Документ розкриває криворізьку сторінку біографії дворянина Євгена Шмакова, власника тутешніх земель та рудника, який згодом будував дипломатичну кар'єру в столиці.
«Похвальный лист» за № 666 за «благонравие, прилежание и отличные успехи в науках», виданий криворізькому потомственому дворянину, учню Імператорського Олександрівського ліцея – Євгену Львовичу Шмакову. С.-Петербург, 1898 рік.
Є.Л.Шмаков мав на криворіжжі земельну ділянку з селом Покровським (район Техбази), а також рудник Шмаківський, (за радянських часів –К.Лібкнехта). Після закінчення Олександрівського ліцею в 1900-му році, Шмаков жив в Санкт-Петербурзі, робив кар’єру в в міністерстві закордонних справ. Дослужився до посади камер-юнкера, був чиновником з особливих доручень при власній Його Імператорської Величності канцелярії.
До 1917- року мешкав в СПБ в домі І.Ф.Громова за адресою в. Мільйонна, 7. Під час громадянської війни брав участь в Білому русі. Помер в еміграції у Франції.
Поки Євген Львович робив кар’єру в столиці, мати Шмакова – Юлія Іллівна Шмакова (Шмачиха), більший час мешкала на Криворіжжі, доглядаючи за маєтком.
Зі шмаківських топонімів за радянських часів дивом збереглась назва залізничної станції «Шмакове». В 2016-му році при декомунізації криворізьких топонімів назву вулиці «Павліка Морозова» замінили на «Шмаківська».
Джерело фото та підпис до нього: Спиридон Карачун для фейсбук-спільноти «Криворізька старовина»
Комментування доступне тільки для авторизованихкористувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити