Випуски цього незалежного друкованого видання за 1991-1993 роки з ініціативи журналістки Ольги Гончар оцифрувала і виклала у вільний доступ редакції онлайн-медіа “Перший Криворізький”.
Будинок рад і зокрема “колізей” - одна з найвідоміших будівель у Кривому Розі. Зараз, у 2023 році, тут розміщується міський Центр надання адміністративних послуг “Віза”. Але в історії цієї будівлі було різне.
Будівництво цієї споруди, за інформацією Вадима Яшина в фб-спільноті “Криворізька старовина”, завершено в 1975 році. Натомість Олексій Таран датує цю будівлю 1983-м роком і зазначає, що головним архітектором проєкту був Д. А. Лівшиць, архітектором — Л. В. Корнєєва (імовірно, Лілія Вікторівна, але ця інформація потребує уточнення).
Цікаво, що в Івано-Франківську є будівля-близнюк нашого “колізею” - концертний зал “Арена Центр”. Як зазначено в матеріалі Postimpreza, ”будівлю почали зводити в середині 1970-х років, а урочисто відкрили в 1978-му. Архітектор споруди — Зіновій Давидюк”.
Джерело фото
До серпня 1991 року в Кривому Розі, як і в Івано-Франківську, це був будинок політпросвіти, і в нас він підпорядковувався міськкому Компартії України (щодо Івано-Франківська ми наразі інформації не маємо). Також тут була бібліотека, що мала найбільший фонд періодики.
У 1991-му міська рада віддала криворізький будинок політпросвіти КПУ під бізнесцентр. Але вже в 1992-му новий очільник міста підприємців звідти “виселив”, і там утворився молодіжний кіноконцертний зал "Колізей". У середині 1990-х тут проходив один із перших конкурсів краси в Кривому Розі.
Джерело фото: фб-спільнота “Криворізька старовина”, фото виклав Едуард Дворчук, датовано 1992 роком
Про причини щедрості місцевої влади до бізнесу в 1991 році писав депутат тодішньої Дзержинської райради Б. Боклан: “Наша міськрада разом з виконкомом багато разів розпиналася про свою турботу про дітей та молодь, про освіту та охорону здоров'я. А коли з'явилася навіть дармова, без потуг і витрат можливість підкріпити свої декларації справою, вчинили всупереч інтересам і дітей, і освіти, і охорони здоров'я. В іншому разі приміщення колишнього політпросвіту були б передані комусь із них, а передали їх підростаючому бізнесу. Готуються шляхи відходу. І це не є епізод. Це процес і процес не спонтанний, а організований, з можливими дуже небезпечними наслідками в майбутньому”.
Навесні 1992 року “Криворожские ведомости” писали: “Восени минулого року, незабаром після заборони КПУ, будівлю її Будинку політпросвіти рішенням сесії міської Ради було передано в оренду малим приватним та державним підприємствам.
У квітні 1992 року керівники приватних підприємств отримали офіційні листи, підписані керуючим справами Криворізького міськвиконкому В.М. Давидової, у яких повідомляли, що рішення міськвиконкому від 20.03.1992 р. будівлю колишнього Будинку політосвіти взято на баланс виконкому. Договір про оренду з підприємствами не продовжуватиметься. А тому їм пропонується до 15 травня 1992 року звільнити займані приміщення”.
Це повідомлення збурило підприємницьке середовище. Люди почали шукати причину “виселення”. За одними відомостями, тут мали розмістити збільшений штат управління житлового господарства міста. Деякі підприємці бачили причину в непідтримці чинного на той час очільника міста. Тому, припускали в статті “Криворожских ведомостей”, “не виключено, що в одних бізнесменів будівлю відберуть, а іншим, “відданим”, передадуть”.
Ще одне припущення стосувалося особистостей, які на той час були при владі (на сьогодні вони вже відійшли від справ): “Нинішня керуюча справами міськвиконкому В.М. Давидова є дружиною колишнього керівника Будинку політосвіти, а нині голови Криворізького міськкому соціалістичної партії (читай: міськкому КПУ – С.Д.) С.К. Давидова. З огляду на комсомольське та партійне походження більшості з нинішніх господарів міста можна припустити, що будівля бізнес-центру незабаром знову перетвориться на молитовний будинок для справжніх ленінців”.
Утім, принаймні останнє “пророцтво” не справдилося. Після “виселення” бізнесу “колізей” якийсь час був концертним залом, а згодом тут розмістили ЦНАП “Віза”. У 2015 році звідси “виселили” книгозбірню, “підселивши” її до бібліотеки №3 для дорослих. Багатющий фонд періодики дорогою “загубився”. Сьогодні у “колізеї” не відбувається ніяких концертів чи відкритих заходів.
Що знаєте про криворізький “колізей” ви? Напишіть нам!
До створення матеріалу долучені Ольга і Дарія Гончар