«Рада» № 9, вівторок 13 января (26 січня) 1909 рік

Газетний нарис початку ХХ століття про важкі умови життя і побут робітників шахт «Жовта Ріка», їхню працю, дозвілля та соціальні проблеми того часу.

3 Катеринославщини. На шахтах. В київському «Слові» наведено характерний малюнок з життя робітників на шахтах «Жовта Ріка» біля с. Весело-Іванівки. Мало не всі чорноробочі там зайшлі великоросіяне. Вони довго пробувають на одному місці; страшенно темні, нічого не читають, ніякої більш-менш культурної розваги в них немає. Розвага і відпочинок їхній од тяжкої праці — горілка. Продають її на шахтах скрізь, — в кожному бараці чи землянці. Звичайно продають за 60– 70 коп. півкварти, але иноді ціна доходить і до карб. На горілку йдуть мало не всі крівавицею зароблені гроші темного шахтяра. Піяцтво — це страшенне лихо шахтярів і боротись з ним нема кому: самі робітники народ темний, забитий, зморений тяжкою працею, позбавлений робітничих організацій. Через це під п'яну руку поміж робітниками часто бувають бійки. Найбільш бійок буває між шахтярами великоросіянами та місцевими хлопцями — українцями. Треба зазначити сумний факт: великоросіяне українців навіть за людей не мають. Ось одна з багатьох сцен місцевого життя. В районі «Дубова балка» обвалилась шахта. Звідтіля прийшов на «Жовту Річку» шахтар, якого спитали, скільки вбито людей. «Да двухъ человѣкъ и одного хохла» — одповідав той. З газет перше місце займає катеринославська чорносотенна «Русская Правда», яку видає депутат Державної Думи І Тищенко і яку розсилають дурно. Надходять сюди ще «Биржевыя Вѣдомости, «Газета-Копѣйка» та «Приднѣпровскій Край». Газети ці одержує один чоловік, в якого й беруть читати ті, що хоч трохи трохи цікавляться життям. Таких є чоловіка 5 – 6. 

Джерело фото та підпис до нього: Станислав Пикуль для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»