«Похвальный лист», 1898 року

Документ розкриває криворізьку сторінку біографії дворянина Євгена Шмакова, власника тутешніх земель та рудника, який згодом будував дипломатичну кар'єру в столиці.

«Похвальный лист» за № 666 за «благонравие, прилежание и отличные успехи в науках», виданий криворізькому потомственому дворянину, учню Імператорського Олександрівського ліцея – Євгену Львовичу Шмакову. С.-Петербург, 1898 рік.

Є.Л.Шмаков мав на криворіжжі земельну ділянку з селом Покровським (район Техбази), а також рудник Шмаківський, (за радянських часів –К.Лібкнехта). Після закінчення Олександрівського ліцею в 1900-му році, Шмаков жив в Санкт-Петербурзі, робив кар’єру в в міністерстві закордонних справ. Дослужився до посади камер-юнкера, був чиновником з особливих доручень при власній Його Імператорської Величності канцелярії.

До 1917- року мешкав в СПБ в домі І.Ф.Громова за адресою в. Мільйонна, 7. Під час громадянської війни брав участь в Білому русі. Помер в еміграції у Франції.

Поки Євген Львович робив кар’єру в столиці, мати Шмакова – Юлія Іллівна Шмакова (Шмачиха), більший час мешкала на Криворіжжі, доглядаючи за маєтком.

Зі шмаківських топонімів за радянських часів дивом збереглась назва залізничної станції «Шмакове». В 2016-му році при декомунізації криворізьких топонімів назву вулиці «Павліка Морозова» замінили на «Шмаківська». 

Джерело фото та підпис до нього: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Додати коментар

Поділитися у соц. мережах

Пов’язані матеріали

Статті на тему

Погріб Сергія Колачевського: залишки садиби, склеп і два льохи мецената й рудопромисловця

Топ унікальних страв в історії Кривого Рогу

Гданцівський чавуноливарний завод: довідка

Чому парижанки кінця XIX століття пахли криворізькою рудою?

Яків Весник: учасник Першої світової війни, перший директор Криворізького металургійного заводу

Коментарі до світлини

Немає комментарів

Додати коментар