково-випробувальному бюро.

У складі конструкторської групи А. М. Туполєва брав участь у розробках глісерів і аеросаней, а згодом і літаків КБ Туполєва. У 1925—1936 рр. Петляков очолював у КБ групу крила, що займалася проектуванням крил для літаків Туполєва. Досвід, здобутий в КБ Туполєва, дозволив Петлякову розробити літак ТБ-7 (АНТ-42) — Пе-8.

1937 року Петлякова було заарештовано за організацію «Російсько-фашистської партії», але, як і багато інших заарештованих авіаційних спеціалістів, він перебував в ув'язненні у спеціальному закритому КБ у Москві (ЦКБ-29). У цей час йому було дано завдання спроектувати висотний винищувач. Такий винищувач було спроектовано, та досвід радянсько-фінської війни показав, що в подібних винищувачах немає необхідності. Тоді Петлякову було доручено проектування пікіруючого бомбардувальника і він у найкоротші строки впорався із завданням. Л. П. Берія, який курирував у той час закриті КБ, обіцяв, що за успішне виконання завдань авіаконструкторів буде звільнено. І Петлякова було звільнено у 1940 році за успішну розробку нової машини. В 1941 році його було удостоєно Сталінської премії I ступеня.

Виробництво літаків, що дістали назву Пе-2, було налагоджено на Казанському авіаційному заводі. З початком німецько-радянської війни, багато робітників і інженерів було призвано на фронт, що негативно позначилося на якості виробництва літаків. На їх місце ставали підлітки та жінки і навіть було надіслано 100 робітників-узбеків, яких не взяли на фронт через незнання російської мови. У зв'язку з цим Петляков неодноразово звертався до вищого керівництва СРСР, в тому числі і особисто до Сталіна з проханням повернути з фронту всіх спеціалістів та робітників.

12 січня 1942 р. Петляков і його заступник вилетіли до Москви на двох нових літаках Пе-2 для зустрічі з вищим керівництвом країни з приводу повернення авіаційних фахівців з фронту. Політ проходив на малій висоті вздовж лінії залізниці Казань - Москва. Після того як, літаки пролетіли Сергач і міст через річку П'яну, літак у якому перебував Петляков, упав у полі біля села Мамешево і розбився. Весь екіпаж і Петляков загинули. Поховано В. М. Петлякова на Арському кладовищі в Казані

Джерело фото та підпис до нього: Едуард Дворчук для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»