Сміливе розслідування Сергія Дараги заслуговує на те, щоб перечитати його 30 років потому. Маємо нагоду це зробити, гортаючи оцифрований архів цього незалежного криворізького ЗМІ за 1991-1993 роки, який із ініціативи журналістки Ольги Гончар створила і виклала у відкритий доступ редакція онлайн-медіа «Перший Криворізький».
Передісторія
26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Із Чорнобильської зони евакуйовували сотні тисяч людей, до ліквідації наслідків масштабного витоку радіоактивних речовин було залучено майже чверть мільйона рятувальників. Були серед них і криворіжці, які згодом самі потребували допомоги.
Уже за два роки в Харкові було створено громадську організацію, яка згодом переросла в відомий «Союз Чорнобиль». Його регіональні організації почали з’являтися в різних містах. У 1990 році за підтримки тодішнього голови Криворізької міськради Григорія Гутовського при регіональній організації «Союз Чорнобиль» було створене однойменне науково-виробниче об'єднання (НВО). Об’єднання планувало займатися господарською діяльністю і левову частку від зароблених коштів передавати на допомогу ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС.
Як «Чорнобиль» отримав цінне майно
У листопаді 1990-го тодішній міський голова Кривого Рогу на зустрічі з керівниками промислових підприємств попросив їх допомогти НВО «Чорнобиль» хто чим може. Як пише кореспондент «Криворожских ведомостей», «у результаті НВО безоплатно отримало 10 автомобілів БелАЗ 540А. П'ять БелАЗів придбало за доступною ціною. За тими самими пільговими умовами придбало НВО і безліч іншої техніки. На перше січня 1992 року його основні засоби складалися з 55 найменувань».
Цьому науково-виробничому об’єднанню передали в оренду асфальтовий і цегельний заводи. Ну і, звісно, оскільки у назві значився Чорнобиль, об’єднання підлягало пільговому оподаткуванню. Такими темпами регіональна організація «Союз Чорнобиль» мала б незабаром мати мільйонні прибутки від господарської діяльності науково-виробничого об’єднання, які мали б піти на потреби ліквідаторів.
Коли справа забуксувала
У статті не написано, і зараз уже складно сказати, чому «чорнобильське» підприємство не мало успіху. Достеменно відомо лише те, що, маючи півсотні одиниць основних засобів, які дісталися задарма або задешево, за III кварталу 1991 року НВО перерахувало засновнику – регіональному відділенню (РВ) «Союз Чорнобиль» лише 120 тис. рублів.
«А в наступні місяці, аж до квітня 1992 року, коли РВ «Союз «Чорнобиль» відмовився від засновництва НВО, ліквідатори не отримали від підприємців, які діють під їхньою егідою, ані копійки». Натомість у самому НВО за цей час відбулися величезні зміни. Наприклад, подаровані БелАЗи, як і інша техніка, придбана за пільговою ціною, встигла стати особистою власністю керівників НВО.
Як вантажівки, крани і трактори стали приватними
Зміни у роботі НВО відбувалися в знакові для всіх часи. 20 серпня 1991 року (саме на другий день «діяльності» так званого «державного комітету з надзвичайного становища», що усталився як абревіатура ГКЧП) правління НВО «Чорнобиль» проводить засідання. На ньому заслуховує питання про складне фінансово-економічне становище підприємства та необхідність придбання обладнання (про викуп основних засобів підприємства).
У підсумку обговорення, як свідчать документи, що опинилися в розпорядженні редакції «Криворожских ведомостей», вирішили: «у зв'язку з необхідністю придбання обладнання для здійснення основної діяльності та відсутністю коштів визнати за доцільне залучення коштів працівників підприємства та закріплення за ними прав власності на основні засоби в межах балансової залишкової вартості з використанням цих основних засобів підприємством на основі договорів оренди».
Журналіст іще раз акцентує на даті проведення засідання — 20 серпня 1991 року, в СРСР іще триває путч. «Країна шокована, а правління НВО спокійнесенько проводить засідання і приймає рішення про приватизацію. Такому спокою можна хіба позаздрити».
Врешті державний заколот не вдався, Союз розпався, і цим історичним моментом скористалися здорові сили зокрема в Україні для відновлення незалежності. Тим часом керівники НВО «Чорнобиль» не поспішали виконувати своє рішення і повернулися до нього аж наприкінці 1991 року.
31 грудня 1991 року вийшов наказ №29 по підприємству, який автор публікації цитує повністю. Ми наведемо лише вартість майна, яке вирішено продати в особисте володіння працівникам підприємства.
Десять БелАЗів 540А по 1000 рублів кожен, іще п’ять — за цінами від 1208 до 1697 рублів.
Три бульдозери Т-130 і Т-130Д, ціна яких склала від 5973 до 10800 рублів. Чотири верстати, найдешевший з-поміж яких коштував 1315 рублів, а найдорожчий, універсально-фрезерний — 35 тис. 255 рублів. Трактор Т-150 К за 25421 руб. 32 коп. Два бетонозмішувачі по 4700 та 17081 руб. кожен. Із цінного був ще каток самохідний за 27524 рублі. Загалом за 32 позиції було виручено 177927 рублів.
Стільки техніки пішло в руки лише 4 членів трудового колективу НВО «Чорнобиль»! На думку журналіста, «ціни просто-таки незбагненні, адже на початок 1992 року БелАЗ навіть у вигляді металобрухту мав коштувати набагато більше. Четвірка так турбувалася про інтереси НВО, що навіть покупки оформляли за рахунок об’єднання».
У кореспондента, а за ним і у нас виникло питання: «якщо підприємству терміново знадобилися кошти, то чому право на викуп за доступними цінами кранів, верстатів, бульдозерів отримали лише 4 члени підприємства? А що решта?» Певно, коли підприємства міста передавали в дар техніку НВО «Чорнобиль», то не підозрювали, що за якийсь рік вона стане власністю лише кількох приватних осіб.
Неоптимістичні підсумки
Виявляється, НВО «Чорнобиль», вдалось до махінацій іще й щодо податків, оскільки мало право на пільгове оподаткування. «У 1991 році за допомогою «помилки» у рішенні міськвиконкому воно ухилилося від виплати податку в сумі 1 млн 316 тис. рублів. І лише після втручання їхніх засновників, РВ «Союз Чорнобиль», ці кошти повернули до міської скарбниці, а отже, вони послужать жителям міста, серед яких багато тисяч пройшли гірку школу Чорнобиля». Що сталося з грошима за техніку і з самим НВО – залишається загадкою.
Автор публікації Сергій Дарага підводить риску, нагадуючи, що зароблені НВО гроші могли послужити жителям міста, які втратили здоров’я на ліквідації Чорнобильської аварії. Але ми розуміємо, що місто ще і втратило можливість отримувати гроші з роботи асфальтного та цегельного заводів, які передали цьому НВО, і таким чином поповнювати міську скарбницю.
А прикінцеве застереження журналіста про контроль за приватизаційними процесами, на жаль, і через 30 років звучить актуально: «Нині як ніколи гостро стоїть питання приватизації. Але поки в цій справі не буде налагоджено чіткого контролю, поки за приватизацію загалом по місту та районам не відповідатимуть конкретні люди, подібна історія, коли майно підприємства дістається обраним, може повторюватися. Уже зараз редакція має інформацію про «прихватизацію» на багатьох інших підприємствах міста. Але в цьому випадку подібні дії здаються особливим блюзнірством. Тому що творилися на людській трагедії, яка називається у всьому світі Чорнобилем».
Чорнобильці Кривбасу нині
Сьогодні в Кривому Розі мешкають 3,6 тисячі чорнобильців, із них 2,1 тисячі – безпосередньо ліквідатори аварії в Чорнобилі та члени їхніх родин.
Щороку в Кривому Розі до Дня пам’яті Чорнобиля 26 квітня проводять пам’ятні заходи. Говорять зворушливі слова про страшну трагедію, про постійну підтримку постраждалих тощо. Наприклад, у 2023 році на такому заході говорили, що на соціальну підтримку чорнобильців цього року виділено майже 15 мільйонів гривень, одноразову допомогу в сумі 5 тисяч гривень отримали півтори тисячі людей. Усі ці виплати здійснюються з міського бюджету Кривого Рогу.
Чи було б добре, якби створене колись науково-виробниче об’єднання «Чорнобиль» підтримувало криворізьких чорнобильців? Питання, звісно, риторичне.
До створення матеріалу долучені Ольга і Дарія Гончар
Пов’язані матеріали
Комментування доступне тільки для авторизованих користувачів
Увійти до облікового запису
на порталі
Пам’ятайте, що ввічливість — одна з ознак розумної людини.
Поважайте
інших
користувачів та дотримуйтесь Правил
порталу.
Також користуючись сайтом Ви погоджуєтесь із Політикою Конфіденціальності.
Необхідно заповнити
Усе гаразд, everybody! Просто попереджаємо, що 1kr.ua використовує файли cookies.
Це для аналізу та налаштування реклами. Дякуємо, що з нами!